01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.04.2012 № 10/473
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів: Зубець Л.П.
Остапенка О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - дов. № 71 від 02.08.2011р.
ОСОБА_3 - дов. № 161 від 21.11.2011р.
від відповідача: ОСОБА_4 - дов. № 1320 від 19.12.2011р.
від третьої особи: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр державного
земельного кадастру"
на рішення
Господарського суду м. Києва
від 19.12.2011р.
у справі № 10/473 (суддя Котков О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта"
(позивач)
до Державного підприємства "Центр державного
земельного кадастру" (відповідач)
третя особа Державне підприємство "Одеський науково -
дослідний інститут землеустрою" (третя особа)
про стягнення коштів
В судовому засіданні 19.04.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 19.12.2011р. у справі № 10/473 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" на користь Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" 3 330,00 грн. основного боргу, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 19.12.2011р. у справі № 10/473 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, оскільки, на думку відповідача, ним виконано роботи по Договору №161022567 на загальну суму 2 730,60 грн., в тому числі "Перевірка та обробка інформації на магнітних носіях" - у повному обсязі, вартістю 1776, 00 грн., "Унесення відомостей до БДАС ведення ДЗК" - на 50% від загальної вартості, на суму 499, 50 грн., та враховано податок на додану вартість 455, 10 грн.
Апелянт вважає, що ним було вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов"язання.
Порушення норм процесуального права апелянт обґрунтовує неприйняттям судом до уваги доказів, на підтвердження виконання зобов"язання, які були надіслані кур"єрською службою 06.12.2011р. на адресу суду, і які були отримані 07.12.2011р. канцелярією суду, але не доставлені судді.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.02.2012р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відкладався у відповідності до ст.77 ГПК України, у зв"язку з неявкою представників третьої особи, витребуванням у відповідача документів, необхідних для розгляду справи, а за клопотанням сторін строк розгляду апеляційної скарги продовжено та відкладено останній раз на 19.04.2012р.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що у зв"язку з відсутністю факту надання послуг, сторонами не підписано Акти наданих послуг, як це передбачено п.2.1 Договору, а згідно акту звірки взаємних розрахунків від 13.10.2010р. погоджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 143 287, 20 грн., в тому числі по Договору від 24.01.2006 №161022567 на суму 3 330, 00 грн.
У зв"язку з тим, що внаслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для позивача, останній вимушений був звернутись до суду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.04.2012р. представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову у позові.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 19.04.2012р. представники позивача заперечували проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
Представники третьої особи в судові засідання апеляційної інстанції жодного разу не з"явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв"язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність, зважаючи на наявність в матеріалах справи відповідного клопотання.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2006р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртранснафта", правонаступником якого є позивач (надалі - Замовник) та Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", що перейменоване в Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру", в особі В.о. директора Одеської регіональної філії (далі по тексту - Виконавець) (разом - сторони), було укладено договір № 161022567 (а.с. 10-11, т. 1) (надалі - Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1 якого Виконавець надає Замовнику платні послуги з ведення державного реєстру земель, вартість яких складає 3 330, 00 грн.
Відповідно до п. 2.1 Договору після надання послуг з ведення державного реєстру земель Виконавцем і Замовником складається і підписується Акт наданих послуг в двох екземплярах.
Пунктом 2.2 зазначеного Договору (з урахуванням протоколу розбіжностей до Договору (а.с.12, т.1)) передбачено, що виконання робіт згідно договору здійснюється Виконавцем до 30 календарних днів з моменту надходження коштів на рахунок Виконавця. У разі невідповідності земельно-кадастрових даних, що містить обмінний файл, вимогам передбаченим п.2.2 Тимчасового порядку ведення Державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №174 від 2 липня 2003р., термін виконання робіт збільшується на строк, необхідний для приведення земельно-кадастрових даних у відповідність з вимогами законодавства.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору оплатив виставлений Виконавцем (відповідачем) рахунок за внесення записів до бази даних АС ДЗК, перевірку та обробку земельно-кадастрової інформації на магнітних носіях згідно договору №161022567 від 24.01.2006р., в т.ч. ПДВ 555,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 998 від 03.04.2006р., належним чином завірена копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13, т. 1).
При цьому, позивач вказує, що відповідач станом на 2011 рік послуг не надав, внаслідок чого позивач втратив інтерес до зобов"язання та звернувся до виконавця (відповідача) з вимогою про негайну сплату заборгованості, яка, за розрахунками позивача, становить 3330,00 грн. (вартість оплачених та невиконаних робіт).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
У зв"язку з відсутністю факту надання послуг, сторонами не підписано Акти наданих послуг, підписання яких передбачено п.2.1. Договору.
Актом звірки взаємних розрахунків від 13.10.2010р., сторонами погоджено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 143 287, 20 грн., в тому числі по Договору від 24.01.2006р. №161022567 на суму 3 330, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 14.03.2011р. позивач, в порядку досудового врегулювання спору внаслідок невиконання Виконавцем (відповідачем) умов Договору, звернувся до відповідача з листом № 05-02/193/1535, в якому вимагав сплатити 143 287,20 грн., в тому числі 3 330,00 грн. заборгованості за Договором №161022567 від 24.01.2006р.
У відповідь на вимогу позивача у своєму листі № 5-3/1486 від 28.04.2011р. відповідач вказав, що до вимоги не доданий розрахунок заборгованості та відсутні документи, що підтверджують вимоги заявника.
У травні 2011р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 05-02/314/2839 з додатками договорів, платіжних доручень та актом зірки взаємних розрахунків та вимогою сплатити 143 287, 20 грн. заборгованості.
Листом № 5/1952 від 8.06.2011р. відповідач проінформував позивача, що звернувся до начальника Одеської регіональної філії Центру ДЗК з зобов"язанням провести перевірку по існуючим фактам (копії листів містяться в матеріалах справи).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов"язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Колегія суддів зазначає, що актів наданих послуг, як того вимагає п. 2.1. укладеного між сторонами Договору, або ж доказів надсилання на адресу позивача таких актів, як контрдоказів по справі, в підтвердження надання відповідних послуг, відповідачем до суду не надано.
Посилання відповідача (апелянта) на копію акту звірки розрахунків від 01.11.2011р. (а.с. 107, т. 1) як на підтвердження надання послуг за Договором на суму 2 730, 60 грн., в тому числі "Перевірка та обробка інформації на магнітних носіях" - у повному обсязі, вартістю 1776, 00 грн., "Унесення відомостей до БДАС ведення ДЗК" - на 50% від загальної вартості, на суму 499, 50 грн., та врахування податку на додану вартість 455, 10 грн., та на заборгованість лише в сумі 599,40 грн., колегією суддів не приймаються до уваги виходячи з наступного.
Оскільки у відповідності до п. 2.1. укладеного між сторонами Договору факт надання послуг підтверджується лише підписаним Актом наданих послуг, акт звірки не може вважатися достатнім доказом надання позивачу послуг на відповідну суму.
При цьому, згідно з положеннями ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звірки є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін повинні підтверджуватися первинними документами, договором, накладними, рахунками тощо (актами звірки наданих послуг).
Ознаки ж первинних бухгалтерських документів наводяться у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Первинні документи, це документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Поняття господарської операції наводиться у ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Такими чином, акт звірки взаєморозрахунків, як зведений обліковий документ, не належить до первинних документів бухгалтерської звітності. Такий акт є, по суті, документом, що містить зведені відомості про бухгалтерський облік здійснених операцій на підприємствах, однак не може вважатися належним доказом надання Виконавцем Замовнику послуг згідно Договору №161022567 від 24.01.2006р. з ведення державного реєстру земель.
Отже, в підтвердження викладених обставин відносно виконання робіт на загальну суму 2 730,60 грн. відповідачем належних та допустимих доказів до суду не надано.
Одночасно відповідачем не надано ні детального, ні нормативно обґрунтованого розрахунку того, що його заборгованість по договору №161022567 від 24.01.2006р. становить лише 599,40 грн.
В додаткових поясненнях до апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом неповно з"ясовано обставини справи, оскільки Одеською філією Центру ДЗК були виявлені факти розпаювання земельних ділянок ПАТ "Укртранснафта", на яких знаходяться об"єкти нафтопроводу, та на ці ж ділянки мала місце видача фізичним особам державних актів на право приватної власності.
За результатами перевірки обмінного файлу, у тому числі порівняння з технічною документацією, працівниками Одеської регіональної філії Центру ДЗК були виявлені недоліки, вимоги та зауваження щодо усунення яких були викладені в протоколі перевірки обмінного файлу від 02.10.2009р.
Апелянт вважає, що приведенням земельно-кадастрових даних у відповідність з вимогами законодавства, а саме щодо перетину земельних ділянок позивача з іншими земельними ділянками, що належать фізичним особам на праві приватної власності, повинен безпосередньо займатись позивач, а тому строк виконання робіт в частині земельних ділянок щодо яких існують накладки та земельно-кадастрові дані не приведено у відповідність, не настав.
Відповідач вважає, що враховуючи п.2.2 Протоколу розбіжностей до Договору №161022567 від 24.01.2006 , зобов"язання на суму 599, 40 грн. можуть бути виконані відповідачем після приведення позивачем земельно-кадастрових даних у відповідність (усунення накладок).
Колегія суддів констатує, що відповідач (апелянт) визнає, що виконати умови договору неможливо.
З метою приведення у відповідність землевпорядних проектів та інших матеріалів з питань землеустрою по яким виникли накладки при видачі державних актів на право приватної власності, позивач 16.04.2010р. звернувся до Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (лист вих. №319) про надання інформації про земельні ділянки, які перетинаються з земельними ділянками, які знаходяться у постійному користуванні ПАТ "Укртранснафта".
Позивач повідомляє, що у відповіді Одеської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 03.06.2010 №10-08/7840 зазначається, що надання інформації по власникам земельних ділянок, які перетинаються з земельними ділянками ПАТ "Укртранснафта" передбачено п.п.13.6 "Тимчасового порядку ведення реєстру земель" до Наказу Держкомзему від 02.07.2003 №174 (Мін"юст 25.07.2003 №641/7962) може здійснюватись по запиту судових органів та інших державних органів, зазначених в пункті 13.1.2 цього порядку, якими позивач не являється.
Посилання відповідача на те, що 23.03.2011р. Філією було надано інформацію (додатки на 74 арк.) керівництву ВАТ «Укртранснафта» по кількості внесених до АС земельних ділянок для розміщення об'єктів трубопровідного транспорту, а також повторно 25.06.2011р. інформацію було надіслано на адресу позивача, як на підтвердження виконання робіт по укладеному договору (виконання договірних зобов"язань), не заслуговують на увагу суду, оскільки інформація (додатки на 74 арк.) являє собою просту роздруківку, згідно з якою позивач не може отримати переоформлених, відповідно до вимог чинного земельного законодавства України, державних актів на право користування земельними ділянками.
Колегія суддів, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що відповідач, отримавши попередню оплату ще в 2006 році, договірні зобов"язання станом на день розгляду справи в суді першої інстанції - 2011р. не виконав, мотивуючи свої дії тим, що дотримався Тимчасового порядку, який є внутрішнім нормативним документом центрального органу виконавчої влади, перелічує дії адміністратора державного реєстру земель, які вживаються відповідно до цього порядку і тим самим помилково вважає, що ним "було вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання зобов"язання".
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, посилання відповідача (апелянта) на те, що має місце прострочення кредитора (позивача), а тому не настає відповідальність боржника (відповідача) у відповідності до ч.4 ст.612 ЦК України, не ґрунтуються на матеріалах справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи належних доказів щодо надання відповідачем послуг за Договором від 24.01.2006 р., станом на грудень 2011р., позивач довів, що відповідач умови договору не виконав, прострочивши виконання зобов"язання, внаслідок чого таке зобов»язання втратило інтерес для позивача, а тому місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості за Договором № 161022567 за невиконані послуги в розмірі 3 330,00 грн. (вартість оплачених та не наданих послуг).
Посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права у зв"язку з неприйняттям судом до уваги доказів, надісланих кур"єрською службою 06.12.2011р. на адресу суду на підтвердження виконання зобов"язання, які були отримані 07.12.2011р. канцелярією суду, але не доставлені судді, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Так, на стор.101-108, т.1 знаходиться супровідний лист відповідача без номеру від 06.12.2011р., відповідно до якого суду надається інформація з бази даних Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" станом на 28.11.2011р., лист ДП "Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 05.12.2011р. №4628 (3 арк.) та акт звірки взаємних розрахунків між ПАТ "Укртранснафта" та ДП "Центр державного земельного кадастру" від 01.11.2011р.
Подані документи були зареєстровані відділом документального забезпечення Господарського суду м.Києва 07.12.2011р. за №06-20/22940, судом долучені до матеріалів справи, їм надано оцінку в рішенні, що оскаржується.
Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 10/473, прийняте із вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 10/473 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 10/473 повернути до Господарського суду м. Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 24.04.2012р.
Головуючий суддя Скрипка І.М.
Судді Зубець Л.П.
Остапенко О.М.