ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
12 квітня 2012 року № 2а-2630/12/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Хлібозахист»
до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області
про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії,
Відкрите акціонерне товариство «Хлібозахист»звернулося до суду з позовом (з урахуванням змін до позовної заяви) про визнання протиправним і скасування розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області № 360-В від 28 листопада 2011 року про відмову в зупиненні обігу акцій ВАТ «Хлібозахист»та про зобов'язання Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області повторно розглянути заяву Відкритого акціонерного товариства «Хлібозахист»від 11 листопада 2011 року та додані до неї документи для зупинення обігу акцій за вхідним № 16896/01-13.
Ухвалою суду від 29 лютого 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні 3 квітня 2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку представника відповідача, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Цивільний кодекс України, Закон України «Про акціонерні товариства», Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998 року, та зазначає, що ВАТ «Хлібозахист»до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області подало всі необхідні документи для зупинення обігу акцій, проте відповідач протиправно своїм розпорядженням № 360-В від 28 листопада 2011 року відмовив ВАТ «Хлібазахист»у зупиненні обігу акцій.
Представник відповідача через канцелярію суду подав свої заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких посилався на закони України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про державне регулювання в Україні», «Про акціонерні товариства», Порядок скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 222 від 30 грудня 1998 року, та зазначив, що при винесенні розпорядження № 360-В від 28 листопада 2011 року уповноваженою особою Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області вжито всіх передбачених законодавством заходів, а порушення, які вказані у розпорядженні є об'єктивними та доведеними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
11 листопада 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Хлібозахист»звернулося до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області із заявою № 43 від 9 листопада 2011 року про зупинення обігу акцій.
До заяви про зупинення обігу акцій ВАТ «Хлібозахист»додав:
1. витяг з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року,
2. довідку реєстратора про передачу йому ведення реєстру власників ВАТ «Хлібозахист» та про державну частку в статутному капіталі товариства;
3. лист ТОВ «НВП «Магістр»№ 284/11 від 12 серпня 2011 року,
4. копії опублікованого повідомлення на 2-х аркушах,
5. довідку про повідомлення акціонерів,
6. інформаційну довідку,
7. доручення.
Розпорядженням Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області від 28 листопада 2011 року № 360-В відмовлено Відкритому акціонерному товаристві «Хлібозахист»у зупиненні обігу акцій.
У розпорядженні зазначено, що під час розгляду документів ВАТ «Хлібозахист»виявлені наступні порушення:
1. дата складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборів акціонерів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року не відповідає вимогам пункту 1 статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»;
2. на загальних зборах акціонерів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року прийняті рішення з питань, не включених до порядку денного, а саме: про затвердження порядку ліквідації та порядку розподілу майна між акціонерами ВАТ «Хлібозахист», що залишилося після задоволення вимог кредиторів, що не відповідає вимогам пункту 6 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»;
3. опубліковане повідомлення ВАТ «Хлібозахист»в друкованих засобах масової інформації щодо проведення загальних зборів акціонерів товариства 28 липня 2011 року не відповідає вимогам пункту 3 статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме: не містить даних щодо місцезнаходження товариства;
4. відповідно до витягу з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року, кількість акціонерів ВАТ «Хлібозахист»- власників простих іменних акцій складає 706 осіб, при цьому, на загальних зборах акціонерів товариства обрано склад лічильної комісії менше ніж три особи, що є порушенням вимог пункту 2 статті 44 Закону України «Про акціонерні товариства».
Відповідно до статті 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 448) державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Пунктом 3 частини першої статті 7 Закону № 448 встановлено, що основним із завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, а також у сфері спільного інвестування.
Як вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12 квітня 2012 року Територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, отже на час розгляду справи є таким, що має правовий статус суб'єкта владних повноважень.
Згідно Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 30 грудня 1998 року № 222, зупинення обігу акцій, відновлення обігу акцій, скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій здійснюються уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних органів відповідно до цього Порядку.
Так, розділом ІІ Порядку скасування реєстрації випуску акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій встановлено, що протягом семи робочих днів після прийняття рішення про ліквідацію комісія з припинення акціонерного товариства (ліквідаційна комісія, ліквідатор тощо) повинна подати до реєструвального органу такі документи:
а) заяву про зупинення обігу акцій (додаток 2);
б) рішення загальних зборів акціонерів товариства про ліквідацію і призначення комісії, оформлене відповідним протоколом, який повинен бути пронумерований, прошнурований та засвідчений підписами голови та секретаря зборів, або копію постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, або копію постанови Правління Національного банку України про відкриття процедури ліквідації, що засвідчується головою комісії та печаткою товариства.
У разі, якщо рішення про ліквідацію і призначення комісії прийнято загальними зборами акціонерів, до реєструвального органу також подається довідка, засвідчена підписами голови і секретаря зборів, голови комісії та печаткою товариства, яка має містити відомості про:
- загальну кількість акціонерів на дату проведення загальних зборів;
- кількість та відсоток голосів акціонерів, що беруть участь у загальних зборах;
- найменування емітента та його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
- розмір статутного капіталу;
- мету та предмет діяльності;
- розміщення раніше випущених в обіг цінних паперів (перелік і результати попередніх випусків цінних паперів із зазначенням свідоцтв про реєстрацію випусків цінних паперів та органів, що видали відповідні свідоцтва /із зазначенням за кожним випуском кількості іменних акцій, простих та привілейованих акцій, процентних та безпроцентних облігацій, номінальної вартості та загальної суми випуску, форми випуску/);
- кількість та відсоток голосів акціонерів, що приймають рішення про ліквідацію;
- порядок голосування;
в) довідку, засвідчену підписами та печаткою реєстратора про передачу йому реєстру власників іменних цінних паперів (при документарній формі) або депозитарію, з яким укладено договір про обслуговування випуску цінних паперів (при бездокументарній формі), із зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи та його місцезнаходження. Довідка також повинна містити дані щодо наявності державної частки у статутному капіталі емітента на дату прийняття рішення про ліквідацію.
У разі самостійного ведення реєстру емітентом надається копія ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - діяльності щодо ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів;
г) копію опублікованого згідно з вимогами статті 43 Закону України «Про господарські товариства»повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів товариства, на яких прийнято рішення про ліквідацію, та довідку, яка свідчить про персональне повідомлення акціонерів про проведення цих загальних зборів (згідно з порядком, установленим у статуті товариства), що засвідчуються підписом голови комісії та печаткою товариства.
Відносно порушень позивачем пункту 1 статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства»суд зазначає про наступне.
Згідно пункту 1 статті 34 Закону України від 17.09.2008 № 514-VІ «Про акціонерні товариства»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 514) у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. На загальних зборах за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть бути присутні представник аудитора товариства та посадові особи товариства незалежно від володіння ними акціями цього товариства, представник органу, який відповідно до статуту представляє права та інтереси трудового колективу.
Перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
На вимогу акціонера товариство або особа, яка веде облік, права власності на акції товариства, зобов'язані надати інформацію про включення його до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах.
Як вбачається з матеріалів справи позивач 18 липня 2011 року звернувся до ТОВ «НВП «Магістр»із заявою № 24, в якій просив надати реєстр акціонерів ВАТ «Хлібозахист»станом на 25 липня 2011 року.
Згідно витягу з протоколу загальних зборів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року датою складання переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах є 25 липня 2011 року.
Отже, враховуючи, що перелік акціонерів які мають право на участь у загальних зборах складений за станом на 25 липня 2011 року, а загальні збори відбулися 28 липня 2011 року, то суд приходить до висновку про правомірність зазначення в розпорядженні про порушення позивачем пункту 1 статті 34 Закону України «Про акціонерні товариства», оскільки перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах, складений за два робочі дні до дня проведення загальних зборів.
Відносно порушень позивачем пункту 6 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»суд зазначає про наступне.
Згідно пункту 6 статті 42 Закону № 514 загальні збори не можуть приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколом загальних зборів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року затверджено наступний порядок денний:
1. звіт правління про фінансово-господарську діяльність ВАТ «Хлібозахист»за 2009-2010 роки;
2. звіт наглядової ради за 2009-2010 роки;
3. звіт ревізійної комісії за 2009-2010 роки;
4. затвердження звіту та балансу товариства за 2009-2010 роки;
5. про порядок розподілу прибутку за 2009-2010 роки;
6. про відчуження основних фондів;
7. про припинення діяльності ВАТ «Хлібозахист»шляхом ліквідації;
8. про обрання та повноваження ліквідаційної комісії ВАТ «Хлібозахист».
За результатами розгляду сьомого питання порядку денного щодо припинення діяльності ВАТ «Хлібозахист»шляхом ліквідації вирішено припинити діяльність ВАТ «Хлібозахист»шляхом ліквідації в зв'язку зі збитковістю та нерентабельністю діяльності товариства, затвердити порядок ліквідації ВАТ «Хлібозахист»; затвердити порядок розподілу між акціонерами ВАТ «Хлібозахист»майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до статті 88 Закону № 514 добровільна ліквідація акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів, у тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який товариство створювалося, або після досягнення мети, з якою воно створювалося, у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Інші підстави та порядок ліквідації товариства визначаються законодавством.
Якщо на момент ухвалення рішення про ліквідацію акціонерне товариство не має зобов'язань перед кредиторами, його майно розподіляється між акціонерами відповідно до статті 89 цього Закону.
Рішення про ліквідацію акціонерного товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку ліквідації, а також порядку розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, вирішують загальні збори акціонерного товариства, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 159 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить рішення про ліквідацію товариства.
Враховуючи, що ліквідація є один із способів припинення діяльності юридичної особи, суд приймає до уваги доводи позивача відносно того, що питання про затвердження порядку ліквідації ВАТ «Хлібозахист»приймалося зборами акціонерів виключно в рамках загального питання щодо припинення діяльності ВАТ «Хлібозахист».
При цьому, суд зазначає, що питання щодо порядку розподілу між акціонерами ВАТ «Хлібозахист»майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів не може розглядатися в рамках питання про припинення юридичної особи, оскільки нормами чинного законодавства визначений окремий порядок розподілу майна акціонерного товариства, що ліквідується, між кредиторами та акціонерами.
Так, частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом (частина дванадцята статті 111 Цивільного кодексу України).
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем пункту 6 статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»в частині прийняття рішення про порядок розподілу між акціонерами майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, не включеного до порядку денного.
Відносно порушень позивачем пункту 3 статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства»суд зазначає про наступне.
Відповідно статті 35 Закону № 514 товариство не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів. Публічне акціонерне товариство додатково надсилає повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний фондовій біржі, на якій це товариство пройшло процедуру лістингу, а також не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів розміщує на власній веб-сторінці в мережі Інтернет інформацію, передбачену частиною третьою цієї статті.
Згідно частини третьої статті 35 Закону № 514 повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариство має містити такі дані:
1) повне найменування та місцезнаходження товариства;
2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;
3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;
4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;
5) перелік питань, що виносяться на голосування;
6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.
Як вбачається з повідомлення ВАТ «Хлібозахист», опублікованого в Бюлетні «Цінні папери України»№ 115 (3166) від 23 червня 2011 року, в повідомленні міститься інформація про те, що чергові загальні збори акціонерів відбудуться 28 липня 2011 року о 09:00 годині за адресою: 04214, м. Київ, проспект Оболонський, 36-д, офіс 131, проте інформація про місцезнаходження товариства відсутня.
Зазначене в оголошенні місце проведення зборів акціонерів не може бути оцінено судом як місце знаходження товариства, також й у тому випадку, якщо зазначені адреси співпадають, оскільки місце знаходження юридичної особи не є тотожними поняттю «місце проведення загальних зборів акціонерів».
Отже, враховуючи, що в опублікованому повідомленні не міститься інформація про місцезнаходження ВАТ «Хлібозахист», суд приходить до висновку про правомірність зазначення в розпорядженні Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області про порушення позивачем пункту 3 статті 35 Закону України «Про акціонерні товариства».
Відносно порушень позивачем пункту 2 статті 44 Закону України «Про акціонерні товариства»суд зазначає про наступне.
Згідно статті 44 Закону № 514 роз'яснення щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов'язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах, надає лічильна комісія, яка обирається загальними зборами акціонерів (установчими зборами). Повноваження лічильної комісії за договором можуть передаватися реєстратору, зберігачу або депозитарію. Умови такого договору затверджуються загальними зборами акціонерів.
В акціонерному товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим ніж три особи. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.
Як вбачається з протоколу загальних зборів акціонерів ВАТ «Хлібозахист»від 28 липня 2011 року до переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах включено 706 осіб, які володіють 2 513 069 простих іменних акцій ВАТ «Хлібозахист».
Враховуючи, що власників простих акцій товариства понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії повинен бути не менший ніж три особи.
Згідно протоколу від 28 липня 2011 року для підрахунку голосів за підсумками голосування обрано лічильну комісію в складі Складана К.І. та Охтень П.І.
Враховуючи, що до складу лічильної комісії обрано лише дві особи, суд приходить до висновку про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем пункту 2 статті 44 Закону України «Про акціонерні товариства».
Доводи позивача відносно того, що згідно даних реєстраційної комісії, викладених в преамбулі протоколу загальних зборів акціонерів від 28 липня 2011 року, до участі у загальних зборах зареєструвались 5 акціонерів, тому товариством правомірно до складу лічильної комісії обрано лише двох осіб судом до уваги не приймаються, оскільки склад лічильної комісії визначається від загальної кількості акціонерів у товаристві, а не від кількості акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах.
Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій складається у разі:
а) невідповідності поданих документів вимогам чинного законодавства;
б) порушення встановленого законодавством порядку припинення діяльності акціонерного товариства;
в) виявлення на дату подання документів порушення порядку скликання та/або проведення загальних зборів акціонерів, на яких прийнято рішення про припинення діяльності акціонерного товариства.
Інші причини не можуть бути підставами для відмови у зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій.
Пунктом 9 розділу І Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій встановлено, що відмова в зупиненні обігу акцій, відновленні обігу акцій, скасуванні реєстрації випусків акцій та анулюванні свідоцтв про реєстрацію випуску акцій оформлюється у вигляді розпорядження про відмову із зазначенням підстав для відмови і підписується уповноваженою особою реєструвального органу (додаток 1).
З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про винесення Територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області розпорядження № 360-В від 28 листопада 2011 року про відмову ВАТ «Хлібозахист»у зупиненні обігу акцій правомірно та в межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування розпорядження Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області № 360-В від 28 листопада 2011 року про відмову ВАТ «Хлібозахист»у зупиненні обігу акцій визнаються судом необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Позовні вимоги про зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву Відкритого акціонерного товариства «Хлібозахист»від 11 листопада 2011 року та додані до неї документи для зупинення обігу акцій за вхідним № 16896/01-13 визнаються судом також необґрунтованими з тих підстав, що під час розгляду справи судом встановлена невідповідність поданих ВАТ «Хлібозахист»документів з метою зупинення обігу акцій нормам чинного законодавства.
Виходячи із системного аналізу наведених норм права, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Хлібозахист»до Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві та Київській області про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева