ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
05 квітня 2012 року 13:30 № 2а-2940/12/2670
За позовомАвтогаражного кооперативу «Супутник-3»
до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
Суддя Смолій І.В.,
Секретар судового засідання Колесник І.Ю.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -довіреність № б/н від 01.02.2012
Від відповідачаОСОБА_2 -довіреність № 049-05/1872-12 від 30.03.2012
На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 05.04.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.03.12р. відкрито провадження у адміністративній справі та закінчено підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті на 05.04.12р.
У судовому засіданні 05.04.12р. представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
15 грудня 2011 р. між Автогаражним кооперативом «Супутник-3»(надалі -Позивач) та Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було укладено Договір № 456 пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва та компенсації за гідронамив території відведеної під будівництво (надалі -Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору, предметом цього договору є сплата Забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (пайовий внесок), у зв'язку із будівництвом станції технічного обслуговування, мийки, магазину та інших допоміжних приміщень обслуговування автомобілів літ. «Б»загальною площею 400,50 кв.м (за даними БТІ) з відкритою автостоянкою площею 162,00 кв. м. по вул. Крайній, 13 у Деснянському районі и. Києва та компенсації за інженерну підготовку території (в тому числі гідронамив) виконаний за рахунок коштів міського бюджету (компенсація).
Згідно п. 1.2. Договору, розмір пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, згідно розрахунками 1, 2 та 3 від 12.12.2011 року становить 48900,00 грн.
Судом встановлено, що позивач на виконання п. 1.2. Договору, Позивачем сплачено пайовий внесок в розмір 48 900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 117 від 15.12.2011р.
Відповідно до п 3.6. Договору, після сплати повної суми пайового внеску, визначеної з урахуванням п. 2.1 та п. 3.5 цього Договору, забудовнику видається довідка про виконання вимог пайової участі в порядку та на умовах, визначених цим договором.
26 грудня 2011 р. Позивач звернувся до Відповідача з листом № 65/11, в якому просив видати довідку про виконання вимог пайової участі. Відповіді на цей лист Відповідач не надав.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що бездіяльність Відповідача щодо видачі Позивачу довідки про виконання пайової участі є протиправною та просив суд зобов'язати Відповідача видати довідку про виконання пайової участі.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечив, вказавши на те, що Позивач не виконав належним чином умови Договору щодо сплати пайових внесків та зазначив, що у Позивача перед міським бюджетом існує заборгованість у розмірі 106,83 тис.грн., а тому керуючись п. 4.3 Договору, Відповідач має право не надавати довідку до повного і належного виконання умов договору Позивачем.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про підставність позовних вимог виходячи з наступних міркувань.
Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17 лютого 2011 року № 3038-VI.
Відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17 лютого 2011 року, замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»від 17 лютого 2011 року, величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Судом встановлено, що позивачем сплачено пайовий внесок в розмірі 48 900,00 грн., який відповідає встановленому в Договорі розміру пайової участі, який Позивач зобов'язаний сплатити.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач скористався наданим йому правом та звернувся до Відповідача з вимогою видати довідку про виконання вимог пайової участі, однак останній ніяк не відреагував, чим порушив право Позивача, передбачене п. 3.6 Договору.
Аналізуючи наведені докази та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку що бездіяльність відповідача полягає у невидачі позивачу довідки про виконання пайової участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем по справі законність та обґрунтованість дій не доведено, доводи позовної заяви не спростовані.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо видачі Гаражному кооперативу «Супутник-3»довідки про виконання вимог пайової участі.
3. Зобов'язати Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Гаражному кооперативу «Супутник-3»довідку про виконання вимог пайової участі у зв'язку із будівництвом станції технічного обслуговування, мийки, магазину та інших допоміжних приміщень обслуговування автомобілів літ. «Б», загальною площею 400,50 кв.м (за даними БТІ) з відкритою автостоянкою площею 162,00 кв. м. по вул. Крайній, 13 у Деснянському районі и. Києва.
Постанова набуває законної сили в порядку статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В.Смолій