ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601 м.Київ, вул. К. Каменєва, 8, корп. 1
м. Київ
16 лютого 2012 року №2а-1906/12/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Пісоцька О.В., перевіривши матеріали
за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
доКиївської міської ради
провизнання рішення незаконним в частині,
Вказана позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та додані матеріали обліковуються Окружним адміністративним судом міста Києва за №2а-1906/12/2670 і передані на розгляд судді 13 лютого 2012 року.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі -відповідач), в якому просить:
- визнати незаконним пункт 2 рішення Київської міської ради «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради»від 24 лютого 2011 року №56/5443 (далі -оскаржуване Рішення, спірний Порядок);
- визнати незаконним додаток №2 Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд (малих архітектурних форм) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443, - в частині встановлення коефіцієнту функціонального використання (Кф) для закладів швидкого харчування у розмірі 1,5.
Дослідження даного позову, доданих матеріалів та вимог чинного процесуального законодавства вказує на наявність наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншим законом.
Для звернення до адміністративного за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Так, в обґрунтування позову ФОП ОСОБА_1 зазначив, що на підставі пункту 2 оскаржуваного Рішення змін до Положення про порядок розміщення тимчасових споруд у місті Києві встановлено зобов'язання власника тимчасової споруди надати документ, що підтверджує сплату пайової участі (внеску), видану Головним управлінням містобудування, а відсутність такого документу передбачає відмову у видачі тимчасового ордеру на розміщення тимчасової споруди.
Позивач вважає, що вище зазначені вимоги оскаржуваного Рішення суперечать Конституції України, а також - Законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій населених пунктів», - оскільки залучення коштів для здійснення заходів з благоустрою має відбуватись лише добровільно і на договірних засадах.
Позивач, обґрунтовуючи дотримання строків звернення до суду, вказував на те, що з метою узгодження умов договору, який він отримав на підпис з розрахунком пайової участі, останній звернувся до Головного управління містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з пропозицією внести зміни до проекту договору шляхом збільшення строку дії останнього та виключення відповідних його пунктів (пп. 5.4, 5.5 та 11.2).
Також зазначив, що листом від 23 серпня 2011 року за №9466/0/05/27-11 Головне управління містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило ФОП ОСОБА_1 про можливість продовження терміну дії ордеру на розміщення тимчасової споруди ще на шість місяців. Проте, з урахуванням положень спірного Порядку, а також віднесення тимчасової споруди «Форнеті»до закладу швидкого харчування, а не до закладів з продажу інших продовольчих товарів, роз'яснило, що відповідний розмір коефіцієнта встановлюється 1,5, згідно з Додатком 2 Рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року №56/5443.
До Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом ФОП ОСОБА_1 звернувся 09 лютого 2012 року, про що свідчить відтиск штемпелю вхідної кореспонденції відділу документообігу суду.
Суд, розглядаючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення з даним адміністративним позовом, одночасно враховує, що відповідно до Указу Президента України від 10 червня 1997 року №503 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»оскаржуване в частині Рішення оприлюднене у Київській муніципальній газеті «Хрещатик»у квітні 2011 року, №58.
Отже, саме з часу оприлюднення позивач міг дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Посилання ФОП ОСОБА_1 на отримання листа Головного управління містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за №9466/0/05/27-11 як на обставину, що підтверджує дотримання особою строків звернення з даним позовом, судом не можуть бути враховані, оскільки про можливу невідповідність спірного нормативно-правового акту нормам Конституції та Законам України позивач повідомлений з часу опублікування оголошення щодо видання відповідного нормативно-правового акту (оприлюднення), а про час початку участі у правовідносинах, які врегульовуються оскаржуваним Рішенням відповідача, особа не повідомляє.
Водночас, зі змісту фотокопії договору №001285-11 пайової участі (внеску) власника тимчасової споруди (малої архітектурної форми) в утриманні об'єктів благоустрою м. Києва, укладеного між позивачем та Головним управлінням містобудування і архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вбачається, що 24 червня 2011 року позивач вже був обізнаний про відповідні вимоги оскаржуваного нормативно-правового акту та вчиняв дії на його виконання (підписання даної угоди).
Отже, зазначені позивачем доводи не можуть вважатися належним обґрунтуванням дотримання строку, встановленого для звернення до суду за захистом порушеного, як зазначає особа, права, а також є наявним висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 зазначеного строку.
З вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів.
Разом з тим, ФОП ОСОБА_1 не наведено доводів, які б свідчили про порушення ним встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду з даним позовом саме з поважних причин.
Адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 Кодексу).
Згідно з частиною 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява може бути залишена без розгляду, зокрема, на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Таким чином, враховуючи, що позовна заява та додані матеріали не містять ні належного обґрунтування щодо наявності поважних причин пропуску звернення до суду, ні відповідних доказів на підтвердження таких обґрунтувань, - позов ФОП ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду.
Водночас, відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, ФОП ОСОБА_1 роз'яснюється, що останній не позбавлений права звернутись до окружного адміністративного суду з даними позовними вимогами у встановленому процесуальним законодавством порядку після усунення обставин, які зумовили ухвалення цього судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 5, 99, 100, 160, 165, 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
Залишити без розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання рішення незаконним в частині.
Роз'яснити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 про наявність права звернутись до окружного адміністративного суду з даним позовом у встановленому процесуальним законодавством порядку після усунення обставин, які зумовили ухвалення даного судового рішення.
Копію ухвали суду, позовну заяву та додані до неї матеріалами направити на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) О.В. Пісоцька
З оригіналом згідно