Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дирекції з капітального будівництва державної холдингової компанії “Олександріявугілля», компанії “Укрвуглереструктуризація», виробничого об'єднання “Бурвуглекомплекс», Міжрегіональної державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної та торф'яної промисловості “Вуглеторфреструктуризація» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за втрату частини заробітку в зв'язку з порушенням терміну його виплати за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 24 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2003 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за втрату частини заробітку у зв'язку з порушенням терміну його виплати, всього на суму 3 582 грн. та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 30 червня 1999 року він був звільнений з шахти “Морозівська», де працював підземним електрослюсарем та яку ліквідовано.
У порушення вимог ст. 116 КЗпП України роботодавець своєчасно з ним не розрахувався, що на його думку, спричинило моральні страждання.
Справа судами розгладалася неодноразово.
Останнім рішенням Олександрійського міського суду від 24 червня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2003 року, позов задоволено частково: стягнуто з Міжрегіональної державної компанії з реструктуризації підприємств вугільної та торф'яної промисловості “Вуглеторфреструктуризація» на користь ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 1 221 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міського суду Кіровоградської області від 24 червня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18 грудня 2003 року відхилити і залишити вказані судові рішення без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Охрімчук Л.І.
Сенін Ю.Л.