Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні у м. Києві 26 червня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до сільськогосподарського кооперативу “Україна» та ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційними скаргами сільськогосподарського кооперативу “Україна» та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського районного суду Одеської області від 3 вересня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2003 року,
У вересні 1998 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про відшкодування з сільськогосподарського кооперативу “Україна» матеріальної та моральної шкоди в сумі 55 110 грн. 70 коп., посилаючись на те, що працівник відповідача ОСОБА_2 10 вересня 1998 року о 9 год. на 17 км. автодороги Ізмаїл-Одеса, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_1 (державний номер НОМЕР_1), який належав відповідачу, виконуючи маневр - поворот вліво, не надав перевагу в русі автомобілю ІНФОРМАЦІЯ_2, що рухався в зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого цей автомобіль отримав механічні пошкодження і матеріальна шкода становила 44 605 грн. 70 коп.
Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 10 000 грн., 400 грн. за проведення експертизи та 5 грн. за відправку телеграми.
У процесі розгляду справи позивачка доповнила свої позовні вимоги й просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 37 882 грн. 12 коп., а з урахуванням інфляції - 70 163 грн. 34 коп. та залишити суму відшкодування моральної шкоди.
Справа неодноразово розглядалася судами.
Останнім рішенням Ізмаїльського районного суду Одеської області від 3 вересня 2001 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2003 року, позов задоволено частково: стягнуто з сільськогосподарського кооперативу “Україна» на користь ОСОБА_1 70 163 грн. 34 коп. та на користь держави 701 грн. 63 коп., у задоволенні інших вимог відмовлено.
Посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, у касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення й направити її на новий розгляд, а сільськогосподарський кооператив “Україна» - змінити судові рішення, не повертаючи справу на новий судовий розгляд.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційні скарги сільськогосподарського кооперативу “Україна» та ОСОБА_2 на рішення Ізмаїльського районного суду Одеської області від 3 вересня 2001 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 квітня 2003 року відхилити і залишити вказані судові рішення без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України
Ярема А.Г.
Охрімчук Л.І.
Сенін Ю.Л.