Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Яреми А.Г.,
Охрімчук Л.І.,
Сеніна Ю.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у м. Києві 23 червня 2006 року справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька, третя особа: ДВАТ “Трест “Донецькшахтобуд» - про стягнення страхових виплат за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 10 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2004 року,
У квітні 2002 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька про стягнення сум страхових виплат у зв'язку з ушкодженням здоров'я та просив суд стягнути з відповідача на його користь 863 грн. 82 коп., з яких: 711 грн. 52 коп. - недоплачена сума страхових виплат за період з 1 січня 2001 року до 15 березня 2002 року, 152 грн. 30 коп. - витрати на лікування; а також відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 200 мінімальних заробітних плат.
Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги та просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок страхових виплат, виходячи із середньої заробітної плати 212 грн. 55 коп., яку він отримував до ушкодження здоров'я, відкориговану на коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві у 1998-2001 роках, та яка у червні 2001 року складала 353 грн. 83 коп., й стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька суму недоплачених страхових виплат у розмірі 2920 грн. 18 коп. Також з листопада 2003 року позивач просив стягнути по 247 грн. 30 коп. щомісячно до червня 2004 року, та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Калінінського районного суду м. Донецька від 10 грудня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька заборгованість у розмірі 428 грн. 43 коп., а також, починаючи з 1 листопада 2003 року, щомісячно стягувати страхові виплати в сумі 152 грн. 52 коп. до наступного огляду медико-соціальною експертною комісією 1 серпня 2004 року або до підвищення реальної заробітної плати у галузях національної економіки. Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька на користь держави 51 грн. державного мита. У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2004 року вказане рішення суду першої інстанції змінено. Постановлено виключити з резолютивної частини рішення висновок суду про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Калінінському районі м. Донецька на користь держави 51 грн. державного мита. В решті рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановлені зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій були допущені порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 10 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 23 лютого 2004 року відхилити та зазначені судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України А.Г. Ярема
Л.І. Охрімчук