Справа № 2-5667/11
Номер провадження 2/1109/876/2012
02 квітня 2012 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого - судді Галагана О.В.,
при секретарі - Кульчицькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, як її законний представник до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров я, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_3 та після уточнення позовних вимог просила стягнути з неї на свою користь моральну шкоду в сумі 5 000 грн. та 10 000грн. такої шкоди завданої її донці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28)
На обґрунтування у позові зазначено, що 20.10.2011 року семирічна донька позивача ОСОБА_2, 2004 р.н. біля 16 год. 00 хв. гралася на дитячому майданчику, розташованому по вул. Вітебській в м. Кіровограді. Поряд з майданчиком вигулювала свою собаку дівчинка ОСОБА_5 12 років, яка є дочкою відповідача. Собака була без повідка і намордника. Вказувала, що дівчинка ОСОБА_5 свідомо подала собаці команду «Фас» відносно її доньки. В результаті нападу собаки дитина позивача отримала тілесні ушкодження.
Вказувала, що її донька зазнала великого нервового стресу, її організм тяжко відновлюється, перенесла фізичний біль, у дитини залишились шрами на обличчі, вона втратила спокій, порушився сон, боїться оточуючого середовища. Шкоду в даному випадку завдано не лише доньці, а і їй, тому просила стягнути на користь доньки моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 10 000 грн. та 5 000 грн. на свою користь, а всього 15 000 грн.
Відповідач в судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях (а.с. 29-30). Додатково зазначала, що дитячий майданчик на якому відбувся напад собаки на дитину розташований на вул. Павлоградській, а не Вітебській, як зазначено у позові. Також, при розгляді справи просила врахувати нужденний стан її сім'ї, відсутність чоловіка, який тривалий час перебуває на заробітках. Визнала факт спричинення тілесних ушкоджень доньці позивача належною їх сім'ї собакою.
Суд заслухавши пояснення сторін у справі, дослідивши матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ № 13086 від 24.10.2011року, адміністративну справу по ч.1 ст. 184 КУпАП відносно ОСОБА_3, дослідивши матеріали даної цивільної справи в їх сукупності, суд доходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 20.10.2011 року близько 16 години 00 хвилин по вул. Павлоградській в м. Кіровограді на дитячому майданчику дочку позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 покусала собака, яку вигулювала дочка відповідача ОСОБА_5. Факт нападу собаки належної сім'ї відповідача на доньку позивача сторонами у справі не заперечується.
Вказане також, підтверджується матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи ЖРЗПЗ № 13086 від 24.10.2011року, а саме особистими поясненнями відповідача де вона зазначила, що визнає наявність її вини у виниклій ситуації та складеним дільничним інспектором міліції рапортом на підставі проведеної бесіди з донькою відповідача - ОСОБА_5 щодо обставин нападу собаки на доньку позивача. Так, ОСОБА_5 підтвердила, що 20.10.2011 року перебувала на дитячому майданчику, розташованому біля будинку, 56 по вул. Павлоградській із належною їх сім'ї собакою, яка була на повідку. Дана собака вкусила маленьку дівчинку, яка намагалась її погладити. Собаку на прогулянку взяла самовільно без дозволу батьків (а.с. 35-38).
Згідно довідки Кіровоградської дитячої обласної лікарні № 1600 від 11.11.2011 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканка м. Кіровограда, вулиця Вітебська, 24, 20.10.2011 року звернулась на травматологічний пункт Кіровоградської дитячої обласної лікарні зі скаргами на укушені рани обличчя. Травми отримала 20.10.2011 року на дитячому майданчику вкусила собака. Встановлений діагноз: укушені рани обличчя. Проведена обробка ран, накладена асептична пов'язка (а.с.5).
24.10.2011 року бабуся ОСОБА_2 ОСОБА_9 звернулася до Кіровського ВМ УМВС УМВС України в Кіровоградській області із заявою до міліції про притягнення до відповідальності ОСОБА_8 за те, що належна йому собака вкусила її онуку ОСОБА_2.
Відповідно до акту судово-медичного обстеження ОСОБА_2 № 1635 від 25.10.2011 року тілесні ушкодження на її тілі утворилися від дії тупих предметів, могли утворитись в термін вказаний в направленні та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я (а.с.31-32).
Під час перевірки органами міліції обставин наведених у заяві ОСОБА_9 декілька раз приймались рішення у вигляді постанов про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2ст.6 КПК України, які скасовувались прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда, а матеріали повертались до міліції для організації додаткової перевірки.
Перша постанова про відмову в порушенні кримінальної справи датована 26.10.2011р. та одночасно прийнято рішення про притягнення до адміністративної відповідальності гр.. ОСОБА_3 за ст.. 184 КУпАП, та в цій частині прокуратурою постанова скасована не була (а.с.9).
Остаточною постановою ДІМ СДІМ Кіровського ВМ КМВ УМВС України в області від 16.12.2011року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст.6 п.2 КПК України (а.с. 33-34).
За наслідками розгляду адміністративної справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, тобто за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей, постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.12.2011 року провадження у справі відносно ОСОБА_3 за скоєння вказаного адміністративного правопорушення, закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Приймаючи таке рішення суддя зазначив, що притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає наявність прямого умислу направленого на невиконання батьківських обов'язків, в той час як дії громадянки ОСОБА_3 мають ознаки необережності (а.с. 39).
Згідно з ч. 1 ст.1167 Цивільного Кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідного до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров'я, душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Статтею 1178 ЦК України визначено, що шкода, завдана малолітньою особою
(яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
Підпунктами 4.1, 4.4 - 4.6 пункту 4 Правил утримання домашніх тварин у м. Кіровограді, затвердженими рішенням Кіровоградської міської ради від 19 серпня 2010 року № 3674, визначено, що вигулювати собаку, яка не є потенційно небезпечною може особа, яка досягла 14-річного віку, психічно здорова, фізично спроможна керувати твариною. Вигул собак без наявності повідка, намордника, особистого номерного знака заборонено. Також, заборонено заводити собаку на дитячі майданчики. Особа, яка вигулює собаку зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди домашньою твариною.
При розмові працівника міліції з донькою відповідача, остання вказала, що собаку взяла самовільно без дозволу батьків. Вказане свідчить на відсутність належного виховання даної дитини, тому суд вважає доведеним, що відповідач порушила пп 4.1, 4.4 - 4.6 вищенаведених правил, не провела із донькою виховних та роз'яснювальних заходів щодо наявної заборони на вигул собак, правил поведінки та поводження із собакою при її вигулі в зв'язку з чим остання здійснювала вигул собаки в забороненому для цього місці - дитячому майданчику чим створила небезпеку для оточуючих, а особливо для дітей, що перебували на цьому майданчику.
Закриваючи провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 184 КУпАП, суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда, зазначив про відсутність в її діях прямого умислу, проте зазначив про наявність в її діях ознак необережності.
Звільнення позивача від адміністративної відповідальності не виключає наявність цивільної відповідальності.
За наведеного суд вважає про наявність можливості відшкодування завданої моральної позивачу та її малолітній дитині шкоди.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та духовних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням відомостей про стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих обставинах, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо.
Суд не приймає, як доказ зміни психологічного стану дитини позивача пов'язаного із нападом собаки, довідку дитячої міської поліклініки №1 від 18.11.2011року №1166 про звернення ОСОБА_2, 2004 року народження до лікаря невролога 10.11.2011року , який встановив діагноз : «Мінімальна мозкова дисфункція, невроз дитячого віку, пароксизмальне порушення сну» за відсутності доказів причинно-наслідкового зв'язку звернення до лікаря та нападу на дитину собаки.
Суд стягує з урахуванням всіх вищенаведених обставин по справі по заподіянню дитині позивача тілесних ушкоджень, стресу який перенесла малолітня дитина в зв'язку із нападом на неї домашньої тварини та матеріального стану відповідача, стягує на користь позивача 1000грн. моральної шкоди.
Також, обов'язком батьків є піклування про дитину, тобто хвилювання матері за душевний та фізичний стан доньки у зв'язку з спричиненням останній тілесних ушкоджень є природною, узгоджується із ст. 23 ЦК України. При цьому суд із врахуванням глибини душевних і фізичних страждань про які заявила позивач, інших доводів на обґрунтування розміру завданої моральної шкоди, ступеня вини особи, яка завдала моральну шкоду, виходячи з принципу розумності та справедливості розмір моральної шкоди визначається у 500грн.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1500 грн., які належить виплатити відповідачем позивачу, в тому числі, як законному представнику малолітньої ОСОБА_2.
Суд до виниклих правовідносин не застосовує ст. 1187 ЦК України, оскільки позивачем не доведено, що належну сім'ї відповідача собаку можна віднести до категорії службових або бійцівських порід, чи метисів таких порід з явними фенотипічними ознаками. Оскільки дана норма права не містить виключного переліку категорій собак, яких можна віднести до джерела підвищеної небезпеки, то за відсутності «чистої» крові у породі собаки, її спорідненість з службовими або бійцівськими породами необхідно доводити, що не було зроблено позивачем.
На підставі викладеного, з урахуванням роз'яснень наведених у Постанові Пленуму Верховного Суд України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди» та Правил утримання домашніх тварин у м. Кіровограді, затверджених рішенням Кіровоградської міської ради від 19 серпня 2010 року № 3674, керуючись ст.ст. 23,1167,1178 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. В. Галаган