головуючого
Коновалова В.М.,
суддів
Скотаря А.М., Кияшка А.Я.,
розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 29 червня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,
Вироком Деснянського районного суду м.Чернігова від 26 липня 2005 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимого 12.02.2002 р. за ст.ст.185 ч.2,
289 ч.3 КК України до 2 років
позбавлення волі, звільненого умовно-
достроково 18.09.2003 р. на 4 місяця 24 дні,
засуджено за ч.1 ст.187 КК України до 3 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 163 грн. матеріальних збитків та 2.000 грн. моральної шкоди, а також 1.013,88 грн. на користь фінансового відділу Чернігівської міської Ради.
Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 вересня 2005 року вирок залишений без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1засуджено за те, що він 5 лютого 2005 року об 11 год. з метою заволодіння чужим майном на сходинковій клітці під»їзду АДРЕСА_1, напав на ОСОБА_2та завдав декілька ударів по голові дерев»яною палицею, спричинивши потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, але помітивши сторонніх осіб втік з місця вчинення злочину.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1у зв»язку із непричетністю до вчинення злочину, за який його засуджено, просить скасувати постановлені судові рішення і направити справу на додаткове розслідування.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що в її задоволенні слід відмовити.
Висновок про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_2суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав правильну оцінку.
Так, на досудовому слідстві ОСОБА_1будучи допитаний як свідок, підозрюваний і обвинувачений за участю захисника, повністю визнав свою вину і детально розповів про обставини вчиненого злочину.
Із показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що 5 лютого 2005 року вони із ОСОБА_1 прийшли на АДРЕСА_1, засуджений заходив до 4 під»їзду і запропонував забрати гроші у чоловіка, який буде спускатись сходами. Не погодившись, він спустився у підвал і звідти вже чув звуки ударів, жіночий крик, а потім ОСОБА_1 вигукнув “ОСОБА_4, уходимо». Виходячи побачив жінку, яка була в крові і трималась за голову.
Свідок ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_1 і його співмешканка ОСОБА_5 просили створити ОСОБА_1 алібі нібито в час нападу вони перебували у неї вдома. Зі слів ОСОБА_5 у них були борги і у нападі на поштарку винен ОСОБА_1, який також погрожував її чоловіку в разі появи в суді.
Також вина ОСОБА_1підтверджується даними протоколу очної ставки між ним і ОСОБА_3, де останній наполягав на своїх показаннях, а ОСОБА_1 не заперечував їх достовірність про напад на поштарку ОСОБА_2; даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи про характер завданих діями засудженого тілесних ушкоджень потерпілій; показаннями понятих ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що при проведенні відтворення обстановки і обставин події на місці злочину молодий чоловік, назвавшись ОСОБА_1, розповів та показав за яких обставин він напав на ОСОБА_2, та іншими наведеними у вироку доказами.
Перевіркою матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.
Дії ОСОБА_1за ч.1 ст.187 КК України кваліфіковані вірно, а покарання призначено відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про його особу та обставин, що обтяжують і пом»якшують покарання.
Отже, передбачені законом підстави для призначення даної справи до касаційного розгляду із повідомленням зазначеним у ст.384 КПК України особам відсутні.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
Коновалов В.М. Скотарь А.М. Кияшко А.Я.