07 листопада 2006 р.
№ 25/373
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів :
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Гринюк І.І., Михайленко А.В.,
відповідача
- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ТОВ “Оптіма Телеком»
на постанову
від 07.08.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№25/373
за позовом
ВАТ “Укртелеком»
до
ТОВ “Оптіма Телеком»
про
спонукання до укладення договору
та зустрічного позову про
визнання права на користування з'єднувальними лініями
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2006, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2006, позов задоволено -на підставі ст.ст.57, 58 Закону України “Про телекомунікації» та ст.ст.179, 181, 187 ГК України зобов'язано відповідача укласти на умовах, запропонованих позивачем, договір про надання в користування з'єднувальних ліній № ЗЛ/471-41, а саме прийняти в редакції позивача: п.1.1: "Укртелеком» надає Оптімі в користування з'єднувальні лінії між комутаційними центрами (КЦ) місцевої мережі телефонного зв'язку м. Дніпропетровська Укртелекому і комутаційними центрами Оптіми: АТС-32 ємністю 87574 №№ типу АХЕ-10, додаток № 1 в межах плану нумерації 300000-339999, 360000-369999, 3700000-3709999, 380000-389999, 390000-399999, 3730736-7731471, 7731495-7731508, 7731517-7731999, 7732850-7733125. 7732100-7732842. 7733126-7733132, 7733142-7733900, 7766216-7766951, 7770000-7771471, 7772208-7774439, 7779900-7779995 місцевої телефонної мережі загального користування (ТМЗК) м. Дніпропетровська: АТС-34 місткістю 20000 №№ типу 5Е88, додаток № 2 в межах плану нумерації 340000-349999, 350000-359999 місцевої ТСОП м. Дніпропетровська; АТС-204 ємністю 1000 №№ типу № "Квант", додаток № 3, в межах плану нумерації 204000-204000 місцевої ТМЗК м. Дніпропетровська; АТС-32. 34 і аналоговими АТС ВАТ "Укртелеком" в м. Дніпропетровську, додаток № 4; та доступ до мереж і послуг місцевого, зонового, міжміського і міжнародного зв'язку, а Оптіма користується ними та зобов'язується сплатити Укртелекому вартість наданих телекомунікаційних послуг та межових ресурсів і надати Укртелекому доступ до власної місцевої мережі електрозв'язку (абонентської ємності)"; п.4.3 договору: "Вартість межевих ресурсів і телекомунікаційних послуг на дату укладення договору, без врахування податку на додану вартість, згідно додатку № 6, становить 535554 грн.13 коп., в тому числі установочна плата - 459091 грн.30 коп., щомісячна абонентна плата -76462 грн.83 коп». п.4.11: "Оптіма щомісячно, в строк не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, оплачує рахунки Укртелекома за послуги звітного місяця. Додаток № 6 до договору № ЗЛ/471-41 від 30 червня 2005 року "Розрахунок вартості межових ресурсів та телекомунікаційних послуг". Додаток № 7 до договору № ЗЛ/471-41 від 30 червня 2005 року - виключено. Прийнято в редакції відповідача п.8.1 договору від 30 червня 2005 року № ЗЛ/471-41, додатки №№ 1, 2, 3, 4 до договору від 30 червня 2005 року № ЗЛ/471-41 "Схема організації зв'язку". В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що нормами діючого законодавства не передбачено звільнення користувача з'єднувальних ліній між комутаційними центрами від сплати абонентної плати та не передбачено встановлення вартості мережних ресурсів та їх сплати на користь відповідача.
ТОВ “Оптіма Телеком» в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати повністю і припинити провадження у справі, оскільки вважає, що вимоги по оплаті за підключення з'єднувальних ліній ґрунтуються на нормативних актах, які набрали чинності після здійснення вказаного підключення, а отже, не застосовуються до спірних відносин. Судами обох інстанції також не було з'ясовано дату фактичного підключення спірних з'єднувальних ліній.
Також ТОВ «Оптіма Телеком» посилається на те, що частина з'єднувальних ліній з числа тих, плата за користування якими передбачена в спірному договорі, були підключені за ініціативою ВАТ «Укртелеком" до телефонної мережі ТОВ «Оптіма Телеком", тому останній не повинен сплачувати за їх використання позивачу.
Окрім того, скаржник вказує на те, що в рішенні зазначено, що договір №ЗЛ/471-41 від 30.06.2005 р. втрачає чинність за період з 01.07.2005р. (відповідно з пунктом 5.1.5. договору № ЗЛ/297-41 від 24.03.2006, який регулює відносини, що є предметом цього спору), тобто його умовами регулюються правовідносини сторін щодо здійснення розрахунків з дати фактичного надання цих мережних ресурсів до втрати ним чинності.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судами попередніх інстанцій та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувані рішення та постанова -залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про задоволення первісного позову та відмову у зустрічному позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6 вересня 2005 року у справі №5/363 зобов'язано відповідача - ТОВ "Оптіма-Телеком" підписати в строк до 1 жовтня 2005 року договір №ЗЛ/471-41 від 30.06. 2005.
Дніпропетровською філією ВАТ "Укртелеком" на адресу ТОВ "Оптіма-Телеком направлено примірник договору від 30 червня 2005 року №ЗЛ/471-41 про надання в користування з'єднувальних ліній.
Відповідно до п.1.1 договору Укртелеком надає Оптімі в користування з'єднувальні лінії між комутаційними центрами (КЦ) місцевої мережі телефонного зв'язку М.Дніпропетровська Укртелекома і комутаційними центрами Оптіми: АТС-32 ємністю 87574 №№ типу АХЕ-10. додаток № 1 в межах плану нумерації 300000-339999, 360000-369999. 3700000-3709999, 380000-389999, 390000-399999, 3730736-7731471, 7731495-7731508, 7731517-7731999. 7732850-7733125, 7732100-7732842, 7733126-7733132, 7733142-7733900, 7766216-7766951, 7770000-7771471, 7772208-7774439, 7779900-7779995 місцевої телефонної мережі загального користування (ТМЗК) м.Дніпропетровська; АТС-34 ємністю 20000 №№ типу 5Е88, додаток № 2 в межах плану нумерації 340000-349999, 350000-359999 місцевої ТСОП м. Дніпропетровська; АТС-204 ємністю 1000 №№ типу № "Квант", додаток № 3, в межах плану нумерації 204000-204000 місцевої ТМЗК м. Дніпропетровська; АТС-32, 34 і аналоговими АТС ВАТ "Укртелеком» в м.Дніпропетровську, додаток № 4; та доступ до мереж і послуг місцевого, зонового, міжміського і міжнародного зв'язку, а Оптіма користується ними та зобов'язується сплатити Укртелекому вартість наданих телекомунікаційних послуг та межових ресурсів і надати Укртелекому доступ до власної місцевої мережі електрозв'язку (абонентської ємності).
Відповідачем вказаний договір підписаний з протоколом розбіжностей, які, зокрема, стосуються умов п.п.1.1, 4.3, 4.11 додатку №6 до договору "Розрахунок вартості межових ресурсів та телекомунікаційних послуг» та складення додатку №7 до договору “Розрахунок вартості мережних ресурсів та телекомунікаційних послуг, що надаються ТОВ "Оптіма Телеком" ВАТ "Укртелеком", а саме вартості мережних ресурсів, які сплачуються на користь ВАТ "Укртелеком" та строків їх сплати та встановлення вартості мережних ресурсів, які сплачуються на користь ТОВ "Оптіма Телеком".
Як вбачається із матеріалів справи, позивач згідно з ліцензійними умовами провадження господарської діяльності в галузі телекомунікацій, як домінуючий оператор телекомунікацій, приєднав до телефонної (телекомунікаційної) мережі загального користування (ТМЗК) м.Дніпропетровська ВАТ "Укртелеком" мережу місцевого телефонного зв'язку ТОВ "Оптіма Телеком" та надав доступ до мереж місцевого, міжміського та міжнародного телефонного зв'язку.
Для забезпечення доступу до мереж Укртелекому, тобто для забезпечення технічної можливості абонентам АТС Оптіми здійснювати телефонний зв'язок з/від абонентами мереж та споживачами послуг Укртелекому, та мережами будь-яких інших операторів телекомунікацій, Укртелеком надав Оптімі в користування цифрові канали (ЦК) електрозв'язку та організував з'єднувальні лінії (ЗЛ) між АТС Укртелекому та АТС Оптіми.
Відповідно до п.24 Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування, затверджених наказом Державного комітету зв'язку і інформації України від 21 червня 1999 року №113, отримавши технічні умови на приєднання, оператор мережі електрозв'язку, що приєднується до мереж електрозв'язку загального користування, повинен розробити технічне завдання на розробку проектної документації на приєднання та узгодити його з оператором мережі електрозв'язку загального користування. Розробка проектної документації на приєднання повинна виконуватися профільними проектними організаціями та іншими юридичними і фізичними особами, які мають ліцензію на цей вид діяльності. Оператор мережі електрозв'язку, що приєднується до мереж електрозв'язку загального користування, узгоджує проектну документацію на приєднання з оператором мережі електрозв'язку загального користування.
Пунктом 26 Правил встановлено, що між оператором мережі електрозв'язку, що приєднується, і оператором мережі електрозв'язку загального користування після узгодження проектної документації на приєднання укладається договір про надання послуг, який повинен визначати права, обов'язки й відповідальність сторін, включаючи порядок взаємних фінансових розрахунків щодо приєднання.
Згідно п.34 Правил у договорі операторів мереж електрозв'язку, що об'єднуються, для забезпечення єдиного технологічного процесу надання послуг електрозв'язку споживачам з заданою якістю, зокрема, повинні бути передбачені порядок взаєморозрахунків за мережні ресурси та послуги електрозв'язку, які взаємно надаються один одному.
Відповідно до п.2 Порядку взаєморозрахунків між операторами міжміського, міжнародного та місцевого телефонного зв'язку різних форм власності, затвердженого наказом Міністерства зв'язку України від 30 жовтня 1996 року № 234, розрахунки здійснюються за вхідні та вихідні з'єднувальні лінії від автоматичних телефонних станцій (АТС) власників ліцензій на будівництво та обслуговування місцевих телефонних мереж.
Згідно з п.п.1 п.1 ст. 57 Закону України “Про телекомунікації» при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж повинні бути дотримані такі принципи: технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємопідключаються.
Відповідно до п.п. 6 п.1 ст. 58 Закону України «Про телекомунікації", оператори телекомунікацій зобов'язані не створювати перешкоди для взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж.
Як встановлено ч.3 ст.179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Твердження відповідача про неправомірність посилання суду на нормативні акти, які набрали чинності вже після підключення з'єднувальних ліній є необґрунтованим, оскільки господарським судом застосовані чинні норми законодавства, які регулюють відносини, що існують на цей час.
Організація сполучних ліній підтверджується двосторонньо підписаним актом обстеження технічного стану мережі електрозв'язку (Додаток №5 до договору), а також схемами організації зв'язку (додатки №№1-4 до договору).
Згідно з цими документами між АТС відповідача і АТС позивача організовані з'єднувальні лінії, частина з яких по кабелю позивача, а частина по кабелю відповідача. Умовами спірного договору передбачена оплата за організацію цих з'єднувальних ліній згідно з Граничними тарифами, затвердженими Наказом Держкомзв'язку і інформатизації України від 6 червня 2002 року №120, а при тарифікації сполучних ліній, організованих по кабелю відповідача, застосований коефіцієнт зменшення 0,3, який передбачений Граничними тарифами.
Стаття 10 розділу 1 Граничних тарифів передбачає оплату за з'єднувальну лінію (вихідну і вхідну, незалежно від провідності) від АТС відомств і інших форм власності (тобто операторів) до мережі Укртелекому. Примітками до цієї статті Граничних тарифів передбачений коефіцієнт зменшення 0,5 у разі організації сполучних ліній в кабелях, які не є власністю Укртелекому. Таким чином. Граничні тарифи допускають оплату відповідачем на користь позивача за використання сполучних ліній, як вхідних, так і вихідних (для пропуску трафіка як до так і від абонентів відповідача), як організованих по кабелю позивача, так і організованих по кабелю відповідача. За експлуатацію мережевих ресурсів (використання цих сполучних ліній для пропуску телефонного навантаження від/до абонентів телефонної мережі відповідача) відповідачу необхідно щомісячно оплачувати позивачу абонентну платню за вхідні і вихідні з'єднувальні лінії згідно з Граничними тарифами, причому при тарифікації з'єднувальних ліній, організованих по кабелю відповідача застосовується коефіцієнт зменшення 0,5, передбачений Граничними тарифами.
Отже, позивач правильно здійснив тарифікацію наданих в користування відповідачу мережевих ресурсів (з'єднувальних ліній), тому відмова відповідача від оплати сполучних ліній необґрунтована.
Що ж до посилання відповідача на невизначеність моменту набрання договором чинності та строку його дії, то згідно ч.2 ст.187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Колегія погоджується з висновками суду з огляду на таке.
Згідно з ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.58 Закону України “Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов'язані не створювати перешкоди для взаємо- з'єднання телекомунікацій мереж, а згідно з п.1 ст. 57 цього закону при взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж повинні бути дотримані такі принципи: технічні, організаційні та економічні умови взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж операторів телекомунікацій, а також розрахункові такси за доступ до цих мереж повинні бути предметом договору між операторами телекомунікацій, що взаємопідключаються.
З нормами зазначеного закону узгоджуються також положення п.34 Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування, затверджених наказом Держкомзв'язку України від 21.06.99 № 113 ( надалі -Правила), згідно якого у договорі операторів мереж електрозв'язку повинні бути передбачені порядок взаєморозрахунків за мережні ресурси та послуги електрозв'язку, які взаємно надаються один одному.
Згідно з ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Колегія враховує, що факт безпідставного ухилення відповідача від укладення договору про надання в користування з'єднувальних ліній №3Л/471-41 від 30.06.2005 підтверджується рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2005 у справі № 5/363 між тими ж сторонами (а.с. 34, том 1), Яке набрало законної сили та яким зобов'язано ТОВ “Оптіма Телеком» підписати зазначений договір в строк до 01.10.2005р., а в разі його непідписання у вказаний строк, договір вважається укладеним в редакції позивача.
Касаційна інстанція погоджується з висновком суду щодо поширення на спірні правовідносини дії нормативних актів, які набрали чинності після фактичного підключення з'єднувальних ліній, оскільки предметом даного спору є саме спонукання відповідача до укладення договору на даний час, а не визнання правочину недійсним, в зв'язку з чим момент фактичного підключення спірних з'єднувальних ліній, який настав до виникнення між сторонами даного переддоговірного спору, не має значення для розгляду даної справи, чим спростовуються твердження скаржника про зворотне.
До того ж, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, чинне законодавство у галузі телекомунікацій не передбачає звільнення відповідача від сплати абонентської плати за користування з'єднувальними лініями між мережами загального користування (Укртелеком) та місцевого телефонного зв'язку (ТОВ“Оптіма Телеком»).
Колегія також відхиляє безпідставні посилання скаржника на втрату чинності договором №3Л/471-41 від 30.06.2005 з 01.07.2005р. згідно з п.5.1.5 іншого укладеного між сторонами договору №ЗЛ/297-41 від 24.03.96 та обумовлену цим відсутність предмета спору, оскільки вважати таким, що втратив чинність можна лише укладений та підписаний між сторонами договір від 30.06.2005 № 3Л/471-41, а в даному випадку наявність переддоговірного спору між сторонами свідчить про те, що цей договір не укладено, в зв'язку з чим п.5.1.5 договору №ЗЛ/297-41 від 24.03.96 не породжує будь-яких юридичних наслідків щодо спірних правовідносин сторін.
Зважаючи на вищенаведене, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.08.2006 у справі №25/373 залишити без змін, касаційну скаргу ТОВ “Оптіма Телеком» -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун