Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 26 червня 2006 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2006 року в справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Первомайське комунальне підприємство "Теплові мережі" - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди; ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Первомайське комунальне підприємство "Теплові мережі" - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди; ОСОБА_1 до Первомайського комунального підприємства "Теплові мережі" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
У березні 2004 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зазначеними позовами, посилаючись на те, що в січні 2004 року їх квартири АДРЕСА_1 було залито гарячою водою у зв'язку з проривом труби центрального опалення в належній відповідачці квартирі, яка знаходиться в тому ж будинку поверхом вище.
Вважаючи, що зазначене залиття сталося за вини відповідачки, позивачі просили стягнути із ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 і ОСОБА_3 3 000 грн. та ОСОБА_4 - 3 000 грн.
У квітні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, зазначаючи, що за її відсутності у січні 2004 року в її квартирі стався прорив труби центрального опалення.
Вважаючи, що вказаний прорив стався у зв'язку з невиконанням Первомайським комунальним підприємством (далі - ПКП) "Теплові мережі" своїх обов'язків щодо технічного нагляду за системою опалення, ОСОБА_1 просила стягнути з ПКП "Теплові мережі" на її користь кошти на відшкодування моральної шкоди.
У процесі розгляду справи сторони доповнили свої вимоги, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просили стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 2 432 грн., ОСОБА_4 просила стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 2 801 грн. 51 коп., ОСОБА_1 - 5 041 грн. 64 коп.
Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 15 листопада 2005 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на відшкодування матеріальної шкоди 1 216 грн. та державне мито в сумі 25 грн. 50 коп.; позов ОСОБА_4 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 1 295 грн. та державне мито в сумі 25 грн. 50 коп.; позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ПКП "Теплові мережі" на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 1 720 грн. та державне мито у сумі 25 грн. 50 коп.; у задоволенні інших вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2006 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 1 216 грн., моральної шкоди 500 грн. і державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. та на користь держави державне мито в сумі 42 грн. 50 коп.; на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди 1 338 грн., моральної шкоди 500 грн. і державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. та на користь держави державне мито в сумі 42 грн. 50 коп.; у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції.
У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з таких підстав.
Задовольняючи частково позови ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що шкоду заподіяно спільними діями ОСОБА_1 і ПСП "Теплові мережі", ступінь їх вини є однаковим.
Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погодився та, змінюючи зазначене рішення районного суду і відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, виходив з того, що власниця квартири ОСОБА_1 із відповідними заявами до ПСП "Теплові мережі" щодо необхідності ремонту системи опалення в її квартирі не зверталася, переїхавши до іншого міста, вона залишила жиле приміщення без належного догляду в холодну пору року, що призвело до прориву труби центрального опалення, чим було заподіяно шкоду іншим позивачам, а тому зазначена шкода повинна бути відшкодована нею в повному обсязі.
За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги і зміст рішення суду апеляційної інстанції не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження в справі за позовами ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: Первомайське комунальне підприємство "Теплові мережі" - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди; ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Первомайське комунальне підприємство "Теплові мережі" - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди; ОСОБА_1 до Первомайського комунального підприємства "Теплові мережі" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Харківської області від 3 березня 2006 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.