РІШЕННЯ іменем України
2006р. вересня «25» дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого". Курської А.Г.
Суддів: Філатової Є.В.
Горбань В.В.
При секретарі. Антипові Д.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сімферопольського райсуду від 31.01.2006р. по справі за його позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку житлового будинку,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на 32/100 частки житлового будинку АДРЕСА_1.
Вимоги мотивовані тим, що сторони у серпні 1984р. зареєстрували шлюб, у зв'язку з чим позивачка оселилася у будинку, який на той час належав матері чоловіка -ОСОБА_1. Після реконструкції та прибудови було зареєстровано 36/100 частки будинку за ОСОБА_1. і 64/100 частки за ОСОБА_1 Враховуючи, що позивачка брала участь у будівництві, пристрій введено у експлуатацію у період шлюбу, вважає, що 34/100 частки будинку є власністю подружжя. Тому просила визнати на нею право власності на половину, тобто 32/100частки.
Відповідач вимоги не визнав, посилаючись на те, що реконструкцію будинку було закінчено до приходу у сім'ю позивачки. Своїх коштів вона не вкладала.
Рішенням суду від 31.01.2006р. позов задоволено, за ОСОБА_2 визнане право власності на 32/100 частки будинку АДРЕСА_1. Додатковим рішенням від 13.06.2006р. визнане право власності на таку ж частку будинку за ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, посилаючись на неповноту дослідження обставин. Вважає, що висновок суду першої інстанції про сумісне будівництво суперечить фактичним обставинам. Відповідач намагався це довести але суд не допитав його свідків.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення про відмову в позові за таких обставин.
Відповідно до ч.І ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.
Відмовляючи у позові, суд виходив з того, що вимоги про визнання 64/100 частки спірного будинку не потребують доказування, оскільки будинок здано у експлуатацію під час шлюбу. А відповідач ніяк не підтвердив своїх заперечень про те, що
Справа №22-5593/2006р. Головуючий в 1 інстанції Гаврилюк І.І.
Доповідач Філатова Є.В.
позивачка не брала участі у реконструкції будинку, яка закінчилась у 1982р., тобто до реєстрації шлюбу.
Але у порушення принципу змагальності, передбаченому ст. 10 ЦПК України, суд першої інстанції не створив умов для реалізації відповідачем свого права довести заперечення шляхом надання суду відповідних доказів, що призвело до неповноти і однобічності розгляду спору.
За клопотанням ОСОБА_2 апеляційним судом допитані два свідка. ОСОБА_3 та ОСОБА_4., які підтвердили доводи відповідача. Так ОСОБА_3 пояснив, що мешкає по сусідству з родиною ОСОБА_1 з дитинства. Бачив, як будувався будинок, стверджує, що реконструкцію було завершено у 1982р., що він запам'ятав, оскільки у тому же році народилась його дитина. Свідок ОСОБА_4, який є двоюрідним братом відповідача, пояснив, що двоповерховий будинок повністю включаючи внутрішні роботи, був готовий у 1982р. У ньому грали весілляОСОБА_1, а потім і самому ОСОБА_6.
ОСОБА_1. надав суду фотознімки родині на фоні будинку. На питання суду ОСОБА_2 пояснила, що це нова частина будинку, на знімку племінник у річному віці, якому зараз 26років.
Колегія не може взяти до уваги пояснення самій позивачки, оскільки вони спростовані зазначеними доказами, непослідовні та суперечливі. Так у суді першої інстанції вона пояснювала, що відповідач почав будівництво разом зі своєю матір'ю до шлюбу, а закінчив за участю позивачки. В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 з початку стверджувала, що весь пристрій з фундаменту до даху будували разом у період шлюбу, потім уточнила, що фундамент вже було вилито, а після допиту свідка ОСОБА_6. визнала, що коли було весілля вже стояв другий поверх.
Відповідно до ст.24, 25 КоБС України 1984р., який діяв на час виникнення правовідносин, та ст.ст.57,62 діючого Сімейного Кодексу України майно, що набуте кожним з подружжя до шлюбу, а також придбане під час шлюбу в дар, або у порядку успадкування є особистою власністю кожного з них і може бути визнаним сумісної власністю подружжя, якщо воно у період шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності у наслідку трудових або грошових витрат.
Оцінюючи у сукупності зібрані по справі докази, пояснення сторін та свідків, колегія дійшла висновку, що спірна частина будинку була побудована у дошлюбний період, тому є особистою власністю відповідача і, незважаючи на здачу її до експлуатації у 1994р., не може бути визнаною майном подружжя у розумінні вимог ст.22 КоБС України 1963р. і ст. 60 СК України та не підлягає розподілу.
Враховуючи наведене позовні вимоги ОСОБА_1. є необгрунтованими та підлягають відхиленню.
Керуючись ст.ст. 309 ч. 1 п. 1,2,3, 316 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Сімферопольського райсуду від 31.01.2006р. та додаткове рішення від 13.06.2006р. скасувати, відмовити в позові ОСОБА_2і, стягнути з неї витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді першої інстанції 30грн. і в апеляційному суді 30грн.
Рішення набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в