2006 року вересня місяця 26 дня колегія суддів судової палати по цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді ЛюбобратцевоїН.І.,
Суддів Чистякової Т.І.,
^ДанілаН.М.,
При секретарі___________________________ і Іванові_О.К._,_
За участю позивача ОСОБА_1., представників відповідача,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за
позовом ОСОБА_1 до Кримського Республіканського комітету
профспілки працівників освіти і науки про стягнення заборгованості по заробітній платі,
середнього заробітку та моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального
районного суду м. Сімферополя від 07.03.2006 року,
ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Кримського Рескому профспілки працівників освіти і науки про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та моральної шкоди на загальну суму 23800 грн. 95 коп. Вимоги мотивовані тим, що вона з 19.03.1997 р. по 24.01.2002 р. працювала в Рескомі профспілки працівників освіти і науки на посаді правового інспектора праці, а з 24.01.2002 р. по 9.02.2004 р. - на посаді юрисконсульта. Постановою президії Кримського Рескому профспілки працівників освіти і науки № П-24 від 9.02.2004 р. вона була звільнена з роботи за ст.40 п.1 КЗпП України (у зв'язку із скороченням штатів). Однак відповідач у порушення вимог Конституції України, Законів України «Про оплату праці» та «Про відпустки» не сплатив їй при звільненні заборгованість по заробітній платі, яка виникла за період роботи. У судовому засіданні суду першої інстанції позивачка позовні вимоги неодноразово змінювала та у підсумку просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, середній заробіток та моральну шкоду на загальну суму 31949 грн. 10 коп. Крім того, ОСОБА_1. просила суд зобов'язати відповідача внести в її трудову книжку відповідний запис про нагородження її відділенням НСПП України в АРК «Почесною грамотою».
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 07.03.2006 року постановлено: Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Кримського Республіканського комітету профспілки працівників освіти та науки України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі, а саме: суму утримань з середньомісячної зарплати із суми (вихідної) допомоги по безробіттю в розмірі 128 грн.63 коп. та суму недовиплачених відпускних за 2002-2003 p.p. (з урахуванням акту ФСС від 19.12.2005 р.) в розмірі 220 грн.19 коп.; середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку при звільненні (т.б. за період з 9.02.2004 р. по 6.03.2006 р.) в сумі 10859 грн. 55 коп., а також спричинену моральну шкоду в розмірі 1000 грн. Стягнення з Кримського Республіканського комітету профспілки працівників освіти та науки України середньої заробітної плати в сумі 660 грн.85 коп. на користь ОСОБА_1. допустити до негайного виконання. Зобов'язати Кримський Республіканський
Справа № 22-4627/06
комітет профспілки працівників освіти та науки України внести в трудову книжку ОСОБА_1 відповідний запис про нагородження її відділенням НСПП України в АРК (наказ №32 від 17.11.2003р.) «Почесною грамотою». В задоволенні іншої частини позовних вимог Ованенко Наталії Леонідівні відмовити. Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 122 грн. стягнути з Кримського Республіканського комітету профспілки працівників освіти і науки України на користь держави.
На вищевказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_1. подала апеляційну скаргу, в якій просила його скасувати і ухвалити нове рішення, яким стягнути на її користь 14506 грн. 48 коп, в тому числі надбавку за вислугу років в сумі 1122 грн.78 коп.; грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 359 грн.07 коп.; грошову компенсацію за порушення термінів виплати частини заробітної плати у вигляді надбавки за вислугу років в сумі 354 грн.83 коп.; розрахункову середню заробітну платню за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 9.02.2004 р. по день розгляду справи в суді в сумі 12320 грн.98 коп.; суму заробітної плати, недоплаченої за відпустку 2002-2003 p.p. у сумі 220 грн. 19 коп.; суму утримань з допомоги по скороченню у сумі 128 грн.63 коп.; моральну шкоду в сумі 20000 грн. Загальна сума позовних вимог 31506 грн.48 коп. Апелянт також просила допустити негайне виконання рішення про стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 718 грн. 14 коп.; зобов'язати відповідача внести запис в трудову книжку про нагородження «Почесною грамотою" відділення НСПП України в АРК і інформувати працівників галузі через ЗМІ на галузеву газету «Вчитель", оголосити окрему ухвалу голові, заступнику голови та головному бухгалтеру.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка була звільнена з роботи з 9.02.2004 р. за п. 1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні ОСОБА_1. не повністю був виплачений остаточний розрахунок, що відповідно до ст. ст. 116, 117 КЗпП України є підставою для стягнення заборгованості по заробітний платі, а також компенсації за затримку виплати розрахунку при звільненні.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного трудового законодавства.
Так, відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З рішенням суду, яким на користь позивачки було тягнуто заборгованість по заробітній платі, компенсація за затримку виплати остаточного розрахунку, а також сума відшкодування моральної шкоди, погодився відповідач, який рішення суду не оскаржив.
Справа № 22-4627/06 Головуючий у першій інстанції
ОсіповЮ.В. Доповідач Любобратцева Н.І.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів не може взяти до уваги довід апеляційної скарги ОСОБА_1., що їй необгрунтовано було відмовлено в наданні та оплаті додаткової відпустки за стаж роботі, починаючи з 2001 року - 3 календарних дні, в 2002 р. - 6 календ, днів, в 2003 р. -6 календ днів; в нарахуванні та виплаті надбавки за вислугу років з квітня 2000 p., оскільки позивачка не надала ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду безперечних доказів про те, що вона має право на вказані виплати. Згідно із статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За такими обставинами оскаржуване рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, ф підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільним справам,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Центрального районного суду від 6 березня 2006 року залишити без змін.
Справа № 22-4627/06 Головуючий у першій інстанції
ОсіповЮБ. Доповідач Любобратцева Н.І.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців.