Рішення від 25.09.2006 по справі 22-ц-2206/2006

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Курської А.Г.

Суддів: Горбань В.В.

Філатової Є.В.

При секретарі: Антипові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу заАДРЕСА_1зовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 доОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю; заАДРЕСА_1зовом прокурора М.Євпаторії в інтересах ОСОБА_3 доОСОБА_4 і ОСОБА_5про усунення перешкод в користуванні власністю і знос самовільних будівель; заАДРЕСА_1зовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 доОСОБА_4 і ОСОБА_5про усунення перешкод в користуванні власністю і знос самовільних будівель; за зустрічнимАДРЕСА_1зовомОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, знос самовільних будівель; заАДРЕСА_1зовом Євпаторійської міської ради доОСОБА_4 та ОСОБА_5, Євпаторійського МБРТІ, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2, Комунальне підприємство «Житловик-4" про визнання права власності на самовільні будови і спонукання призвести правову реєстрацію за апеляційними скаргами Євпаторійського міського голови ОСОБА_9. таОСОБА_4 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 29.08.2005 року,

ВСТАНОВИЛА:

08.06.2004 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 звернулися до суду зАДРЕСА_1зовом доОСОБА_4 про усуненняАДРЕСА_1рушень неАДРЕСА_1єднаних зАДРЕСА_1збавленням володіння,АДРЕСА_1силаючись на те, що вони є співвласниками домоволодінняАДРЕСА_1, а відповідачка в цьому ж будинку володіє квартирою НОМЕР_1

В 1989 році вона вселилася до квартири, де електропроводка йшла від опори електроосвітлення, а вАДРЕСА_1дальшому в 2002 році відповідачка безАДРЕСА_1годження з ними провела електроосвітлення до квартири 15 через загальне горище над їх квартирами протягом 30 м. Тоді ж вона самочинно заклала цеглою і прохід до горища. Вважали свої праваАДРЕСА_1рушеними, оскільки такі самочинні дії відповідачки можуть призвести до короткого замикання, а той і доАДРЕСА_1жежі у їхАДРЕСА_1мешканнях, через те, що провід прокладено непрофесійно і без додержання техніки безпеки.

Просили розглянути справу на підставі статей 380, 383, 386 ЦК України та за статтею 48 Закону України «Про власність" і зобов'язати відповідачку ОСОБА_4

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

Доповідач: Курська А.Г.

виконати роботиАДРЕСА_1 устрою внутрішніх будинкових електромереж до квартири НОМЕР_1звільнити прохід до горища будинку АДРЕСА_1 та зобов'язати її зняти електропровід з горища, який прокладено над їх квартирами.

28.07.2004 року ті ж саміАДРЕСА_1зивачі та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 доповнили своїАДРЕСА_1зовні вимоги до відповідачки ОСОБА_4. тим, що просили зобов'язати її знести самочинно зведені будови на її території, а саме: господарчу будову НОМЕР_2площею 13,3 кв.м.; літер «аЗ", надбудову над приміщенням літер «аЗ" без літери, літер «П", літер «Р", літер «Т" та гараж «Ф", які знаходяться на території земельної ділянки до сусіднього будинку НОМЕР_3 «Б",АДРЕСА_1силаючись на те, що усі ці будови самочинні іАДРЕСА_1рушують їх права та законні інтереси, оскільки їх зведено без додержання будівельних норм та правил, і вони загрожують руйнуванням, що може призвести і до руйнування квартир НОМЕР_4. Крім того, стверджували, що самовільні будови загрожують їх життю та життю членів їх сімей.

31.08.2004 року ОСОБА_4.АДРЕСА_1дала до суду зустрічнийАДРЕСА_1зов до ОСОБА_1 про забезпечення їй безперешкодного проходу до міст загального користування і просила суд зобов'язати відповідачку знести самочинно збудовані будови: «а2", «Ж", «З", Н", «2і " , «Г", «2", «З", оскільки через ці будови вона не має доступу до туалету, громадського водопроводу, доАДРЕСА_1штової скринки та до господарчої літери «Ф" і до інших загальних місць користування.

Позивачка ОСОБА_8 31.08.2004 року звернулась до суду з заявою про відмову відАДРЕСА_1зову до ОСОБА_4., яку суд прийняв і ухвалою від 31.08.2004 року провадженняАДРЕСА_1 її вимогам закрив (а.с.27).

12.11.2004 рокуАДРЕСА_1зивачі за первіснимАДРЕСА_1зовом просили суд прийняти доповнення про пред'явленняАДРЕСА_1зову і до сина відповідачки ОСОБА_4. - ОСОБА_5в частині вимог про знос самочинних будівель на їх частині земельної ділянки ( а.с.48-49),АДРЕСА_1силаючись на те, що вони їх разом будували, а також просили про знос гаражу літер «Ф", який знаходиться на земельній ділянці до сусіднього будинку НОМЕР_3 «Б".

10.11.2004 року ОСОБА_4. надала суду уточнення своїх вимог, в яких просила зобов'язати відповідачівОСОБА_1. та ОСОБА_6 усунути перешкоди їй у користуванні земельною ділянкою та квартирою НОМЕР_1в будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення огорожі ( кам'яні паркани) у загальному дворі для доступу до місць загального користування, зобов'язатиОСОБА_1. відновити шифернуАДРЕСА_1крівлю на даху її будов літер «г" і «Г" (а.с.52).

2004 року прокурор м.Євпаторії в інтересах ОСОБА_3., ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда другої групи, з квартири НОМЕР_4будинку АДРЕСА_1, пред'явивАДРЕСА_1зов до ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та про знос самочинних будівель на підставі ст.376 ЦК України ( без вказання частини статті),АДРЕСА_1силаючись на те, що вониАДРЕСА_1рушують права та законні інтереси ОСОБА_3., оскільки є загроза руйнування через недодержання будівельних норм та правил.

2005 року Євпаторійська міська рада АР Крим звернулась до суду зАДРЕСА_1зовом до ОСОБА_4. та ОСОБА_5., Євпаторійського МБРТІ, треті особи -ОСОБА_3., ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2., комунальне підприємство «Жилищник-4", про вилучення у власність територіальної громади м.Євпаторії самочинних будівель літерів «П", «Р", «Т", «Л", «В", У2 частини літ.'Т", «г" і звеличених за рахунок літери «аЗ" жилих приміщень та про визнання права власності на літери «А-А1" загальною площею 87,9 кв.м. та жилою - 38, 2 кв.м., і просив зобов'язати БТІ провести належну реєстрацію,АДРЕСА_1силаючись на те, що за рішенням Євпаторійського міського суду від 18.04.2005 року визнано недійсними та скасовано свідоцтво про право власності та розпорядження органу приватизації на квартиру НОМЕР_1 АДРЕСА_1

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

«В" У М.Євпаторії на ім'я ОСОБА_4. та ОСОБА_5.; державна реєстрація квартири НОМЕР_1в рівних частках за ОСОБА_4 та ОСОБА_5. також скасована, а квартиру НОМЕР_1повернуто до Євпаторійської територіальної громади. Однак до цієї квартири було зведено ряд будов самочинно, які на підставі ч.5 ст.376 ЦК України міський голова ОСОБА_9 просив передати місцевій раді, як власнику земельної ділянки, на якій розташована квартира НОМЕР_1

Судом першої інстанції усі АДРЕСА_1 розглянуто в одному провадженні.

Рішенням судуАДРЕСА_1зов ОСОБА_1, ОСОБА_3., ОСОБА_6 до ОСОБА_4. і ОСОБА_5. про знос самочинних будов таАДРЕСА_1 прокурора в інтересах ОСОБА_3задоволено частково. Суд зобов'язав ОСОБА_4 та ОСОБА_5. знести самочинні будови: літер «а-3", літер «Т", розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та будову літер «Ф" на земельній ділянці за цією ж адресою біля будинку НОМЕР_3 «Б" за свій рахунок та своїми силами. В решті вимог про знос будівель цим АДРЕСА_1 відмовлено.

Суд зобов'язав ОСОБА_4 звільнити прохід до горища будинку НОМЕР_3 «В" та звільнити горище від електропроводу, що прокладений над квартирами 10, 11, 12, належних ОСОБА_1., ОСОБА_2. таОСОБА_3 та зобов'язав ОСОБА_4 виконати роботиАДРЕСА_1 устрою електромережі до квартири НОМЕР_1згідно з правилами устрою елекроосвітлення.

Суд частково задовольнив позов Євпаторійської міської ради до ОСОБА_4., Євпаторійського МБРТІ, де треті особи - ОСОБА_3., ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_2., комунальне підприємство «Житловик-4", визнав право власності на самочинні будови літери «П", «Р", що знаходяться на земельній ділянці до будинку за Євпаторійською територіальною громадою.

Суд зобов'язав МБРТІ призвести правову реєстрацію об'єкту, в решті позовних вимог відмовив.

Суд відмовив в задоволенніАДРЕСА_1зову ОСОБА_4. до ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні загальною земельною ділянкою, зносі огорожі у вигляді кам'яного паркану та самочинних будівель, а також в частині відновлення шиферу на даху, в решті позову провадження закрив зАДРЕСА_1силання на те, що такі питання вже розглянуті в інших справах.

В апеляційній скарзі на рішення суду міський голова ОСОБА_9 просив його скасувати і передати питання на новий розгляд,посилаючись на те, що суд допустив неповне з'ясування фактичних обставин справи та не дав належної оцінки доказам,порушив вимоги ст.48 Закону України «Про власність" та неправильно застосував вимоги ст.376 ЦК України. Суд захистив права позивача ОСОБА_6 без урахування того, що він не був власником квартири будинку НОМЕР_3 «Б", а рештаАДРЕСА_1зивачів не довела, чим саме порушено їх права спорудами літер «Ф" та літер «аЗ".

Начальник КП «Жилищник" Кузнецов А.А. приєднався до апеляційної скарги Євпаторійського міського голови.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4. просила про часткове скасування рішення суду в частині висновків про знос будівель, про обладнання проходу на горище та прокладення електропроводу, а також про відмову їй в позові до ОСОБА_1

У запереченнях на апеляційні скарги ОСОБА_1 та інші позивачі просили їх відхилити, а рішення залишити без змін,посилаючись на те, що воно є законним та обґрунтованим.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 особисто та в інтересах ОСОБА_1. та їх адвоката,позивача ОСОБА_2., відповідачку ОСОБА_4 та представника міського голови, виконкому та КП «Житловик-4", розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, вважає їх частково обгрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, а рішення суду визнає незаконним і таким, що підлягає частковому

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

Доповідач: Курська А.Г.

скасуванню на підставі п.4 ст.309 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення з наступних підстав.

Судова колегія дійшла висновку, що суд розглянув справу зпорушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч.З ст.ЗОЗ ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права абопорушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Суд зобов'язав ОСОБА_4 звільнити прохід на горище, але не з'ясував, з якого часу горище відсутнє та де знаходиться прохід і як його відновити, чи є саме горище у тому вигляді, яке існувало до перебудов будинку барачного типу усіма співвласниками, чи зареєстровано його в БТІ, чи має він місце на плані, чи можна туди зробити інший прохід не через квартиру НОМЕР_1яку на день розгляду справиповернуто місцевій раді, суд не з'ясував ставлення до цього питання обслуговуючої організації, на балансі якої знаходиться квартира НОМЕР_1

Суд також не з'ясував, чи можливо з технічної точки зору у теперішній час відкрити прохід на горище саме з боку квартири НОМЕР_1

Дослідивши докази, які надали сторонипосправі на засадах змагальності, колегія вважаєпозовні вимоги в вищенаведеній частині необгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Як убачається з довідки від 21.09.2006 року, яку надано підприємством «Житловик-4", згідно інвентарної справи на домоволодіння НОМЕР_3 , яку передано від ЖЕО -1, горищне приміщення в будовах «А-А1" не існує.

При розгляді цієї справи в апеляційному суді інших доказів стосовно горища, про яке йдеться впозовних вимогах ОСОБА_1 та іншихпозивачів не надано, а довідку, на якупосилалася ОСОБА_4. та представник КП «Житловик-4", ними не спростовано.

Крім того, суд зобов'язав ОСОБА_4 зняти з горища електропровід і прокласти його за правилами користування електроприладами.

Між тим, з цього питання суд розглянув справу за відсутністю електрофахівців, не вказав, який цеповинен бути провід, де і як його треба прокласти з додержанням техніки безпеки.

Як убачається з матеріалів справи і як слідує зпояснень ОСОБА_4., це питання віднесено до компетенції КП «Житловик-4", а не до РЕМ, про що свідчить і резолюція начальника Євпаторійської РЕМ від 20.09.2004 року. Між тим, суд не дав цим доказам належної оцінки і необгрунтовано задовольнив такіпозовні вимоги.

При розгляді позову ОСОБА_3. суд не звернув уваги на те, що в одному випадку вона просила про задоволення негаторногопозову в частині зносу самочинних споруд на підставі ст.48 Закону України «Про власність", який підлягав дослідженню за правилами ст.391 ЦК України, і в цій же справі в її інтересах було пред'явленопозов прокурором на підставі іншої статті, 376 ЦК України, за якою ні ОСОБА_3., ні прокурор належнимиАпозивачами не являються.

Суд не встановив належними доказами, що на земельній ділянці ОСОБА_3. будь-що було збудовано ОСОБА_4 чи ОСОБА_5.

Між тим, на земельній ділянці ОСОБА_3. ОСОБА_4. і ОСОБА_5. нічого не будували, і підстав для застосування вимог за ст.376 ЦК України судова колегія не встановила.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що стаття 391 і стаття 376 ЦК України регулюють різні предмети і мають різні підстави застосування.

Що стосується вимог про самочинне будівництво та про їх знос, то суд мав взяти до уваги, що всі будови, які просили знести позивачі розташовані саме на земельній ділянці, яка належить на праві власності місцевій раді.

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

Доповідач: Курська А.Г.

Сама міська рада не просила про вирішення питання щодо зносу споруд до квартири НОМЕР_1яка їй повернута за рішенням суду.

ОСОБА_4. та ОСОБА_5. залишились проживати в цій квартирі за договором найму. Отже на них, як на наймачів, не можнапокласти відповідальність щодо зносу будівель на цій території, які вже їм не належать, і на які заявлено претензії власника земельної ділянки.

Вся нерухомість, що зареєстрована до квартири НОМЕР_1належить землевласнику, який на підставі ч.5 ст.376 ЦК України звернувся до суду зпозовом про визнання права власності на зведене ОСОБА_4 та ОСОБА_5. майно, а саме літери «аЗ", «Т", «П" та інші, які не було вказано в приватизаційних документах на квартиру НОМЕР_1але їх внесено на плані БТІ.

Суд першої інстанції замість того, щоб усе самочинне будівництво передати місцевій радіпочав розглядати питання про знос будівель за рахунок ОСОБА_4., що в даному випадку не можна визнати правильним з точки зору норм цивільного законодавства.

Вимоги власника жилого будинку про знесення самовільно споруджених будівель, зведенням якихпорушується його право власності, в тому числі коли це непоєднано зАДРЕСА_1збавленням володіння, підлягають задоволенню на підставі ст.48 Закону України «Про власність".

Як убачається з матеріалів справи, позивачі ОСОБА_1, . та інші при зверненні до суду не довели, що їх будівлі руйнуються самочинним будівництвом до квартири НОМЕР_1 Суд не взяв до уваги, що спірні будови існують понад сім років і використовуються сім'єю ОСОБА_4. за призначенням.

Судова колегія вважає, щопозовні вимоги про знос будівель, які звела ОСОБА_4., грунтуються на припущеннях і не мають дійсних підстав, оскількипозивачі не довели, що цимпорушено їх права.

Сторони та інші учасники по справі не заявляли клопотань впорядку, передбаченому статтями 143, 144 ЦПК України, про призначення спеціальних експертиз, і тому суд не обговорював питання щодо призначення екологічної, архітектурної або сейсмічної експертизи для отримання відповіді на питання, чи можливо руйнування надбудови другогоповерху в літері «аЗ" , в тому числі і у разі стихійного лиха чи інших природних явищ в майбутньому.

Згідно зі статтями 10, 11, 60 ЦПК України висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вонапосилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Саміпо собі різні висновки експертів з одного і того ж питання про доцільність чи недоцільність зносу споруд, які є самочинними до квартири НОМЕР_1підлягають оцінці згідно з ч.б ст.147 ЦПК Українипоряд з іншими доказамипо цій же справі за правилами ст.212 ЦПК України та з урахуванням інших письмових доказів, які містяться в інших цивільних справах між цими ж сторонами, які вже розглянуті," та за якими рішення набрали законної сили.

Судова колегія вважає, що при розгляді цієї справи із урахуванням характерупозову Євпаторійської міської ради про вилучення самочинно споруджених будов суд був зобов'язаний розглядати саме питання про зарахування літера «аЗ" та літера «Т" до комунальної власності місцевої ради і не вправе був при цьому вирішувати питання про доцільність їх знесення на підставі п.5 ст.376 ЦК України.

З обставин справи вбачається, що спірні будівлі вже були визначені самочинними за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно зі ст.14 ЦПК України та ст.63 ЦПК України ці обставини непотребували додаткового доказу при розгляді цієї справи, тому призначення декілька будівельно-технічних експертиз саме з цього питання було недоцільним і не викликалось необхідністю.

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

Доповідач: Курська А.Г.

Оскільки належнимипо цій справі доказами підтверджено, що спірні самочинні споруди можуть використовуватися як жилі та господарчі приміщення і ними ОСОБА_4. користується з 1998 року, вони обладнані з додержання протипожежних норм і правил та санітарних норм, і не встановлено будь-яких порушень, що впливають на міцність та безпечність будівельпозивачів, як жилих, так і господарчіх, в тому числі і тих, які суд вирішив знести, то судова колегія вважає за необхідне скасувати рішення суду частково за вищенаведених підстав і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволенняпозову Євпаторійської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво.

У зв'язку з недоведеністюпозову прокурора на підставі ст.376 ЦК України іпозову ОСОБА_1 та ОСОБА_6 та інших щодо зносу гаражу літер «Ф", то в їх задоволенні необхідно відмовити.

Це ж рішення суду першої інстанції залишити без змін в частині про визнання права власності на решту самочинних будівель за місцевою радою, а саме літер «П" і Р"

Оскільки суд не аналізував правовідносини між ОСОБА_3. та ОСОБА_4 щодо порушення прав власника квартири НОМЕР_4 за ст.48 Закону України «Про власність" і ст.391 ЦК України, то судова колегія дійшла висновку, що судомпомилково застосовано до цих правовідносин ст.376 ЦК України.

При розгляді цієї справи в засіданні апеляційного суду сторониповідомили, що ОСОБА_3.померла в липні 2006 року. Зважаючи на те, що правонаступництво за характеромпозовних вимог ОСОБА_3. не передбачено законом, судова колегія вважає за необхідне провадження по справі в цій частині закрити на підставі п.6 ч.І ст.205 та ч. 1 ст.310 ЦПК України.

Інші доводи ОСОБА_1 та адвоката в її інтересах та в інтересах ОСОБА_1. щодо захисту прав власників шляхом закладки вікна в спірній самочинній прибудові, яке виходить на їх двір, не приймається колегією до уваги, оскільки це питання не входило до складу їх позовних вимог, не розглядалося судом першої інстанції іп о ньому не ухвалювалося судове рішення.

Щодо доводів ОСОБА_1 та її адвоката про захист прав власників саме шляхом зносу літеру «Т" не підлягають задоволенню, оскільки за висновками експерту усунення перешкод можливе і за умов проведення необхідних заходів щодо обладнання водовідводу з даху будови літер «Т", але такихпозовних вимог ОСОБА_1 не заявлялось, і суд з цього питання рішення не ухвалював.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_1 таОСОБА_1 не позбавлені можливості заявити такі вимоги вподальшому.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 309, 310, 313, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Євпаторійського міського голови ОСОБА_9., до якої приєдналося КП «Житловик-4", задовольнити частково, рішення Євпаторійського міського суду АР Крим скасувати в частині висновків про знос літера «аЗ", літера «Т" та літер «Ф" і ухвалити в цій частині нове рішення.

Задовольнитипозов Євпаторійської міської ради і визнати право власності в літері «А-А1" до квартири НА ДРЕСА_4 на двоповерхову будову літер «аЗ", що складає жилі кімнати площею 14,7 кв.м., 11,5 кв.м., 12 кв.м., підсобні приміщення літери «Т", «Л", «В" , Уг частина літери «Г", «г", загальною площею 87,9 кв.м., жилою площею 38, 2 кв.м. ( з урахуванням літерів «П" та «Р") за Євпаторійською територіальною громадою в особі міської ради на праві комунальної власності.

Зобов'язати Євпаторійське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації зареєструвати в реєстрі прав власності на нерухоме майно квартиру НОМЕР_1 в

Справа №22-ц-2206/2006 Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І.

домоволодінні АДРЕСА_1 у складі вищевказаних жилих та підсобних приміщень за Євпаторійською міською радою на праві комунальної власності.

Відмовити ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 в задоволенні позову про знос літер «аЗ", літера «Т" та літера «Ф".

Апеляційну скаргу ОСОБА_4. задовольнити частково.

Відмовити позивачам ОСОБА_1. і ОСОБА_1. в позові до ОСОБА_4. про перенос електропроводу з горища та в частині відкриття проходу на горище з квартири НОМЕР_1за адресоюАДРЕСА_1

ПровадженняАДРЕСА_1 справі за позовом прокурора в інтересах ОСОБА_3. про знос двоповерхової будови літер «аЗ", літер «Т" і літер «Ф" за ст.376 ЦК України та за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про усунення перешкод у користуванні власністю на підставі ст.48 Закону України «Про власність" закрити на підставі п.б ч.І ст.205 і ч.І ст.310 ЦПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 за проведення експертизи від 27.07.2006 року 49 грн. 90 коп.

В решті висновків це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Справа №22-ц-2206/2006

Головуючий у першій інстанції: Горюнова Л.І. Доповідач: Курська А.Г.

Попередній документ
234347
Наступний документ
234349
Інформація про рішення:
№ рішення: 234348
№ справи: 22-ц-2206/2006
Дата рішення: 25.09.2006
Дата публікації: 20.08.2007
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: