2006 року вересня місяця 19 дня колегія суддів судової палати по цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,
Судців Чистякової ТІ.,
ДанілаН.М.,
При секретарі Дермоян Т.Ю.,
Адвокатів Герасименко B.C.,
ЧмароваВ.В., За участю позивача ОСОБА_1., відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_5., Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Алупкінського відділення реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, 3-тя особа - Перша Ялтинська державна нотаріальна контора, про визнання зняття з реєстрації незаконним, визнання приватизації квартири, свідоцтва про право власності на житло недійсними, свідоцтв про право на спадщину за законом і за заповітом недійсними, та вселення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4- адвоката ОСОБА_5. - на рішення Ялтинського міського суду АРК від 02.03.2006 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Алупкінського відділення реєстрації фізичних осіб ГУ МВС України в АР Крим, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, ОСОБА_2., ОСОБА_5., в якому просив визнати зняття його з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, незаконним, визнати свідоцтво про право власності НОМЕР_1, що видано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 недійсним, а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Першою Ялтинською державною нотаріальної конторою 21 жовтня 2005 р. на ім'я ОСОБА_3 на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, що залишилося після смерті ОСОБА_6, реєстровий номер НОМЕР_2, та свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 жовтня 2005 р. на ім'я ОСОБА_2 на 1\2частину квартири АДРЕСА_1, що залишилося після смерті ОСОБА_6, реєстровий номер НОМЕР_3 Також позивач просив вселити його у вказану квартиру. Вимоги мотивовані тим, що ця квартира була приватизованаОСОБА_6та ОСОБА_7 19.05.2000 p., але у той час він знаходився у місцях позбавлення волі, його незаконно зняли з реєстрації у спірній квартирі, чим він був протиправно позбавлений права на цю квартиру. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_7. померли, і на даний час співвласниками квартири є ОСОБА_2 та ОСОБА_5., який не пускає його проживати у квартиру.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 02.03.2006 року постановлено: Позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати зняття ОСОБА_1 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
Справа № 22-3858/06 Головуючий у першій інстанції
Слєзко Т.В. Доповідач Любобратцева Н.І.
незаконним. Визнати свідоцтво про право власності від 19 травня 2000 р. за НОМЕР_1, що видано виконавчим комітетом Ялтинської міської ради на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про право власності на кв.АДРЕСА_1 - недійсним. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане Першою Ялтинською державною нотаріальної конторою 21 жовтня 2005 р. на ім'я ОСОБА_3 на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, що залишилося після смерті ОСОБА_6 (спадкова справа № 750/2005), реєстровий номер НОМЕР_2. Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 жовтня 2005 р. на ім'я ОСОБА_2 на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, що залишилося після смерті ОСОБА_6 (спадкова справа № 750/2005), реєстровий номер НОМЕР_3 Вселити ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 91 (дев'яносто однієї) гривні 54 коп., з кожного. Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 у доход держави судовий збір у розмірі 9 (дев'ять) гривень 50 коп., з кожного.
На вищевказане рішення суду першої інстанції ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_5., подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, справу направити на новий розгляд. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд порушив вимоги ЦПК України та КАС України, розглянувши в одній справі цивільні та адміністративні позови. За думкою апелянта, судом не встановлено, в якій квартирі проживав ОСОБА_1 і чи має він право претендувати на спірну квартиру.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1., суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1, який 30.03.1999 року був засуджений до позбавлення волі строком на 8 років, був знятий з реєстрації 22.11.1999 р. за адресою АДРЕСА_1, незаконно, а тому і приватизація вказаної квартири на ім'я ОСОБА_6. таОСОБА_7 є також незаконною.
Але з такими висновками суду першої інстанції не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають законодавству, яке діяло під час виникнення спірних правовідносин.
Так, відповідно до вимог п.7 частини 3 та частини 4 статті 71 ЖК України в редакції, яка діяла до 29.03.2000 p., тобто під час існування спірних відносин, житлове приміщення зберігалося за тимчасово відсутнім наймачем чи членом його сім'ї більш шести місяців у випадку взяття під варту - протягом усього часу знаходження під слідством та судом. В цьому випадку право користування житловим приміщенням зберігалося за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення слідства чи постановления судом обвинуваченого вироку. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений вироком Ялтинського міського суду 30 березня 1999 року до 8 років позбавлення волі (а.с.12). Право на житлове приміщення за раніше діючим законом за ним зберігалося протягом 6 місяців, тобто до 30 вересня 1999 року, а тому
Справа № 22-3858/06 Головуючий у першій інстанції
Слєзко Т.В. Доповідач Любобратцева Н.І.
зняття його з реєстрації 22.11.1999 р. органом внутрішніх справ (а.с.17) було законним та обгрунтованим.
Після зняття ОСОБА_1. з реєстрації квартира АДРЕСА_1 м. Ялти була приватизована, ОСОБА_6. таОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності НОМЕР_1- на вказану квартиру у рівних частках (а.с.87).
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду" передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутні, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням повноважного власника квартири (будинку). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що діюче на час виникнення спірних правовідносин законодавство відносно приватизації квартири АДРЕСА_1 м. Ялти порушено не було, а тому підстав для визнання свідоцтва про право власності на неї немає.
ОСОБА_7., якої на праві приватної власності належала 1\2 частина спірної квартири, 4 січня 2005 року померла (а.с.9). Оскільки вона не залишила заповіту, після її смерті спадкоємцями першої черги є її батьки: мати ОСОБА_6 та батько ОСОБА_1
11.02.2005 року ОСОБА_1 направив у Першу Ялтинську державну нотаріальну контору заяву про відмову від спадщини на користь матері спадкодавця ОСОБА_6. (а.с.72). Але до закінчення строку для прийняття спадщини ОСОБА_6 померла 7.03.2005 року . Також до закінчення цього строку ОСОБА_1 21 квітня 2005 року відкликав свою заяву про відмову від спадщини (а.с.78) і подав заяву про прийняття спадщини після смерті своєї дочкиОСОБА_7 (а.с.79). Спадкоємцем після смерті ОСОБА_6. позивач не може бути, оскільки шлюб між ним та померлою розірваний 25.11.2003 р. (а.с.8).
Виходячи з наведеного, колегія суддів знаходить, що оскільки позивач ОСОБА_1 є власником частини квартири АДРЕСА_1 м. Ялти у порядку спадкування після смерті своєї дочкиОСОБА_7, він має право згідно із вимогами ст. 391 ЦК України вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном, а тому заявлені ним вимоги про вселення його в спірну квартиру засновані на законі і підлягають задоволенню.
За такими обставинами оскаржуване рішення не можна визнати законним та обґрунтованим. Оскільки при його ухваленні судом першої інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, це є підставою відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України для ухвалення нового рішення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія судців судової палати по цивільним справам
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3, задовольнити частково. Рішення Ялтинського міського суду від 2 березня 2006
Справа № 22-3858/06 Головуючий у першій інстанції
Слєзко Т.В. Доповідач Любобратцева Н.І.
року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1. задовольнити частково. Вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_1 м. Ялти. В решті позову відмовити за його необґрунтованістю. Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 4 грн.50 коп. з кожного судових витрат по сплаті державного мита.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців.
Справа №22-3858/06
Головуючий у першій інстанції
Слєзко Т.В.
Доповідач Любобратцева Н.І.