26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Данила Н.М.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Іванові O.K.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, 3-я особа - ОСОБА_2., до Спільного Українсько-Британського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «ТЭР Холдинг Комп. Україна" (далі - СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна") про стягнення суми, та за зустрічним позовом СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" до ОСОБА_1, 3-я особа - ОСОБА_2., про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, за апеляційною скаргою СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" на рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 березня 2006 p.,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" про стягнення заборгованості у сумі 1726672 грн. 03 коп. і судових витрат у розмірі 1700 грн.
Вимоги мотивовані тим, що згідно з договором відступлення права вимоги від 01.06.2005 р. їй приватним підприємцем ОСОБА_2. передано право стягнення суми заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 07.04.2000 грн., згідно з яким ОСОБА_2. надала юридичні послуги СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" по захисту його майнових інтересів по господарській справі №2-14/1940.1-2002 за позовом ЗАТ «Атланта - Интернейшнл" до СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" про розірвання договору і стягнення з СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" 34533440 грн. 64 коп. По справі Господарським судом АРК 14.05.2002 р. було прийнято рішення на користь СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна", вказане рішення набрало законної сили 01.10.2002 р.
Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що договір про юридичні послуги №1 від 07.04.2000 р. був укладений з ПП ОСОБА_2., проте, на думку відповідача, ОСОБА_2 надала послуги як фізична особа, а не як приватний підприємець, оскільки довіреність відповідачем видана ОСОБА_2 Також крім ОСОБА_2. в справі приймала участь колишній юрисконсульт підприємства ОСОБА_3
Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, 3-я особа - ОСОБА_2., про визнання недійсним договору відступлення права вимоги боргу.
Справа № 22-3767/2006 р. Головуючий у першій інстанції -ОлейніковЮ.О.
Доповідач Чистякова Т.І.
- 2 -
Зустрічні вимоги мотивовані тим, що в спірному договорі боржником вказано неіснуюче підприємство - СП «ТЭР Холдинг Комп. Україна", договір не відповідає вимогам ст. 519 ЦК України. Крім того, позивач за зустрічним позовом, вважає, що за договором відступлено право вимоги боргу, проте, ОСОБА_2. не є кредитором, а СП «ТЭР Холдинг Комп. Україна" не є боржником, ніяких боргових зобов'язань не існує, оскільки не існує акту виконаних робіт, який був би підписаний двома сторонами, до суду Тизунь за захистом порушених прав також не зверталась.
Рішенням Залізничного районного суду АРК від 22.03.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, зустрічний позов СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового рішення, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим, постановленим з порушенням вимог матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційною скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2., представника СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна", колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 01.06.2005 р. приватний підприємець ОСОБА_2. і ОСОБА_1 уклали договір відступлення права вимоги заборгованості на суму 1726672 грн. за договором про надання юридичних послуг від 07.04.2000 грн., згідно з яким ОСОБА_2. надала юридичні послуги СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" по захисту його майнових інтересів по господарській справі №2-14/1940.1-2002 за позовом ЗАТ «Атланта - Интернейшнл" до СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" про розірвання договору і стягнення з СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" 34533440 грн. 64 коп. По справі Господарським судом АРК 14.05.2002 р. було прийнято рішення на користь СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна", вказане рішення набрало законної сили 01.10.2002 р. Повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості і примірник договору було направлено СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" рекомендованим листом.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з їх обгрунтованості. Заперечення відповідача про те, що ОСОБА_2. надала юридичні послуги як фізична особа, а не як приватний підприємець, судом першої інстанції правильно не прийняті до уваги. З договору вбачається, що він укладений сторонами - Приватний підприємцем ОСОБА_2. і СП «ТЭР Холдинг Комп. Україна". В матеріалах справи є копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.(а.с.146 т.1). Той факт, що доручення було видане на ім'я ОСОБА_2. (фізичної особи), не має значення оскільки згідно з нормою ст.244ЦК України представництво, яке грунтується на договорі, може здійснюватись за довіреністю. У даному випадку ОСОБА_2. представляла інтереси СП «ТЭР Холдинг Комп. Україна" у рамках договору про надання юридичних послуг. Доводи про те, що у розгляді господарської справи приймала участь і юрисконсульт підприємства ОСОБА_3. також правильно не прийняті до уваги судом першої інстанції, оскільки визначення кількості представників своїх інтересів у справі є правом особи. Участь у справі другого представника не може спричинити наслідків, які могли би вплинути на договірні зобов'язання сторін за договором.
Стаття 90 ЦК України передбачає, що юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, суд посилався на його необгунтованість.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджуються з такими висновками.
- з -
Доводи про те, що в договорі вказано неіснуюче підприємство є необгрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, скорочене найменування Спільного Українсько-Британського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «ТЭР Холдинг Комп. Україна" - СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна" (статут підприємства- а.с. 143 т.1). Відсутність частини абревіатури «АТЗТ" в скороченому найменуванні підприємства в договорі відступлення права вимоги не свідчить про те, що в цьому договорі вказано неіснуюче підприємство. В договорі від 07.04.2000 р. про надання юридичних послуг замовником вказано «Совместное украинско-британское предприятие «ТЭР Холдинг Комп. Україна", договір підписаний генеральним директором СП «ТЕР Холдинг Комп., Украйна" (а.с.4-6 т.1), тобто також без частини абревіатури «АТЗТ", адреса підприємства вказана «Украйна, АР Крим, г.Симферополь, ул.Гоголя, 68. А/я 10". Згідно з довідкою Головного управління статистики 305.3-5/2292 від 08.07.2005 р. Спільне Українсько-Британське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу «ТЭР Холдинг Комп. Україна" зареєстроване за адресою: 95091 в М.Сімферополь, вул. Гоголя, 68. На фірмову бланку назва підприємства вказана аналогічно (а.с.150 т.1). Тобто суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що Спільне Українсько-Британське підприємство у формі акціонерного товариства закритого типу «ТЭР Холдинг Комп. Україна" і СП «ТЕР Холдинг Комп., Украйна" є одна і та сама юридична особа.
Доводи про невідповідність договору вимогам статті 519 ЦК України правильно не прийняті до уваги, оскільки норма вказаної статті регулює правовідносини, які виникли між первісним і новим кредитором у зобов'язанні, і ніяк не порушує права СП АТЗТ «ТЭР Холдинг Комп. Україна". Доводи про те, що договір про відступлення права вимоги є недійсним, оскільки ОСОБА_2. не є кредитором, а СП «ТЭР Холдинг Комп. Україна" не є боржником, також правильно не прийняті до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на законі. Так, згідно з п.1 ст.510 ЦК України кредитор і боржник - це сторони у зобов'язанні. Як передбачено п.2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Однією з підстав, передбачених вказаною нормою, є договори та інші правочини. З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі є особами, між якими виникли зобов'язання на підставі договору про надання послуг.
Виходячи з вказаних норм закону а також з положень п.З ст.510 ЦК України за позовом ОСОБА_1 до СП АТЗТ «ТЕР Холдинг Комп., Украйна" ОСОБА_2. є кредитором на підставі права вимоги сплати виконаних послуг, а СП «ТЕР Холдинг Комп., Украйна" відповідно - боржником. Згідно з ч.І ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, то замовник зобов'язаний оплатити надану послугу у розмірі, строки та порядку, що встановлені договором. Відповідачем не заперечується факт надання юридичних послуг ОСОБА_2. Вказаний факт також підтверджується тим, що відповідач послуги по веденню господарської справи приймав і сплачував окремі послуги в рамках ведення справи (а.с.34-39 т.1). Крім того, це підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3 Претензій до ОСОБА_2. по виконанню послуг відповідачем не заявлялось. Однією з підстав відмови сплатити наданні послуги відповідач вказує про відсутність підписаних двома сторонами актів виконаних робіт. Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2. зверталась з пропозицією скласти акт про надання юридичних послуг (а.с.ЗЗ т.1). Нормами, що регулюють зобов'язальні правовідношення, небажання замовника скласти акт виконаних послуг, як підстава для невиконання договірних зобов'язань, не передбачено.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, наданим сторонами, постановив рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
-4-
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм дана належна оцінка. Інших доводів в апеляційній скарзі не наведено. Підстави для скасування рішення за апеляційною скаргою, відсутні.
Відповідно до ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.І п.1 ст.307, ст.308, ч.І п.1 ст.314,315 ЦПК України, колегія судців,
Апеляційну скаргу Спільного Українсько-Британського підприємства у формі акціонерного товариства закритого типу «ТЭР Холдинг Комп. Україна" відхилити.
Рішення Залізничного районного суду М.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 22 березня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.