2006 року вересня місяця 26 дня колегія суддів судової палати по цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,
Суддів Чистякової Т.І.,
Даніла Н.М.,
При секретарі ; Іванові О.К.,
За участю позивача ОСОБА_1., відповідача ОСОБА_2. та його представника, Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Благодійного фонду «Відродження Криму», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про добродійний внесок, договорів дарування і відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 14.03.2006 року,
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Благодійного фонду «Відродження Криму», ОСОБА_2., ОСОБА_3., в якому просив визнати недійсним договір про добродійний внесок на суму 5300 гривень від 26.08.2001 року, укладений між ОСОБА_1. і Добродійним фондом «Відродження Криму» (далі - Фонд), стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1. 5300 грн.; визнати недійсними договори дарування від 26.08.2001р. на суму 5830 грн., укладені між ОСОБА_1. і ОСОБА_2., стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 5830 грн., а також витрати за проведення експертизи в сумі 1569 грн. 60 коп.; визнати недійсними договори дарування від 26.08.2001р. на суму 1060 грн., укладені між ОСОБА_1. і ОСОБА_3.; стягнути з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 1060 грн.; стягнути солідарно з Фонду, ОСОБА_2., ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. моральну шкоду в сумі 15000 грн., матеріальну шкоду в сумі 256 грн. - витрати на лікування, витрати на правову допомогу в сумі 790 грн., поштові витрати в сумі 44 грн. 40 коп., витрати по оплаті держмита в сумі 51 грн., а всього 16141 грн. 40 коп. Вимоги мотивовані тим, що 26.09.2001 року він був введений в оману відповідачами, які шляхом обману заволоділи його грошовими коштами на загальну суму 12190 грн.
Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 14.03.2006 року постановлено: Визнати договір про добродійний внесок від 26.08.2001 p., укладений між ОСОБА_1 і Добродійним фондом «Відродження Криму» на суму 5300 грн. недійсним. Визнати за недійсні договори дарування від 26.08.2001 р. на суму 5830 грн., укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_3. Визнати за недійсні договори дарування від 26.08.2001г на суму 1060 грн., укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_4. Стягнути на користь ОСОБА_1з Добродійного фонду «Відродження Криму» 5300 грн. матеріального збитку, 2000 моральної шкоди, 250 грн. за надання юридичної допомоги, 20,65 грн поштових витрат, а всього 5770,65 грн. Стягнути на користь ОСОБА_1з ОСОБА_2 5830 грн. матеріального збитку, 1000 грн. моральної
Справа № 22-4369/2006 Головуючий у першій інстанції
Гулевич Ю.Г. Доповідач Любобратцева Н.І.
шкоди, 1569,60 грн. витрат на експертизу, 13,91 грн. поштових витрат, 250 грн. за надання юридичної допомоги, а всього 8663,51грн. Стягнути на користь ОСОБА_1з ОСОБА_4 1060 грн. матеріального збитку, 1000 грн. моральної шкоди, 19,39 грн. поштових витрат, 250 грн. за надання юридичної допомоги, 51 грн. судового збору, а всього 2380,39 грн. Стягнути в дохід держави судовий збір з ОСОБА_4 8,50 грн., з ОСОБА_2 66,80 грн., з Добродійного фонду «Відродження Криму» 61,60 грн. У решті частини позовні вимоги залишити без задоволення.
На зазначене рішення суду ОСОБА_2. принесено апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його частково скасувати. Доводи скарги зводяться до того, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд також неправильно застосував норми матеріального права, оскільки було встановлено, що договори дарування не були укладені та виконані, ці договори не підписані, позивач не передавав гроші ОСОБА_3., а передав їх ОСОБА_3. та бухгалтеру Фонду. При таких обставинах суд повинен був застосувати ст. 153 ЦК УРСР.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню по наступних підставах.
Задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач був введений в оману ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які переконали його у вигідності операції по вкладанню грошей, можливості отримання прибутку. При цьому ОСОБА_1. не мав наміру дарувати гроші відповідачам, тому усі договори дарування суд визнав недійсними.
З такими висновками суду першої інстанції повною мірою погоджується колегія судців, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам закону.
Так, відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що його також було введено в оману, з Благодійним фондом «Відродження" ним були укладені договори про благодійні внески і внесено у касу фонду 5350 грн., про що суду ним були надані відповідні докази. В діяльність Фонду відповідачі залучили ОСОБА_1., якому пообіцяли вигідну роботу і отримання прибутку, а фактично для того, щоб за рахунок позивача повернути свої гроші, яки вони внесли в Фонд у вигляді благодійних внесків (а.с.104-зворот). При цьому сторони не заперечували, що вони не мали наміру дарувати один одному ніяких грошей.
Відповідно до вимог ст. 56 ЦК України (в редакції 1963 року-закону, який діяв під час існування спірних правовідносин) угода, що укладена унаслідок омани, який має суттєве значення, може бути визнана недійсною за позивом сторони, яка діяла під впливом омани. Якщо така угода визнана недійсною, то кожна із сторін повинна повернути другій стороні усе отримане за угодою, а за неможливістю повернення отриманого в натурі - відшкодувати його вартість. Суд першої інстанції обґрунтовано усі договори, які були укладені унаслідок омани, визнав недійсними і повернув сторони у первісне положення.
За такими обставинами оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
Справа № 22-4369/2006 Головуючий у першій інстанції
Гулевич Ю.Г. Доповідач Любобратцева Н.І.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 14.03.2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо у ВерховниіНууд України протягом двох місяців.
Справа № 22-4369/2006
Головуючий у першій інстанції
Гулевич Ю.Г.
Доповідач Любобратцева Н.І.