02 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Пайкова М.В. суддів Белинчук Т.Г. Ісаєва Г,А. при секретарі Буровій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.02.2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
встановила:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної і моральної шкоди, заподіяної в результаті руйнування відповідачем її гаража. У порядку забезпечення позову просила накласти арешт на майно відповідача.
Ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.02.2006 року у задоволенні клопотання про забезпечення позову - відмовлено.
Не погодившись з висновками суду ОСОБА_1 принесла апеляційну скаргу на вказану ухвалу, в якій просить скасувати її і задовольнити її клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача - квартиру і автомобіль.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача вважає ухвалу місцевого суду законною і обґрунтованою, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1
Заслухав суддю доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.З ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відмовляючи позивачці у задоволенні клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції посилається на те, що нею не надано доказів, що невжиття зазначених заходів може зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, на погляд місцевого суду позивачем не надано доказів, що майно, щодо якого вона просила накласти арешт - належить відповідачу.
Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції.
Нормами статті 151 ЦПК України передбачено підстави для прийняття заходів по забезпеченню позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову з обгрунтуванням його необхідності та інші відомості, необхідні для вжиття таких заходів. Однак наведені норми закону не містять зобов'язання щодо надання будь-яких доказів.
Позивачка обґрунтовує свою заяву по забезпеченню позову тим, що у відповідача до закінчення розгляду справи є реальна можливість переоформити право власності на своє майно на третіх осіб, що може зробити скрутним виконання рішення.
Справа № 22-2983/2006
Головуючий у першій інстанції Кукта М.В.
Доповідач Ісаєв Г.А.
Колегія суддів приходить до висновку про можливість взяти до уваги довід позивачки і частково задовольнити її клопотання шляхом накладення арешту на автомобіль відповідача.
За таких обставин, ухвала місцевого суду про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову підлягає скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, п.2ч.1ст.312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 02.02.2006 року -скасувати.
Постановити нову ухвалу про накладення арешту на автомобіль Опель-Вектра 2.0, номерний знак 59848 КР, 1999 року випуску, зеленого кольору, зареєстрований за ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
.