2006 року вересня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі Дермоян Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, Головного санаторію «Південнобережний" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном,
за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Ялти на ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2006 року,
Оскаржуваною ухвалою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2006 року позовна заява заступника прокурора міста Ялти в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, Головного санаторію «Південнобережний" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном повернена заявникові на підставі п. З частини З статті 121 Цивільного процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Ялти ставить питання про скасування ухвали суду і просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду незаконна і необгрунтована, постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказує, що згідно зі статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру" підставою для представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України, Головного санаторію «Південнобережний", прокуратура міста Ялта, захищає перш за все економічні інтереси держави. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року поняття «інтереси держави" є оціночним, і прокурор у
Справа № 22-3548/2006 р. Головуючий у першій
інстанції Переверзєва Г.С.
кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, в чому полягають інтереси держави. Згідно довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств і держав України № 23-5-419/839 Головний санаторій «Південнобережний" має загальнодержавну форму власності, його органом управління є Міністерство охорони здоров'я України. Майно, яке було передано санаторію в оперативне керування є власністю держави. Таким чином, вважає, що захист порушених прав Головного санаторію «Південнобережний" є безпосередніми інтересами держави.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до вимог п. З частини 3 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява, подана до суду, повертається у випадку, коли заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Повертаючи позовну заяву прокуророві, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах юридичної особи - головного санаторію «Південнобережний", а тому відповідно до статті 45 Цивільного процесуального кодексу України прокурор не має повноважень по представництву інтересів санаторію в суді шляхом звернення з позовом.
З таким висновком не може погодитися суд апеляційної інстанції.
Згідно статті 36-1 Закону . України «Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, а також участь у розгляді судами справ.
Конституційний Суд України в своєму рішенні від 8 квітня 1999 року по справі № 1-1/99 про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді визначив, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, є підставою для порушення справи в суді. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Із матеріалів справи вбачається, що крім головного санаторію «Південнобережний" позивачем по справі є Міністрество охорони здоров"я України, тобто Центральний орган виконавчої влади, в інтересах якого прокурор також звернувся з позовом до суду.
Крім того, згідно довідки про включення до ЄДРПОУ головний санаторій «Південнобережний" є загальнодержавною власністю, його органом управління - Міністраство охорони здоров"я України. На підставі свідоцства
про право вланості на нерухоме майно, виданого 27 січня 2005 року, власником об'єктів нерухомого майна головного санаторію «Південнобережний" Міністерства охорони здоров"я України є держава в особі Верховної Ради України.
За таких обставин, звернувшись з позовом до суду про усунення перешкод в користуванні державною власністю, обгрунтувавши в позовній заяві своє звернення та визначивши державний орган, заступник прокурора міста Ялти діяв відповідно до повноважень, передбачених статтею 45 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру".
Суд першої інстанції вказаного не врахував, помилково визначився щодо відсутності у прокурора повноважень представництва по цивльній справі.
За таких обставин, ухвалу суду, як незаконно постановлену на стадії відкриття провадження по справі, слід скасувати, а питання передати на новий рзгляд відповідно до п. З статті 312 Цивільного процесуального кодексу України.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Ялта задовольнити.
Ухвалу Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 01 березня 2006 року скасувати, питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.