2006 року вересня місяця 25 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Яковенко Л.Г.
суддів Синельщікової О.В. Куриленка О.С. при секретарі Дермоян Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фірми «Геза" про відшкодування шкоди, завданої неналежним наданням послуг та продажем товару неналежної якості, стягнення моральної шкоди,
за апеляційної скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 січня 2006 року,
Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 січня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено: розірвати усний договір між ОСОБА_1 та фірмою «Геза" про виготовлення та встановлення двері, сторонам повернути отримане за договором: фірмі «Геза" повернути ОСОБА_1 2500 грн., ОСОБА_1 повернути фірмі «Геза" двері, які фірма «Геза" повинна демонтувати власними силами і за власний рахунок. Надати відстрочу виконання рішення суду по демонтуванню двері до 01.07.2006 року. ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог про відшкодування збитків і моральної шкоди відмовити.
Додатковим рішенням від 17 травня 2006 року з фірми «Геза" на користь держави стягнено судовій збір у сумі 59,50 грн. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки в розмірі 1% вартості товару відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду змінити і задовольнити його вимоги в повному обсязі, а саме: стягнути на його користь неустойку і відшкодувати моральну шкоду, посилаючись на те, що рішення в цій частині незаконне і необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи. Вважає, що судом не взято до уваги, що своїми протиправними діями відповідач завдав йому моральної шкоди, оскільки порушив його звичний уклад життя і завдав йому душевних страждань. Крім того, посилається на те, що суд необгрунтовано відмовив йому у стягненні неустойки і не застосував закон, який підлягав застосуванню.
Справа № 22-Ц-5943/2006 р.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, його представника, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у судів першої інстанції.
Позивач оскаржує рішення суду лише в частині відмови йому в позові, а тому саме в цій частині справа є предметом апеляційного перегляду.
Встановлено, що відповідач - фірма «Геза" за договором з позивачем ОСОБА_1 виготовив та встановив в листопаді 2004 року металеві вхідні двері за 2500 грн.
Відмовляючи в позові про стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн. і неустойки за затримку усунення недоліків виготовленої і встановленої двері в розмірі 1% її вартості, суд першої інстанції виходив з недоведеності і необґрунтованості цієї частини позовних вимог ОСОБА_1 щодо захисту його прав, як споживача.
Колегія суддів апеляційного суду не находить підстав для скасування рішення суду і задоволення позову повністю.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів" в редакції від 1 грудня 2005 року споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на належну якість продукції та обслуговування, відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, законом, чинним на час розгляду справи, яким врегульовані питання захисту прав споживачів, встановлено, що відшкодовується тільки моральна шкода, завдана небезпечною для життя і здоров'я продукцією.
За таких обставин, позивач не має законних підстав для відшкодування йому моральної шкоди, завданої лише неякісним виконанням робіт.
Права споживачів у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) врегульовано статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів" в редакції від 12 травня 1991 року, яка діяла під час спірних правовідносин, і статтею 10 Закону в редакції від 1 грудня 2005 року, яка діє під час вирішення спору.
Вказаними нормами не встановлено обов'язку виконавця робіт сплатити споживачу неустойку у разі виявлення недоліків у виконаній роботі.
Посилання позивача на положення п. 7 статті 14 Закону в редакції від 12
травня 1991 року є помилковими, дія вказаної норми на спірні правовідносини
щодо виконання робіт не розповсюджується.
За таких обставин, оскаржене судове рішення не може бути скасовано
або змінено.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315
Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у
цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 31 січня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.
.