ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
23.10.2008 р. № 6/573
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
до Державна податкова інспекція у м.Полтаві
про визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення
за участю представників
позивача Дяків Г.М. (довіреність від 30.06.2008 р. № юр-420/д)
відповідача не прибули
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.10.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 15.04.2008 р. № 0001091702/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2185,10 грн., з яких 682,36 грн. -основного платежу та 1502,74 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при проведенні перевірки відповідач дійшов до помилкового висновку щодо порушення ВАТ «Укрнафта»п.п. 4.2.15 п. 4.2. п.п. 4.3.20, п.п. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4, п.п. 9.10.1, п.п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 та п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі Закон України № 889-ІV) в частині неутримання з доходу працівника суми податку з доходів фізичних осіб за проживання працівника в готелі та неутримання податку із суми виплати моральної шкоди на користь фізичної особи, яка була перерахована позивачем відповідно до рішення суду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, заперечень на позов не надав. До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшло клопотання від ДПІ у м. Полтаві від 01.10.2008 р. № 10700/9/10-124 про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у м. Полтаві була проведена виїзна планова перевірка НГВУ «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої був складений акт від 03.04.2008 р. № 706/23-6/22525915 та прийняте податкове повідомлення -рішення від 15.04.2008 р. № 0001091702/0 на загальну суму 5 714,49 грн., з яких 1 846,63 грн. основного платежу, 3 867,86 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач в акті перевірки (стор. 74 та додаток №2 до акту) вказує на те, що в порушення п.п.4.2.10 п. 4.2 ст. 4, п.19.2 ст.19 Закону України № 889-IV позивачем не був утриманий податок з доходів фізичних осіб в розмірі 520,00 грн. із суми виплати моральної шкоди в сумі 4000,00 грн. на користь фізичної особи ОСОБА_2, яка перерахована позивачем згідно з судовим рішенням.
Також, в акті перевірки (стор.73 та додатки №2, №3 до акту) вказано, що в порушення п.п.4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п.п.9.10.1, п.9.10 ст. 9 та 19.2 ст.19 Закону України №889-IV позивачем не утриманий податок в розмірі 162,36 грн. з доходу працівника ОСОБА_3 із суми за проживання в готелі в розмірі 920,00 грн., відшкодованої згідно авансового звіту. За висновком відповідача, вартість проживання, відшкодована ОСОБА_3, не підтверджена документально, а саме - не був наданий платіжний документ, який підтверджує сплату готівкових коштів за проживання у відрядженні (відсутні чеки РРО, прибуткові касові ордери).
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 22.02.2006 р. у справі №2-119/2006р. цивільний позов ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ВАТ „Укрнафта" в особі НГВУ „Полтаванафтогаз" та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди задоволений повністю, в частині відшкодування моральної шкоди задоволений частково; стягнуто з НГВУ „Полтаванафтогаз" на користь ОСОБА_2 314,57 грн. матеріальної шкоди та 4000,00 грн. моральної шкоди.
На виконання судового рішення позивач платіжним дорученням № 7859 від 21.12.2006 р. перерахував суму коштів в розмірі 4314,57 грн. на рахунок ОСОБА_2
Суд вважає, що у позивача були відсутні правові підстави для оподаткування перерахованої суми моральної шкоди, що була стягнута за рішенням суду, зважаючи на нижченаведене.
Відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону України № 889-IV, податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам .відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Підпунктом 8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податковим повідомленням -рішенням відповідач зобов'язав сплатити позивача податок з доходів фізичних осіб за рахунок власних коштів, що суперечить правовій природі цього податку.
До того ж, утримання такого податку від суми доходу у вигляді відшкодованої моральної шкоди за судовим рішенням за рахунок платника податку - фізичної особи, на користь якої відбулося відшкодування, призвело б до порушення приписів ст. 124 Конституції України (254к/96-ВР), за якими судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, оскільки б фактично було зменшено суму відшкодування, присудженого до стягнення судовим рішенням.
Відповідно, у даному випадку, законні підстави для покладення відповідальності за порушення правил оподаткування щодо сплати податку з доходів фізичних осіб саме на позивача, відсутні.
Виходячи із наведених норм, НГВУ «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»не є податковим агентом ОСОБА_2 в розумінні п. 1.15 ст. 1 Закону України № 889-IV, оскільки підприємство не зобов'язане за законом нараховувати, утримувати і сплачувати від імені та за рахунок цієї фізичної особи податок з доходів фізичних осіб із суми відшкодованої моральної шкоди, що стягнута за рішенням суду.
Таким чином, суд вважає неправомірним визначення податкового зобов'язання з податку з доходів відносно ОСОБА_2 - Г.О. в сумі основного платежу - 520,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 1040,00 грн., нарахованих відповідно до п.п.17.1.9. п.17.1. ст. 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ)
Неправомірними також є висновки відповідача про необхідність донарахування податкових зобов'язань за неутримання податку в розмірі 162,36 грн. з доходу ОСОБА_3 із суми за проживання в розмірі 920,00грн., відшкодованої згідно авансового звіту, та у зв'язку з цим нарахування штрафних санкцій: в сумі 324,72 грн. - згідно з п.п.17.1.9. п.17.1. ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ та в сумі 138,00 грн. - згідно з пп.9.10.3 п.9.10 ст.9 Закону України № 889-ІУ.
Працівник НГВУ «Полтаванафтогаз»ВАТ «Укрнафта»ОСОБА_3 був направлений у відрядження з 29.07.2007 р. по 31.07.2007 р. на підставі наказу № 744-в від 24.07.2007 р., в зв'язку з необхідністю прийняття участі у геолого-технічній нараді з питань завершення бурінням розвідувальної свердловини №17 Рудівсько-Червонозаводського родовища, яка відбулась 30.07.2007 року в м. Івано-Франківську.
Сума авансу ОСОБА_3 не видавалась. До відділу бухгалтерії 01.08.2007 року ОСОБА_3 було подано авансовий звіт про виконання службового відрядження з документами, що підтверджують фактичні витрати працівника під час відрядження. Документами, що підтверджують витрати ОСОБА_3 на проживання в готелі «Надія»та сплату послуг за проживання в період відрядження є:
- оригінал рахунку готелю „Надія" (м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 40) №34898/07 від 29.07.2007р. на суму 920,00грн.;
- оригінал сліп-терміналу готелю „Надія" від 29.07.2007 р. про сплату ОСОБА_6 за допомогою банківської платіжної картки 920,00 грн. плати за проживання ;
- довідка готелю „Надія", видана ОСОБА_3 про те, що він дійсно проживав в готелі „Надія" з 29.07.2007 р. по 31.07.2007 р. і сплатив готелю „Надія" кошти в розмірі 920,00 грн. згідно рахунку № 34898/07 від 29.07.2007 р.
Відповідно до п.п.4.2.15 п.4.2 ст.4 Закону № 889-ІУ, до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.
Згідно з підпунктом „а" п.9.10 ст. 9 Закону № 889-ІУ, сума витрат платника податку на відрядження, що не включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягає оподаткуванню ПДФО), розраховується згідно з пп. 5.4.8 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Закон України № 334/94-ВР), з урахуванням положень постанови КМ України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон»(далі - Постанова №663), «Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон», затверджена наказом Міністерством фінансів України № 59 від 13.03.1998 р., зареєстрована в Мін'юсті 31.03.1998 р. за № 218/2658 (далі - Інструкція про службові відрядження) та інших нормативних документів з цих питань.
Норми пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України №334/94-ВР передбачають відшкодування і включення до складу валових витрат на проживання в готелі згідно рахунків готелів (мотелів).
Відповідно до п.1.12 «Інструкції про службові відрядження», витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності документів в оригіналі, що підтверджує вартість цих витрат, а саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), рахунків готелів (мотелів), страхових полісів тощо.
Отже, вартість витрат ОСОБА_7 за проживання в готелі у період відрядження підтверджено належним чином, а саме: оригіналом рахунку готелю „Надія" № 34898/07 від 29.07.2007 р. на суму 920,00 грн., а фактична сплата - оригіналом сліпу терміналу готелю „Надія" від 29.07.2007р. про сплату за проживання в розмірі 920,00 грн. та довідкою готелю „Надія", виданою ОСОБА_3 про те, що він дійсно проживав в готелі „Надія" з 29.07.2007 р. по 31.07.2007 р. і сплатив готелю „Надія" кошти в розмірі 920,00 грн. згідно рахунку № 34898/07 від 29.07.2007 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено судом, відповідач не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень -рішень про донарахування податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних фінансових санкцій, та рішення про результати розгляду первинної скарги.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється повністю, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати в частині податкове повідомлення -рішення від 15.04.2008 р. № 0001091702/0 на суму 2185,10 грн., з яких 682,36 грн. -основного платежу та 1502,74 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.
3. Присудити на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.