ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
04.11.2008 р. № 6/443
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання податкових повідомлень-рішень та рішення нечинними
за участю представників
позивача Куницький В.В. (довіреність від 10.01.2008 р. № 14-25);
відповідача Сименюк І.Ю. (довіреність від 15.04.2008 р. № 581/9/10-110), Онисько М.М. (довіреність від 19.02.2008р. №268/9/10-110)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П..
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.11.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання податкових повідомлень -рішень від 27.11.2007 р. № 0001424120/2, від 15.02.2008 р. № 0000294120/2 та від 19.02.2008 р. № 0000294120/3 та рішення про результати розгляду скарги від 10.09.2007 р. № 10342/10/25-019 в частині, в якій це рішення залишено без змін рішення ДПА у м. Києві від 19.11.2007 р. № 4200/10/25-114 із змінами від 05.02.2008 р. № 364/10/25-114 нечинними.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем в порушення позивачем п.5.1., абз.1 пп.5.2.2. п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001424120/2 від 27.11.2007р. на суму за основним платежем 101287262,00 грн., та штрафними санкціями в розмірі 70901083,40 грн., за податковим повідомленням-рішенням № 0000294120/2 від 15.02.2008р. на суму за основним платежем 29392655,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 20574858,50грн.., за податковим повідомлення-рішенням №0000294120/3 від 19.02.2008р. на суму за основним платежем 29392655,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 20574858,50 грн. не може вважатись обґрунтованим та таким, що відповідає положенням чинного законодавства.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне, що позивач здійснив операції по договором купівлі-продажу природного газу власного видобутку за цінами, що нижче цін придбання, чим порушила п.5.1. пп.5.2.2. п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому, на думку відповідача прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до п. «б»п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків (надалі-відповідач) була проведена виїзна планова перевірка Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(надалі-позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 14.06.2007 р. № 539/41-20/20077720 від 14.06.2007р. (надалі - Акт перевірки) відповідно до якого відповідачем встановлено, що в порушення вимог п.5.1., абз. 1 пп.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2006 року на 171 666,203 грн., за півріччя 2006 року на 405 290,046 грн., за 3 квартали 2006 року на 405 290,046 грн. та занижено податок на прибуток за 2006 рік на суму 101 322,512 грн.
Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями № 0001424120/2 від 27.11.2007р. на суму за основним платежем 101 287 262,00 грн., та штрафними санкціями в розмірі 70 901 083,40 грн., податковим повідомленням-рішенням № 0000294120/2 від 15.02.2008р. на суму за основним платежем 29 392 655,00 грн. та штрафними санкціями в розмірі 20 574 858,50грн.., податковим повідомлення-рішенням №0000294120/3 від 19.02.2008 р. на суму за основним платежем 29 392 655,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 20 574 858,50 грн. вважає їх не обґрунтованим та таким, що не відповідають положенням чинного законодавства. Так, в акті зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог п. 5.1., абз.1 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України від 28.12.94р. "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР у редакції Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2006 року 171 666 203 грн. , за півріччя 2006 року на 405 290 046 грн., за 3 квартали 2006 року на 405 290 046 грн., та занижено податок на прибуток за 2006 рік на суму 1 013 225 512 грн.
Позивач зазначає, що з метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27.12.2001 р. №1729 (далі - Постанова №1729) затвердив «Порядок забезпечення споживачів природним газом». Пунктом 2 Постанови № 1729 визначено, що потреба населення, установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, задовольняється з ресурсів газу, видобутого газодобувними підприємствами, підпорядкованими Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України".
Позивач здійснює реалізацію природного газу населенню, установам та організаціям, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, через свою дочірню компанію "Газ України".
Крім того, відповідно до постанови від 18.03.1999 р. №337 "Про затвердження граничного рівня оптової ціни на газ природний, що використовується для потреб населення, і тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу природного для споживачів України" граничний рівень оптової ціни на газ природний, що використовується для потреб населення на рівні 185,0 грн. за 1 000,0 куб. м. При цьому граничний рівень оптової ціни (з урахуванням податку на додану вартість) на газ природний, що використовується для потреб населення, складається з оптової ціни газу природного власного видобутку або ціни імпортованого газу, з урахуванням податку на додану вартість, та тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу природного з урахуванням податку на додану вартість.
Зазначений граничний рівень оптової ціни є максимально допустимим для реалізації газу природного. Таким чином, гранична ціна газу на рівні 185,0 грн. включала в себе оптову ціну на газ, податок на додану вартість та тарифи на послуги з транспортування та розподілу газу природного з урахуванням податку на додану вартість.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порушення позивачем вимог п.5.1 пп.5.5.2. п.5.2. ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за податковим повідомленням -рішенням від 27.06.2007 р. № 0001424120/0 визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток в сумі 172 188 345,40 грн. '
Однак, позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків. 12.09.2007 р. до позивача надійшло рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 10.09.2007 р. № 10342/10/25-019 про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 27.06.2007 р. №0001424120/0 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
25.09.2007 р. позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 21.09.2007 р. №0001424120/1, яким відповідач визначив податкове зобов'язання в тому ж розмірі та з тих же підстав, що й в попередньому податковому повідомленні-рішенні. Позивач оскаржив вказані рішення та податкові повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації у м. Києві. Однак, 21.11.2007 р. до позивача надійшло рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 19.11.2007 р. №4200/10/25-114 про результати розгляду скарги, яким в задоволенні скарг відмовлено, а податкові повідомлення-рішення та рішення СДПІу м. Києві по роботі з ВПП залишені без змін.
30.11.2007р. позивач отримав також податкове повідомлення-рішення від 27.11.2007 р. №0001424120/2, яким визначено штрафні санкції в тому ж розмірі та з тих же підстав.
Листом від 05.02.2007 р. №364/10/25-114 Державна податкова адміністрація у м. Києві повідомила позивача про внесення змін до рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 19.11.2007 р. №4200/10/25-114, яким скасувала податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 27.06.2007 р. № 0001424120/0, від 21.09.2007 р. №0001424120/1 та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про результати розгляду первинної скарги від 10.09.2007 р. № 10342/10/25-019 в частині основного платежу по податку на прибуток в сумі 71 894 607,00 грн. та у відповідній частині штрафну санкцію, в іншій частині зазначені рішення та рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про результати розгляду первинної скарги залишила без змін.
06.02.2008р. Державна податкова адміністрація України прийняла рішення №926/6/25-0115 про результати розгляду скарг, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 27.06.2007 р. №0001424120/0 та від 21.09.2007 р. №0001424120/1 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Києві від 19.11.2007 р. №4200/10/25-114 із змінами від 05.02.2008 р. №364/10/25-114.
До позивача надійшли також податкові повідомлення-рішення від 15.02.2008 р. №0000294120/2 та від 19.02.2008 №0000294120/3, якими визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем «податок на прибуток»в сумі 49 967 513,50 грн.
З метою надійного забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, підвищення відповідальності за своєчасне проведення розрахунків Кабінет Міністрів України своєю постановою від 27.12.2001 р. №1729 (далі - Постанова №1729) затвердив Порядок забезпечення споживачів природним газом.
З метою вдосконалення системи державного регулювання цін (тарифів) та подальшого розвитку ринкових відносин Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.12.1996 р. №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)", за якою Національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) регулює та встановлює:
• граничний рівень оптових цін підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення та бюджетних організацій;
• роздрібні ціни на газ природний, що використовується для потреб населення.
НКРЕ при встановленні ціни на природний газ аналізує розрахунок ціни природного газу власного видобутку з обґрунтуванням її складових (зокрема величини повної собівартості видобутку природного газу, капітальних вкладень).
Статтею 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. визначено, що валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Враховуючи вказані норми позивач при формуванні складу валового доходу з податку на прибуток врахував дохід від продажу ДК «Газ України»природного газу власного видобутку за цінами, встановленими НКРЕ для задоволення потреб населення та бюджетних установ.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
При формуванні складу валових витрат позивач керувався вимогами ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та врахувала у складі валових витрат вартість природного газу власного видобутку, придбаного у ДК «Укргазвидобування»для задоволення потреб населення та бюджетних установ.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні.
Поняття звичайної ціни для цілей оподаткування встановлено п. 1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також: ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).
Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж: (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі. У разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.
Поняття «звичайна ціна»застосовується платниками податків при формуванні складу валових доходів та валових витрат при визначенні податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету.
Згідно з пп. 1.20.10. п. 1.20. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. При цьому пп. 4.3.3. п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" також містить відсильну до іншого закону (який на даний час не прийнято) норму: методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків.
Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Як вбачається з наведених норм, здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і відсутність доходу від конкретної окремо взятої господарської операції, а не прибутку від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ і статуту основним видом діяльності позивача є видобування нафти і природного газу, постачання природного та скрапленого газу, створення та експлуатація транзитних міждержавних систем транспортування нафти, нафтопродуктів і природного газу.
Згідно Звіту про фінансовий результат за 2006 рік позивачем за 2006 рік отримано чистий прибуток в сумі 2 040 747,5 тис. грн., в тому числі прибуток від операційної діяльності склав 1 369 091,9 тис. грн.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем придбавався природний газ у Дочірньої компанії „Укргазвидобування" (договір від 23.01.2006р. №14/6/06) з метою продажу Дочірній компанії „Газ України" (договір від 03.01.2006р. №06/06-1), а саме:
- за березень 2006р. позивачем придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 225 180 024куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 205 830 244,03грн., в т.ч. 34 305 040,67грн. ПДВ, (акт від 31.03.2006р. б/н, на суму 171 525 203,36грн. (без ПДВ) та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 1 403 225 084куб.м. за ціною 102,1 грн. на суму 171 923 137,30грн. в т.ч. 28 653 856,22грн. ПДВ. (акт від 31.03.2006р. №3/06-НГУ-ГВВ/Н, на суму 143 269 281,08грн. (без ПДВ).
- за квітень 2006р. позивачем (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06/ природний газ в обсязі 1 133 799 372куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 190 478 294,5грн., в т.ч.
31 746 382,42грн. ПДВ, (акт від 30.04.2006р. №1, обсяг 955 087 861куб.м. газу на суму 133 712 300,54грн. (без ПДВ), та від 30.04.2006р. №2, обсяг 178 711 511куб.м. на суму 25 019 611,54грн. (без ПДВ) та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 954 865 152куб.м. за ціною 87,5грн. на суму 100 260 840,96грн. в т.ч. 16 710 140,16грн. ПДВ (акт від 30.04.2006р. №04/06-НГУ- ГВВ-/Н на суму 83 550 700,80грн. (без ПДВ).
- за травень 2006р. позивачем (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 172 360 300куб.м. по ціні 140,0грн. за 1000куб.м. на суму 196 956 530,40грн., в т.ч.
32 826 088,40грн. ПДВ (акт від 31.05.2006р. б/н, на суму 164 130 442,00грн. (без ПДВ), та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 487 044 384куб.м. за ціною 115,5грн. на суму 67 475 128,96грн. в т.ч. 11 245 854,83грн. ПДВ (акт від 31.05.2006р. №5/6-НГУ-ГВВ/Н на суму 56 229 274,13грн. (без ПДВ).
- за червень 2006р. позивачем (покупець) придбано у ДК "Укргазвидобування" (продавець) по договору від 23.01.2006р. №14/6/06 природний газ в обсязі 1 131 494 740куб.м. по ціні 140грн. за 1000куб.м. на суму 190 091 116,32грн., в т.ч. 31 681 852,72грн. ПДВ (акт від 30.06.2006р. б/н на суму 158 409 263,60грн. (без ПДВ), та реалізовано зазначений газ ДК "Газ України" (покупець) по договору від 03.01.2006р. №06/06-1 в обсязі 226 832 195куб.м. за ціною 100,0грн. на суму 27 219 863,40грн. в т.ч. 4 536 643,90грн. ПДВ (акт від 30.06.2006р. б/н на суму 22 683 219,5грн. (без ПДВ).
З аналізу ст. З та ст. 142 Господарського кодексу України вбачається, що господарська діяльність здійснюється суб'єктами господарювання з метою одержання прибутку, який є показником фінансових результатів такої його діяльності та визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством...
В порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (Далі по тексту - Закон №334 ) перевірки встановлено, що операції позивача по вищезазначеним договорам з купівлі-продажу природного газу власного видобутку, здійснювались за цінами, що нижче цін придбання, у зв'язку з чим завищено валові витрати за перший квартал 2006р. на 46 434323,0 грн. та за 2 квартал 2006р. на 71136296,0 грн. за рахунок чого занижено податок на прибуток за відповідні звітні періоди на 29392655,0 грн.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості,товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32. ст. 1 Закону №334 встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону №334 встановлено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Також слід зауважити, що у відповідності до п. 3.1. Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 747 "Про утворення НАК "Нафтогаз України" із змінами та доповненнями, компанія утворена з метою сприяння структурній перебудові нафтової, газової та нафтопереробної галузі економіки України, підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення ефективного функціонування та розвитку нафтогазового комплексу, більш повного задоволення потреб промислових і побутових споживачів у сировині та паливно-енергетичних ресурсах і отримання: прибутку шляхом провадження підприємницької діяльності.
Щодо посилання позивача на встановлення граничного рівня оптової ціни на газ Постановами Національної компанії регулювання електроенергетики, зокрема Постанови від 18.03.1999р. №337 "Про затвердження граничного рівня оптової ціни на газ природний, що використовується для потреб населення, і тарифів на послуги з транспортування та розподілу газу природного для споживачів України" (із змінами та доповненнями) та Постанови від 30.03.2006р. №339 "Про встановлення граничного рівня оптової ціни підприємств на газ природний, що використовується для потреб населення" (із змінами та доповненнями) то вони є безпідставними, адже згідно з вищенаведених постанов встановлена наступна ціна:
- постанова № 337 - граничний рівень становить 185 грн. за 1000 куб. м.;
- постанова № 339 - граничний рівень становить 231 грн. за 1000 куб. м.;
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В позові відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.