ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
05.08.2008 р. № 6/427
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецтранссервіс"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,
позивача : Негреш М.О. (довіреність №7 від 20.05.2008р.)
відповідача : Антоненко А.С. (довіреність №3382/9/10-113 від 21.07.08р.), Гучко В.В. (довіреність №1428/9/10-114 від 25.04.2007р.)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.08.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Під час судового розгляду справи представник позивача заявлені вимоги підтримав та простив позов задовольнити, з підстав, наведених у позовній заяві. Мотиви задоволення позову ґрунтуються на твердженнях позивача про безпідставність висновків відповідача щодо заниження ТОВ «Спецтранссервіс»податку на доход нерезидента в сумі 259 224,00 грн. Позивач не погоджується з висновками викладеними в акті перевірки від 24.09.2007р. та податковими повідомленнями рішеннями прийнятими відповідачем на підставі даного акту, як такими що прийняті всупереч діючому законодавству.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. В порушення п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (далі -Закон України № 283/97-ВР) та п. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і на майно, ТОВ «Спецтранссервіс» не нарахувало та не сплатило у 2006 році -І кварталі 2007 року податок на доходи іноземних юридичних осіб у розмірі 10 відсотків від загальної суми процентів за борговими зобов'язаннями, що призвело до заниження податку на доход нерезидента у сумі 259 224,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 518 448,00 грн. відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва (далі - відповідач) була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Спецтранссервіс» (код 32670530)»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої складено акт від 24.09.2007р. № 3022/23-09/32670530.
На підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем 04.10.2007 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007412309/0, відповідно до якого позивачу було визначено суму податкового зобов'язання -основний платіж з податку на прибуток іноземних юридичних осіб 259 224,00 грн., штрафні санкції -518 448,00 грн., всього -777672,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з висновками Акту перевірки, звертався до відповідача, Державної податкової адміністрації у м. Києві зі скаргами на зазначене податкове повідомлення-рішення. За результатами розгляду скарг, відповідачем та Державною податковою адміністрацією у м. Києві були прийняті рішення, якими залишено без змін податкове повідомлення-рішення, а скарги без задоволення.
На підставі даних рішень та Акту перевірки, відповідачем було визначено податкове зобов'язання по платежу податок на прибуток іноземних юридичних осіб та штрафні санкції, про що свідчать податкові повідомлення-рішення за № 0007412309/1 від 05.11.2007 р., № 0007412309/2 від 25.01.2008 р.
Відповідач вказує на те, що позивачем порушений п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті, чого встановлено заниження податку на доходи іноземних юридичних осіб за 2006 рік -і квартал 2007 року в сумі 259 224 тис. грн.., у т.ч. по періодах : І квартал 2006 року - 34 913,40 грн., 2 квартал 2006 року -34 510,20 грн., 3 квартал 2006 р. -51 794,80 грн., 4 квартал 2006 року - 52 546,00 грн., 1 квартал 2007 року -854 592,00 грн.
Згідно з п.п. 17.1.9 п. 17 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»застосовано штрафну санкцію в сумі 518 448,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в періоді, який перевірявся ТОВ «Спецтранссервіс» отримувало кредитні кошти в іноземній валюті від нерезидента АТ „Тrasta Komercbanka", Латвія (Miesnseku iela 9, Riga, LV-1050, Latvia, Swift:499 0812366400400) на загальну суму 3 960 700,0 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 20 001 535,0 грн. (Кредитна угода № К-18/2005 від 03.03.2005 року, та Угоди про зміни в кредитному договорі № К-18/2005 №1 від 01.04.2005 року та № 2 від 20.09.2005 року), термін погашення: 03.03.2012 року, процентна ставка за використання кредитних коштів встановлена у розмірі 11 % річних.
Згідно умов вищезазначеної Кредитної угоди ТОВ „Спецтрансервіс" за період: з 01.01.2006 р. по 31.03.2007р. перерахувало на рахунок нерезидента АТ „Тrasta Komercbanka" кошти (відсотки за користування кредитом) у розмірі 513 314,06 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 259 2236,0 грн., у т.ч. по періодах: 1 квартал 2006 року -349 134,00 грн., 2 квартал 2006 року -345 102,0 грн., З квартал 2006 року - 517 948,0 грн., 4 квартал 2006 року -525 460,0 грн., 1 квартал 2007 року -854 592,0 грн.
Відповідно до п.п. «а»п.13.1, ст.13 Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997 р., будь - які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності, оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України слід розуміти проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом....
Відповідно до п. 13.2, ст.13 Закону України №283/97-ВР, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до п.4 Постанови КМ України "Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування" від 06.05.2001 року № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Відповідно до статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Латвійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи та майно (ратифіковано 12.07.96):
Проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.
Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів.
Проценти, що виникають у Договірній Державі, якщо вони одержуються ї дійсно належать Уряду другої Договірної Держави, включаючи його політико-адміністративні підрозділи і місцеві органи влади, Центральний банк або будь-яку фінансову установу, що
повністю належить цьому Уряду,, або проценти, які одержуються за позиками, що
гарантуються цим Урядом, повинні звільнятись від оподаткування в першій згаданій Державі.
«Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування»затверджений Постановою КМ України № 470 від 06.05.2001р. (далі Постанова № 470) визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України. Дія цього Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України
Пунктом 4 Постанови № 470 передбачено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.
Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію:
- повну назву або прізвище нерезидента;
- підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;
- назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;
- дату видачі.
Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
Згідно з пунктом 6 Постанови № 470, особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати положення міжнародного договору, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року.
Як свідчать матеріали справи, позивачем надано довідку (сертифікат) на підтвердження того, що його контрагент є податковим резидентом своєї країни, в розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Латвії.
Нерезидент АТ „Тrasta Komercbanka" (Латвія) повідомив ТОВ «Спецтрансервіс»що одержані процентні доходи в період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р. за кредитним договором №К-18/2005 від 03.03.2005р. були зараховані в оподаткований дохід АТ „Тrasta Komercbanka" за 2006 -2007 роки, з якого був сплачений прибутковий податок з підприємства.
Таким чином, позивач підтвердив належним доказом той факт, що АТ „Тrasta Komercbanka", Латвія є резидентом Латвії, її дохід оподатковано податком у відповідності з законодавством Латвії, що є підставою для звільнення від оподаткування в Україні оспорюваних видів доходу нерезидента.
Тобто, донарахування відповідачем податку на репатріацію у сумі 259224,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 518 448,0 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, на думку суду, прийняті відповідачем податкові повідомлення -рішення не відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення -рішення від 04.10.2007р. №0007412309/0, від 05.11.2007р. №0007412309/1, від 25.01.208р. №0007412309/2 на загальну суму 777 672,00 грн.
3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.