ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
21.07.2008 р. № 6/356
Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В. і К."
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним рішення ,
Представники:
від позивачаА.В.Йожиков - директор
від відповідача не з'явилися
21.07.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В. і К.» з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання нечинним податкове повідомлення -рішення від 22.01.2008 р. № 0000432312/0.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач дійшов до помилкового висновку про порушення ТОВ «А.В. і К.» вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР. Оскільки, на думку позивача ним правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за період з 01.06.2005 р. по 30.09.2005 р. на підставі первинних документів та податкових накладних, оформлених відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Будівельні технології БТ»(33146342) за період з 01.06.2005 р. по 30.09.2005 р.
За результатами перевірки був складений акт від 09.01.2008 р. № 1/23-12/31031772 та прийняте податкове повідомлення -рішення від 22.01.2008 р. № 0000432312/0 на загальну суму 26 173,50 грн., з них основного платежу 17 449,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 8 724,50 грн.
В акті перевірки відповідач стверджує, що позивачем порушено п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань з ПДВ за червень, липень, серпень та вересень 2005 на загальну суму 17 448,93 грн. Оскільки, установчі документи контрагента позивача ТОВ «Будівельні технології БТ»та свідоцтво платника податку на додану вартість рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.07.2006 р. визнано недійсними.
А тому, донарахування основної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ відповідають чинному законодавству України.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В. і К.", (надалі - позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельні технології - БТ" був укладений Договір № 07-06/05 субпідряду на виконання окремих видів і комплексних робіт на клінінгові послуги, (надалі - Договір).
Згідно вказаного Договору ТОВ "Будівельні технології - БТ" взяло на себе зобов'язання щомісячно виконувати клінінгові послуги (чистка поверхонь, хімчистка поверхонь, мийка, покос трави, фарбування тощо), а ТОВ "А.В. і К." (позивач) зобов'язалось приймати виконану роботу та сплачувати її згідно умов Договору.
Об'єм, вид, умови, строк виконання, місце виконання робіт обумовлювались Специфікаціями, які є невід'ємною частиною Договору, а згідно з умовами Договору та законодавства України ТОВ "Будівельні технології - БТ" виписувало та надавало позивачу податкові накладні, а саме:
№ СпецифікаціяЗагальна вартість згідно специфікації з ПДВу т.ч. ПДВ згідно специфікаціїПодаткова накладнаЗагальна сума У т.ч.ПДВ згідно податкової накладноїВключено до складу податкового кредиту з ПДВ
1110.06.054401,60733,645930.06.054401,60733,6006.2005 р.
2211.06.0521198,793533,1346030.06.0521198,793533,1306.2005 р.
3303.06.052605,20434,247621.07.052605,20434,2007.2005 р.
4405.05.056285,001047,5051328.07.056285,001047,5007.2005 р.
5510.07.0518123,763020,6351529.07.0518123,763020,6307.2005 р.
6601.08.052915,00485,8311517.08.052915,00485,8308.2005 р.
7703.08.055010,00835,0021631.08.055010,00835,0008.2005 р.
8805.08.0520040,283340,0521931.08.0520040,283340,0508.2005 р.
9901.09.055081,38846,9084030.09.055081,38846,9009.2005 р.
101002.09.0919032,533172,0984330.09.0519032,533172,0909.2005 р.
Після виконання ТОВ "Будівельні технології - БТ" робіт, позивач виконав свої зобов'язання згідно Договору, а саме здійснив розрахунки (сплатив загальну вартість робіт, в тому числі ПДВ) за надані роботи на користь ТОВ "Будівельні технології - БТ" згідно умов Договору, специфікацій, актів виконаних робіт та податкових накладних.
Згідно пп.7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого /нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На момент перевірки позивач надав Договір та належним чином складені накладні (копії наявні в матеріалах справи) на виконання Договору, чим підтвердив, що отримуючи послуги від ТОВ "Будівельні технології - БТ" згідно Договору позивач правомірно включав до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість.
Відповідач вказує на те, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27.07.2006 року визнано недійсними установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Будівельні технології - БТ". Проте, на дату укладання та виконання сторонами Договору (червень - вересень 2005 року) ТОВ "Будівельні технології - БТ" був зареєстрований як платник податку на додану вартість, в підтвердження чого останній надав копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому і був зобов'язаний на складання податкових накладних.
Відповідно до преамбули Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету. Законом України „Про податок на додану вартість" визначено наступне:
- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8.1 цього Закону (п.п. 7.4.1, п. 7.4, ст.7);
- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту), (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7);
- платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7).
Податкові накладні, виписані ТОВ «Будівельні технології - БТ», складені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», тому ТОВ «А.В. і К.»має всі визначені Законом України «Про податок на додану вартість»підстави відображати суми ПДВ за вказаними податковими накладними у складі податкового кредиту відповідних періодів.
Крім того, згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 р. № 996 - XIV, із змінами і доповненнями, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В статті 9 вищенаведеного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання; зміст господарської операції, вимірювачі господарської операції (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Податкові накладні, виписані ТОВ «Будівельні технології - БТ», складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому ТОВ «А.В. і К.»має всі визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підстави відображати суми ПДВ за вказаними податковими накладними у регістрах аналітичного обліку ПДВ відповідних періодів.
Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.97 за №233/2037 (надалі за текстом Порядок заповнення податкової накладної), визначено наступне:
- податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2).
- податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, або в разі порушення особою, яка вказана в пункті 2 цього Порядку, вимог зазначеного Порядку чи її невідповідності фактичним податковим зобов'язанням, заявленим продавцем (п.5).
Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (робіт, послуг) і не скріплюється його печаткою (п. 18).
Також, виконання вищевказаних договорів підряду, укладених між позивачем та ТОВ «Будівельні технології - БТ»підтверджується актами виконаних робіт, виписками з банківських рахунків та специфікаціями (копії наявні в матеріалах справи).
На момент укладання договорів підряду та їх виконання, ТОВ «Будівельні технології - БТ»є зареєстрованим у встановленому Законом порядку платником податку на додану вартість та має право виписувати податкові накладні. Господарські відносини відбувалися між позивачем та його контрагентом в 2005 р., а установчі документи та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Будівельні технології - БТ» рішенням Голосіївського районного суду м. Києва визнані недійсними 27.07.2006 р., тобто після виконання умов Договору.
Таким чином, податкові накладні складені у відповідності до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Порядку заповнення податкової накладної, тому відображення у складі податкового кредиту ТОВ «А.В. і К.»вищезазначених податкових накладних відповідає вимогам ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до преамбули «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні»для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами.
Пунктами 1.7. та 2.3.4. Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Як зазначено в акті перевірки (стор. 5) ТОВ «А.В. і К.»сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ «Будівельні технології - БТ»грошові кошти на загальну суму 104 693,50 грн. ( в т.ч. 17 448,93 грн.), тобто відповідач не заперечує факт виконання господарської операції між двома контрагентами.
Аналізуючи обґрунтування, наведенні в акті перевірки, судом встановлено, що відповідачем, при складанні акту перевірки, не враховані основні принципи цивільного законодавства України.
Статтею 1 Цивільного кодексу України чітко визначено, що до податкових та бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Виходячи з вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та економіко-правовій сутності податку на додану вартість, цивільне законодавство у податкових відносинах застосовується лише для визначення об'єкту та бази оподаткування податком на додану вартість. Тобто, для визначення - чи є об'єктом оподаткування та або інша господарська операція, необхідно провести економіко-правовий аналіз господарської операції та цивільно-правового договору з метою встановлення об'єкта та бази оподаткування. Вимоги щодо:
- правомірності складання податкових накладних;
- набування податковими накладними юридичної сили;
- визначення кола осіб, хто саме має право складати податкові накладні, визначено у Законі України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної.
Відповідно до приведених нормативно-правових актів, податкова накладна набуває юридичної сили у разі, якщо вона складена саме платником податку на додану вартість. Як було зазначено вище, ТОВ «Будівельні технології - БТ»була зареєстрована у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість, тому має всі законні підстави складати податкові накладні.
Однак, відповідачем з метою донарахування податку на додану вартість, застосована стаття 215 Цивільного Кодексу України.
У статті 215 ЦК визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має бути відповідна правова підстава. Такою правовою підставою ЦК визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених у ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто вимог щодо змісту правочину, щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочину, вчинюваного батьками, інтересів малолітніх дітей. Враховуючи те, що:
- зміст правочинів, укладених між ТОВ «А.В. і К.»та ТОВ «Будівельні технології - БТ»протягом періоду, що підлягав перевірці, відповідають вимогам чинного законодавства України;
- за період перевірки жодна із сторін правочину не звернулася до суду щодо порушення права волевиявлення сторін правочину -тобто, волевиявлення учасників правочину були вільними і відповідали їх внутрішній волі;
- особа, яка від імені кожної із сторін, вчиняла правочин, мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, так як у встановленому законом порядку ні реєстраційні документи сторін правочину, ні угоди, ні платіжні доручення (в тому числі на сплату податків та інших обов'язкових платежів до бюджетів всіх рівнів), ні звітність, яка подавалася до ДІЛ за містом реєстрації кожної із сторін правочину, не визнанні у встановленому порядку недійсними, відповідачем безпідставно застосовані вимоги статті 215 ЦК України.
Недійсність правочину може настати лише за певні порушення закону. За ступенем недійсності правочину усі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані).
До нікчемних правочинів цивільне законодавство відносить правочини, які:
- укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми;
- укладені з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми;
- укладені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності;
- укладені недієздатною фізичною особою;
- вчинені без дозволу органів опіки та піклування;
- які порушують публічний порядок.
Аналізуючи вимоги цивільного законодавства щодо визнання правочинів нікчемними суд зробив висновок, що на підставі наведених вище норм, неможливо обґрунтовано провести донарахування ПДВ за угодами щодо виконання будівельних робіт, укладеними між двома юридичними особами, реєстрація яких не скасована у встановленому законом порядку.
Крім того, в статті 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності як нікчемних, так і оспорюваних правочинів, серед яких податкові наслідки цивільним законодавством не визначені.
На підставі вищенаведеного та враховуючі вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання нечинним податкового повідомлення -рішення від 22.01.2008 р. № 0000432312/0 на загальну суму 26 173,50 грн.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення -рішення від 22.01.2008 р.
№ 0000432312/0 на суму 26 173,50 грн., з яких 17 449,00 грн. - основного платежу та 8 724,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій
3. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Товариства зз обмеженою відповідальністю «А.В. і К.»за рахунок Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.