ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
20.05.2008 р. № 6/121
Відкрите акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест"
до Державна податкова інспекція у Печерському районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,
Представники:
від позивача: Кухнюк Д.В. (довіреність №43/01-2 від 28.12.2008 р.);
від відповідача: Величко Л.О.. (довіреність № 2916/9/10-209 від 22.02.2008 р.), Шкодич Ю.В. (довіреність №519/9/10-209 від 16.01.2008р)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 20.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відкрите акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсними податкового повідомлення -рішення №0005572309/0.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, безпідставно винесено податкове повідомлення рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 139600,00грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 69 800,00 грн. з підстав не відповідності вимогам п.п.7.5.1.п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що позивач не мав право включати до складу податкового кредиту суми ПДВ, оскільки оплата за товар з контрагентом не проводила, контрагент суми не декларував, податкове зобов'язання за певні періоди не визнав, суми ПДВ до бюджету не сплатив. З цих підстав, позивачем було порушено п.п.4.5.1. п.4.5. ст..4, п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державної податкової інспекцією у Печерському районі м. Києва (надалі-відповідач) було проведено перевірку Відкритого акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест»(надалі-позивач) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.02.2007р. по 28.02.2007р. перевірка проводилась з 22.05.07р. по 12.06.07р.
За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 19.06.2007р. №358/23-09/191999 (надалі - Акт перевірки) та встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2007р. у розмірі 139600,00 грн.
За виявлене порушення відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2007р. №0005572309/0 винесено рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 69 800,00 грн.
Із зазначеним податковим повідомленням - рішення від 03.07.2007р. №0005572309/0 позивач не погодився, та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що підставою зменшення бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій є повторне віднесення до податкового кредиту у січні 2007 р. суми 139600, 00 грн. по податковій накладній НН-ТЕ02987 від 15.08.2006р. виданої ПП «Техно-Експрес», що є постачальником товару за контрактом №31-Т, укладеним між позивачем та ПП «Техно-Експресс»від 02.08.06р. Відповідно до якого, за надходження товару до позивача ні в більш пізні податкові періоди: вересень, жовтень, листопад, грудень 2006р. вищезазначена сума не включалась позивачем через невідповідність вимогам чинного законодавства отриманої від ПП «Техно-Експресс»податкової накладної НН-ТЕ 02987 від 15.08.07р. Позивач повернув податкову накладну постачальникові з вимогою заповнення її відповідно до затверджених форм. Тому, сума по податковій накладній ПП-ТЕ02987 від 15.08.06р. була включена позивачем в податковий кредит у податковій декларації по ПДВ у січні 2007р.
Крім того, після повернення податкової накладної оформленої належним чином суму 139600,00 грн. позивачем було включено до податкового кредиту січня 2007р. Тому, з огляду на зазначене позивач не погоджується з висновком відповідача щодо норм п.п.7.5.1. п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування заперечень проти позову зазначає, що в ході перевірки встановлено порушення п.п.4.5.1. п.4.5. ст.4, п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодування за лютий 2007 року на суму 139 600,00 грн. В зв'язку з цим порушенням відповідачем, на його думку, правомірно застосовано податкове повідомлення-рішення №0005572309/0 від 03.07.07р. на підставі якого визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 69 800,00 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з таких підстав.
Між позивачем та ПП «Техно-Експресс»було укладено контракт №31-Т від 02.08.06р. на поставку товару відповідно до Специфікації (телекомунікаційне обладнання) на суму 837 600,00 грн. у т.ч. ПДВ 139600,00 грн.
Відповідно до п.4.2. Контракту - поставка товару здійснюється за рахунок коштів та автотранспортом покупця на склад покупця, розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, 4-Д.
Судом встановлено, що позивач не має власних складських приміщень та не орендує їх у інших юридичних осіб. Договір оренди складського приміщення за адресою, вказаною у Контракті, на прохання відповідача, не надавався. Також, у позивача відсутні будь-які первинні документи, що підтверджують факт транспортування отриманого товару.
Згідно п.2.2 Контракту - позивач оплатив Продавцю суму вартості товару протягом 90 робочих днів від дати отримання товару згідно Акту прийому-передачі. Вказаний Акт було підписано 15.08.2006 року, тобто грошові кошти повинні були надійти на ПП "Техно-Експрес" до 20.12.2006р. На поставку товару було виписано податкову накладну № НН-ТЕ 02987 від 15.08.2006р., видаткову накладну № РН-ТЕ 02986 від 15.08.2006р., а також рахунок-фактуру № СФ-ТЕ 02989 від 15.08.2006р. Однак, оплата отриманого товару не відбулась.
Крім того, відповідачем було встановлено, що ПП «Техно-Експрес» постановою Господарського суду Одеської області № 7/119-07-3609 від 13.06.2007 року визнано банкрутом. Знято з податкового обліку 27.07.2007 року. Це свідчить про те, що дана операція між позивачем та контрагентом є не завершеною, оскільки оплати за придбаний товар не було.
З матеріалів справи слідує, що згідно документів, отримане телекомунікаційне обладнання було поставлено Львівському дочірньому підприємству "Фарлеп" (Покупець) код за ЄДРПОУ 30275194 (засновник - ВАТ "Фарлеп-Інвест" - 100%) на підставі Договору купівлі-продажу від 30.11.2006р. № 05-КП/06, видаткової накладної від 30.11.2006р. № ЦБ-0000709, рахунку-фактури від 30.11.2006р. № ЦБ-0000733 та податкової накладної від 30.11.2006р. № 0712 по ціні отримання від ПП "Техно-Експрес" (вартість - 837 600, 00 грн., у т.ч. ПДВ 139 600, 00 гри.).
Відповідно до п.2.1. Договору - Покупець оплачує Продавцю суму вартості обладнання на протязі 30 робочих днів з дати отримання видаткової накладної. Однак, фактична оплата не проводилась.
Згідно п.3.1. Договору - обладнання поставляється до місця призначення (з м. Одеси до м. Львова) транспортом Покупця. Документи, що підтверджують факт транспортування до відповідачу не надавалися. Львівським дочірнім підприємством «Фарлеп» була виставлена Претензія позивачу -ВАТ "Фарлеп-Інвест" без номера і дати (вх. №601/01-6 від 26.02.2007р.) про неналежну якість поставленого товару на суму 837 600, 00 грн., у т.ч. ПДВ 139 600, 00 грн., та виписана видаткова накладна від 29.12.2006р. № Л-00000001 на повернення товару. Однак, на підставі Розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 0000/0712 до податкової накладної від 30.11.2006р. № 0712, складеного ВАТ "Фарлеп-Інвест" 29.12.2006р., та видаткової накладної від 29.12.2006р. № ЦБ-0000007, було проведено повернення товару ПП "Техно-Експрес" та здійснено коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту у грудні 2006 року на суму 139 600, 00 грн. В зв'язку з чим, ПП "Техно-Експрес" було складено Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 5/2987 від 31.12.2006р. у зв'язку з поверненням обладнання від позивача - ВАТ "Фарлеп-Інвест".
Відповідно до пп. 4.5.1 п. 4.5. Закону України №168/97, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Крім того, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату нроведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
Отже, той факт, що позивачем після повернення товару ПП "Техно-Експрес" 29.12.2006 року проведено зменшення (коригування) податкових зобов'язань та податкового кредиту у грудні 2006 року на суму 139 600, 00 грн. свідчить про те, що збільшення податкового кредиту у зв'язку з отриманням повернутого товару на вказану суму вже відбулося у попередніх податкових періодах, і віднесення у січні 2007 року повторно до податкового кредиту суми ПДВ 139 600, 00 грн. по податковій накладній від 15.08.2006р. № НН-ТЕ 02987 є неправомірним та суперечить пп. 4.5.1 п. 4.5. Закону України №168/97. Крім того, у даному податковому періоді (січень 2007 року) відсутня будь-яка із перших подій, передбачених податковим законодавством.
Також, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, правомірність віднесення у січні 2007 року до податкового кредиту суми ПДВ 139 600, 00 грн. по податковій накладній від 15.08.2006р. № НН-ТЕ 02987 від (ПП "Техно-Експрес") здійснилось вчасно у серпні 2006 року, але виписана контрагентом податкова накладна була з порушенням порядку її заповнення (граматичними та арифметичними помилками) - у зв'язку з чим, була повернута постачальнику, а після її надходження в належному стані у січні 2007 року була включена до Реєстру податкових накладних.
Відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97№168/97, (надалі-Закону України №168/97) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредит. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією. Отже, повернення податкової накладної у разі порушення порядку її заповнення податковим законодавством не передбачено, а віднесення позивачем у січні 2007 року до податкового кредиту суми ПДВ 139 600, 00 гри. по податковій накладній від 15.08.2006р. № НН-ТЕ 02987 є неправомірним та суперечить пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до п.5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181 від 10.01.02р. позивач в порядку апеляційного оскарження звернувся до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової адміністрації України зі скаргами про скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.07р. №0005572309/0, однак зазначене повідомлення -рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 03.07.07р. №0005572309/0 було залишено без змін, скарги без задоволення.
Відповідно до пп. 7.7.5. п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97 суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, які використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом, що є однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного, бюджету України.
Відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України №168/97 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість").
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України №168/97 під бюджетним відшкодуванням слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку.
Законом України №168/97 встановлений прямий взаємозв'язок між: сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку, а також зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді цього податку.
Закону України №168/97 передбачає, що право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару.
З огляду на вищевикладене слідує, що Позивач не мав право включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, оскільки оплата за придбаний товар з ПП «Техно-Експрес»не проводилась, отож: контрагент не декларував вказані суми в податкових деклараціях та не визначав податкові зобов'язання за відповідні податкові періоди, і відповідно, не сплачував суми ПДВ до бюджету, що призвело до порушення пп. 4.5.1. п. 4.5, пп. 7.2.6. п. 7.2., пп. 7.4.4. п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит по ПДВ за січень 2007 року на суму 139 600, 00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до пп. 4.5.1 п. 4.5 ст.4, п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України №168/97 винесення відповідачем податкового повідомлення -рішення № 0005572309/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 139600,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 69800,00 грн. є правомірним.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, в позовних вимогах відмовити. Позивач не надав суду належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.