ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
19.05.2008 р. № 6/114
Товариство з обмеженою відповідальністю "Відес"
до Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,
за участю представників:
позивача Пророченко С.В., Пророченко В.В., Кириченко Є.М.
відповідача Черкунова О.М. (довіреність від 25.02.2008 р. № 781/9/10-017); Петровська -Іваніченко О.С. (довіреність від 28.12.2007 р. № 6247/9/10-012)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Відес»(далі - позивач) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення (далі - відповідач), винесеного :відповідачем
№ 00193201510/0 від 26.04.2007 р. на суму 18 450,90 грн. за затримку на 13 днів строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 184 509,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва 16.04.2006 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питання своєчасності сплати податку на прибуток за 11 місяців 2006 року ТОВ „Відес" з урахуванням вимог п.1 ст11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) (акт перевірки № 543-15-10 від 16.04.2007р.). На підставі вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення -рішення від 26.04.2007 р. № 00193201510/0 на суму 18 450,90 грн.
Позивач не погодився з вказаним податковим повідомленням -рішенням оскаржив його в адміністративному порядку відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181 - III, із змінами та доповненнями (далі - Закон України № 2181-ІІІ).
Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 25 травня 2007 року № 8566/10/25-011, прийнятим першим заступником начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Кравченко Ю.М., рішенням про результати розгляду скарги від 25 липня 2007 року №2648/10/25-114, прийнятим першим заступником Голови ДПА у м. Києві Гуцало А.В. та рішенням про результати розгляду повторної скарги від 02 жовтня 2007 року №9536/6/25-0215, прийнятим першим заступником Голови ДПА України Острович С.Е. відмовлено у задоволенні скарги позивача на податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2007 року №00193201510/0 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.
Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідач зазначає, що відповідно до п.1.2 статті 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст.5 Закону України № 2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України № 2181, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.4.1 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005 року №276 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2.08.2005р. №843/11123, нарахуванню в особових рахунках платників податків підлягають, зокрема, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.
Пунктом 4.3 розділу 4 зазначеної Інструкції передбачено, що нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюється відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства. Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках рахунків платників здійснюється граничною датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань. При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.
Згідно поданої декларації з податку на прибуток підприємства ТОВ „Відес" (код ЄДРПОУ 33691064) за 11 міс. 2006р. (вх. № 324566 від 20.12.2006р.) термін сплати по якій наступає 29.12.2006р., визначено податкове зобов'язання (р. 14) в розмірі 205 010,0 грн. Вказане зобов'язання було зменшено на суму нарахованого податку за попередній звітний період (р. 15) - 7463,0 грн. Тому, за результатами звітного періоду до сплати в бюджет підлягає 197547,0 грн. Платником було зараховано до бюджету 13 038,00 грн.(платіжне доручення № 262 від 29.12.2006 р.) По закінченню граничного строку сплати по декларації податкове зобов'язання в повному розмірі сплачено не було, тому по особовому рахунку платника податків станом на 30.12.2006р. утворився податковий борг в розмірі 184 509,00 грн.
Оскільки уточнюючий розрахунок підприємством надано до податкової інспекції 11.01.2007р. вх. №160, то дані цього розрахунку зменшили податкове зобов'язання вже по закінченню граничного терміну сплати.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Суд з такою позицією відповідача не погоджується виходячи з наступного.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, в поданій 20.12.2006 року ТОВ "Відес" податковій декларації з податку на прибуток за 11 міс. 2006 р. було допущено арифметичну помилку: в рядку 14 була вказана сума 205010 грн., в той час як згідно змісту декларації мала бути 20501 грн. ( рядок 12 мінус рядок 13). Таким чином сума податкового зобов'язання ТОВ "Відес" була безпідставно завищена в десять разів.
Для виправлення помилки ТОВ "Відес" 11.01.2007 року було подано уточнюючий розрахунок податкового зобов'язання у зв'язку з самостійно виправленими помилками. Камеральна перевірка повинна була підтвердити саме наявність арифметичної помилки, а не порушення граничного строку сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток. Сума податкового зобов'язання в розмірі 20501 грн. була сплачена повністю та своєчасно. Штрафні санкції в сумі 18450,90 грн., визначені ДШ у Голосіївському районі м. Києва, це 10 відсотків від різниці 205010 грн. і 20501 грн.
Згідно з п. 5., п. 5.6 «Порядку приймання та комп'ютерної обробки звітних документів платників податків у ДПІ районного рівня та СДПІ по роботі з ВПП»
Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі - Закон України № 2181-ІІІ) встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. затвердженого Наказом ДПА України № 691 від 02.12.2004 року, у ДШ Голосіївського району м. Києва повинно було виконано автоматизована перевірка податкової декларації та усунення такої помилки. Однак ця вимога виконана не була.
Згідно п.3.1.3 "Методичних рекомендацій з організації кабінетного аудиту (для юридичних осіб)", затверджених Наказом ДПА України від №567 від 25.11.2002 року, повинно бути встановлено походження цієї помилки.
Згідно п.4.2.2 в) Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Згідно п. III "Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при адмініструванні податку на прибуток", затверджених Наказом ДПА України від №766 від 11.12.2006 року, основною задачею (напрямом) камеральної перевірки є:
- перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків по податках, що включає в себе арифметичний підрахунок підсумкових сум податків, що підлягають сплаті до бюджету, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок);
- перевірка своєчасності представлення розрахунків по податках до податкового органу; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
- перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках.
В ході камеральної перевірки, як того потребують Методичні рекомендації, повинно було виникнути питання достовірності окремих звітних показників, зокрема рядка 14 , а також було проігноровано "Порядок проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток" (Додаток 1 до Методичних рекомендацій), в якому передбачено, що для виявлення арифметичної помилки дані рядка 14 декларації повинні розраховуватися за формулою рядок 12 мінус рядок 13.
"У разі виявлення в ході перевірки арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідальна особа державного податкового органу складає акт про результати проведення перевірки податкової звітності за формою, що наводиться у додатку 6 до цього Порядку. В акті в обов'язковому порядку повинні зазначатися:
номери рядків та додатків до декларації, в яких платником допущені арифметичні помилки;
стислий опис методологічних помилок з посиланням на порушені платником конкретні пункти та статті Закону України «Про прибуток»;
сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації;
сума податкового зобов'язання, визначена перевіряючим після виправлення допущених таким платником податку помилок на підставі частини "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону N 2181;
сума заниження (завищення) податку на прибуток;
сума, назва показнику податкової звітності, який коригується платником податку та не призводить до виникнення податкових зобов'язань."
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення, які не відповідає чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити .
2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва № 00193201510/0 від 26.04.2007 р. на суму 18 450,90 грн.
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Відес»3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.