ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
15.05.2008 р. № 6/156
Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ,
за участю представників
позивача Слесар П.Ф. (довіреність від 18.04.2007 р. б/н), Нечволод В.В.. (довіреність від 04.12.2007 р. б/н); Рубаненко Л.В. (довіреність від 04.12.2007 р. б/н); Галкін В.Ю. (довіреність від 28.12.2006 р. № 2-15)
відповідача Білоноженко М.А.. (довіреність від 11.04.2008 р. № 545/9/10-110); Шаліна С.І. (довіреність від 27.09.2007 р. № 1650/9/10-110); Шевчук О.М. (довіреність від 05.12.2007 р. № 2227/9/10-110);
третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Дяченко Д.М,. (довіреність від 17.03.2008 р. № 3458/10/10-017); Пилипенко Т.Г. (довіреність від 17.03.2008 р. № 3463/10/10-017); Корольова В.Є. (довіреність від 17.03.2008 р. № 3460/10/10-017); Віхерт О.В. (довіреність від 17.03.2008 р. № 3461/10/10-017);
представник прокуратури Суховетрук І.І. (довіреність від 18.08.2007 р. № 929)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Зубко Л.П.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.05.2008 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулася в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, винесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 25.09.2007 р. № 0000964120/3 та № 0000964120/3 повністю.
В попередньому судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про залучення в якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, яка проводила перевірку. Ухвалою суду від 07.11.2007 р. вказане клопотання було задоволено та залучено якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.2.8 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 та п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі -Закон № 283/97-ВР) та п. 1.4 ст. 4, «а»п.п. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.4. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).
Позивач вважає, що при здійсненні господарської діяльності ним було правомірно віднесено до складу валових витрат згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безнадійну заборгованість по ПП «Ірвін», яка виникла в результаті невиконання ПП «Ірвін»зобов'язань за договором підряду № 7. Тобто, підприємством валові витрати у ІУ кварталі 2005 р. на суму 13 654 962,43 грн. завищені не були.
Також, позивач вважає, що сума непогашеної дебіторської заборгованості перед ЗАТ «Корпорація «Хортиця»в ІІІ кварталі 2005 р. та за 2005 рік в розмірі 5 330 923,52 грн. включена до складу валових витрат згідно з вимогами Закону України № 283/97-ВР
На думку позивача, висновок податкового органу про завищення валових витрат на загальну суму 19 090 773,13 грн. не відповідає чинному законодавству України.
Позивач вважає, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 713 361,62 грн. ним не занижені, оскільки:
по - перше, Закон України «Про податок на додану вартість»не містить норми невизнання коригувань податкових зобов'язань у разі їх не надсилання покупцеві,
по - друге, Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»не визначає якою саме собівартістю (собівартістю виробленої продукції, собівартістю реалізованої продукції чи нормативною собівартістю) необхідно користуватися при продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва,
по - третє, відповідач не завищував податкового кредиту по Шебелинському ЛВУМГ на суму 45 326,25 за рахунок включення до податкового кредиту суми ПДВ по придбаним товарам, вартість яких не відноситься до складу валових витрат, оскільки позивач правомірно включив до складу валових витрат витрати по компенсації за потрави посівів.
Також, підприємством до перевірки були надані належним чином заповнені податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити передбачені п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Тобто, у відповідача були відсутні підстави для виключення суми ПДВ за вказаними податковими накладними з податкового кредиту.
Тому, на думку позивача, помилкові висновки відповідача призвели до необґрунтованого нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»в порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включило до складу валових витрат дебіторську заборгованість по ПП «Ірвін»зобов'язань по договору підряду № 7 в ІУ кварталі 2005 р. в розмірі 13 654 962,43 грн. Позивачем не було надано первинних документів на підтвердження факту передачі активів на адресу дебіторів та факту виникнення та існування на момент підписання договорів цесії дебіторської заборгованості, яка переуступається ПП «Ірвін».
Також, позивачем були порушені вимоги п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України № 283/97-ВР в частині включення до складу валових витрат за ІІІ квартал 2005 р. та за 2005 рік суму непогашеної дебіторської заборгованості по ЗАТ «Корпорація «Хортиця»за продані векселі в розмірі 5 330 923,52 грн.
Окрім того, позивачем були порушені вимоги п. 5.1 ст. 5 цього Закону відносно включення до складу валових витрат, витрати не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме включення до складу валових витрат у ІІ кварталі 2004 р. та ІУ 2004 року суму збитків нанесених підприємствам в зв'язку з проведенням ремонтних робіт газопроводів, що призвело до завищення валових витрат на суму 104 886,70 грн.
Підприємством також, було порушено п.п. «а» 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п.7.2.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 713 361,62 грн., а саме.
Позивач в порушення п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР зменшувалися податкові зобов'язання без відповідного надсилання покупцям розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, виписаних на послуги по транспортуванню природного газу, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період січень -грудень 2005 р., січень -вересень 2006 р. на суму 655 483,75 грн. Також, позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ у січні -березні 2005 р. на суму 5 369,37 грн. за рахунок продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва нижче собівартості та завищив суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, в яких не вірно вказані деякі обов'язкові реквізити, чим порушив п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Крім того, підприємством порушені вимоги п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в частині включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаним товарам, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.
Тому, відповідачем за вказані порушення до позивача правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ. Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав наведених вище та зазначає, що позивачем при проведенні перевірки на письмові запити третьої особи, документи на підтвердження правомірності віднесення сум до валових витрат та віднесення сум ПДВ до податкового кредиту не надавалися, що відображено в акті перевірки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства УМГ "Харківтрансгаз" Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" за період з 01.10.2003 р. по 30.09.2006р., за результатами якої було складено Акт № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007р.
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (надалі - ДК "Укртрансгаз" або Компанія) 26 лютого 2007 року отримала податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 22.02.2007 року, за №0000964120/0, №0000954120/0 (надалі - податкові повідомлення-рішення), видані на підставі результатів виїзної планової перевірки фінансово-господарської діяльності Компанії, оформленої Актом СДПІ по роботі з ВПП у м. Харків № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007р.
Вказаними податковими повідомленнями-рішеннями було визначено суми податкового зобов'язання ДК „Укртрансгаз" НАК „Нафтогаз України" по філії УМГ "Харківтрансгаз":
з податку на прибуток в розмірі 9 545 386,60 грн., в т.ч. основний платіж
4 772 693,30 грн. та штрафні санкції 4 772 693,30 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000964120/0);
з податку на додану вартість в розмірі 1 368 585,09 грн., в т.ч. основний платіж 692 106,02 грн. та штрафні санкції 676 479,07 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0000954120/0 від 22.02.2007р.).
ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»надіслала до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП первинну скаргу від 02.03.2007р. №2534/6-05 (вх. СДПІ від 02.03.2007р. №2060/10) на податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 22.02.2007 року №0000964120/0, №0000954120/0.
СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 27.04.2007р. № 5621/10/25-019 (вх. ДК "Укртрансгаз" №10538 від 03.05.2007р.) задовольнила вказану скаргу частково, скасувавши:
- податкове повідомлення-рішення від 22.02.2007 р. з податку на прибуток №0000954120/0, в частині 67 718,70 грн. застосованої штрафної санкції.
- податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість від 22.02.2007р. №0000964120/0, в частині 13 110,84 грн. застосованої штрафної санкції.
В іншій частині податкові повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ДК "Укртрансгаз" - без задоволення.
За результатами розгляду первинної скарги ДК „Укртрансгаз", СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП надіслала податкові повідомлення-рішення від 04.05.2007р. №0000954120/1, №0000964120/1.
ДК "Укртрансгаз" направила скаргу від 08.05.2007р. №5456/6-05 (вх. ДПА у м. Києві від 08.05.2007р. №1741/10) на податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 04.05.2007р. № 0000954120/1 та № 0000964120/1.
ДК "Укртрансгаз" 09.07.2007 р. отримала Рішення ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги (вх. ДК "Укртрансгаз" № 16659 від 09.07.2007 р.), яким податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП № 0000954120/1 та № 0000964120/1 було залишено без змін, а скаргу ДК "Укртрансгаз" - без задоволення.
СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП 17.07.2007р. прийняла податкові повідомлення-рішення № 0000954120/2 та № 0000964120/2.
Позивач ДК "Укртрансгаз" подав повторну скаргу № 8565/6-05 від 18.07.2007 р. на вищезазначені податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП до Державної податкової адміністрації України (вх. № 6503/6 ДПА України від 18 липня 2007 року).
Рішенням ДПА України від 14.09.2007р. №8916/6/25-0115 про результати розгляду скарги ДК "Укртрансгаз", податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 17 липня 2007р. №0000954120/2, №0000964120/2 були залишені без змін, а повторна скарга ДК "Укртрансгаз" від 18 липня 2007р. - без задоволення.
25.09.2007р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, за результатами розгляду ДПА України повторної скарги ДК "Укртрансгаз" від 18.07.07 р., виписала нові податкові повідомлення-рішення: № 0000964120/3 та № 0000954120/3, які ДК "Укртрансгаз" одержала 28.09.2007р.
Згідно висновків Акту перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 р., перевіркою встановлено завищення валових витрат в наслідок порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 18 985 886,43 грн.
Перевіркою встановлено завищення валових витрат в наслідок порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 104 886,7 грн.
Підприємством також було порушено «а»п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п.7.2.п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 713 361,62 грн., а саме.
Позивач в порушення п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР зменшувалися податкові зобов'язання без відповідного надсилання покупцям розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, виписаних на послуги по транспортуванню природного газу, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за період січень -грудень 2005 р., січень -вересень 2006 р. на суму 655 483,75 грн. Також, позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ у січні -березні 2005 р. на суму 5 369,37 грн. за рахунок продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва нижче собівартості та завищив суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок безпідставного включення до складу податкового кредиту податкових накладних, в яких не вірно вказані деякі обов'язкові реквізити, чим порушив п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Крім того, підприємством порушені вимоги п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в частині включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаним товарам, вартість яких не відноситься до складу валових витрат.
Суд не погоджується частково з висновками акту перевірки, виходячи з наступного.
Щодо завищення валових витрат по операції списання дебіторської заборгованості по ПП «Ірвін»в сумі 13 654 962,43 грн.
Відповідач та третя особа, стверджують, що Філія УМГ «Харківтрансгаз»у 4 кварталі 2005 року включила до складу валових втрат суму дебіторської заборгованості ПП «Ірвін»(ПП «Укрпромснаб»правонаступник) у розмірі 13 654 962,43 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті невиконання ПП «Ірвін»зобов'язань по договору підряду № 7 від 03.04.1997 р.
Філією УМГ «Харківтрансгаз», до перевірки було надано документи, що підтверджують факт передачі на адресу ПП «Ірвін»активів по договору підряду № 7 від 03.04.1997 на суму 2 240 911,43 грн. та документи, що підтверджують виконання робіт ПП «Ірвін»по цьому договору у сумі 5 553 465,00 грн., що свідчить про відсутність у філії УМГ «Харківтратсгаз»дебіторської заборгованості по ПП «Ірвін».
Таким чином, включення Філією УМГ «Харківтрансгаз»дебіторської заборгованості по ПП «Ірвін»в сумі 13 654 962,43 грн. до складу валових витрат по р. 04.13 Декларації з податку на прибуток підприємств за 2005 р. призвело до порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.8. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР в результаті чого завищено суму валових витрат у 4 кварталі 2005 року на суму 13 654 962,43 грн.
Вказане не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .
Однак, стаття 11 «Правила ведення податкового обліку»Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містить вимог про обов'язковість ведення і зберігання будь-яких документів.
Виходячи з наведеного висновки акту перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 про порушення УМГ «Харківтрансгаз»вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР в частині необхідності підтвердження витрат документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку -не обґрунтовані, оскільки правила ведення податкового обліку викладені у ст. 11 зазначеного Закону не передбачають обов'язковість ведення і зберігання будь-яких документів.
Згідно з п.п. 5.2.8 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Висновки ДПІ про недотримання вказаного пункту Закону зроблено на основі того, що Актом перевірки встановлено відсутність у філії УМГ «Харківтрансгаз»дебіторської заборгованості ПП «Ірвін» по угоді № 7 від 03.04.1997 р.
Згідно Акта від 30.01.2007 р. було оформлено перевірку періоду діяльності УМГ «Харківтрансгаз»з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р. Заборгованість же, яка списується на витрати, як безнадійна формувалась у періоді 1995-2000 р.р., тобто у періоді, який не охоплено Актом ДПІ № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 р.
Актом перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 р. встановлено відсутність у філії УМГ «Харківтрансгаз»дебіторської заборгованості перед ПП «Ірвін»по угоді № 7 від 03.04.1997 р. з наступних підстав:
В акті перевірки зроблені висновки про відсутність документів, наявність яких передбачена вимогами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відносно дебіторської заборгованості, яка переуступається на адресу ПП «Ірвін». Ст. 5 Закону України № 283/97-ВР регулює порядок віднесення витрат підприємства до складу валових. Недотримання положень ст. 5 цього Закону може свідчити про завищення підприємством валових витрат в ході формування дебіторської заборгованості, яка переуступається.
Однак, п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 283/97-ВР не ставить віднесення чи не віднесення до складу валових, витрат понесених в ході формування дебіторської заборгованості права вимоги по якій передаються, як обов'язкової умови для віднесення на валові витрати безнадійної заборгованості по угоді № 7 від 03.04.1997 р., яка сформувалась в наслідок уступки вимоги вищевказаного боргу.
Актом перевірки були встановлені недоліки в оформленні договорів на переуступку боргу укладених на виконання зобов'язань УМГ «Харківтрансгаз» по угоді № 7 від 03.04.1997 р. , на підставі чого невизнана частина дебіторської заборгованості по угоді № 7 від 03.04.1997 р.
Згідно абзацу другого ст. 198. Цивільного кодексу Української РСР, (який діяв на дату укладання відповідних договорів уступки вимоги боргу), первісний кредитор відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання цієї вимоги боржником.
Відповідач та третя особа не надали належних доказів визнання угод недійсними, або такими що не викликають виникнення зобов'язань сторін. В матеріалах справи відсутні судові рішення про визнання угод уступки права вимоги боргу недійсними або про визнання боргу, який переуступлено недійсним, також відсутні посилання на такі рішення і в Акті перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 р.
Згідно рішення суду від 26.09.2000 р. визнано борг ПП «Ірвін»по угодам уступки права вимоги боргу на користь УМГ «Харківтрансгаз»в сумі 11 781 064,19 грн.
Виходячи з наведеного вище, аргументація наведена в Акті перевірки не може бути підставою для невизнання судом дебіторської заборгованості по угоді № 7 від 03.04.1997 р. в сумі 13 654 962,43 грн.
Згідно з актом звіряння взаєморозрахунків від 01 березня 2000 року у ПП «Ірвін»існує заборгованість перед УМГ «Харківтрансгаз»в сумі 17 471 695,42 грн., що підтверджено рішенням Арбітражного суду Харківської області від 26.09.2000 р. про стягнення з ПП «Укрпромснаб»(правонаступник ПП «Ірвін) заборгованості на користь УМГ «Харківтрансгаз» та наданими документами:
Передано у порядку попередньої сплати згідно П.7.2. Договора № 7 от 03.04.1997 г.
1) векселями:
1 Акт приймання-передачі векселів від 25.06.1998 г. 202 000.00
2 Акт приймання-передачі векселів від 26.05.1998 г. 3 000 000.00
3 Акт приймання-передачі векселів від 18.05.1998 г. 1 000 000.00
4 Акт приймання-передачі векселів від 06.05.1998 г. 139 258.72
5 Акт приймання-передачі векселів від 27.05.1997 г. 2 000 000.00
Итого векселів: 6 341 258.72
2) договорами уступки требования:
1 №23/11/375 201 971.64
2 № 11/394 53 354.99
3 №23/11/393 7 088.74
4 №23/11/381 408 100.00
5 № 1/20 612 920.00
5А Доп. Согл. К дог. № 1/20 -529 710.84
6 № 1/9 111 200.00
7 № 1/10 4 000 000.00
8 № 1/16 163 424.00
9 №1/19 250 000.00
10 № 1/21 120 219.00
11 № 1/25 50 000.00
12 № 1/32 300 000.00
13 № 1/33 86 853.19
14 № 1/34 47 598.53
15 №98 30 000.00
16 № 11/256-У 2 479 018.20
17 №31/11/355-У/98 74 803.99
18 №23/11393 81 868.94
19 №23/11/378 204 050.00
20 №23/11/371 280 160.09
21 № 23/11372 9 323.71
22 №28/11/373-У 8 999.36
23 №23/11/374 29 893.89
24 № 1/15 103 956.00
25 № 1/15 500 000.00
26 №23/11/377 6 022.67
27 №23/11/380 204 020.00
28 №23/11/383 2 040 500 00
29 №23/11/386 21 820.41
30 №23/11/387 17 366.55
31 №23/11/389 33 229.44
32 №23/11/391 72 164.98
33 №48/11/392 91 822.52
34 №364/102/11/139 70 000.00
35 Сторно сумма уступки по договору №23/11/381(відсутній підпис директора ЧП "Ирвин" -408 100.00
36 Пересчет разницы в курсе доллара США на момент фактического заключения договоров уступки права требования исполнения обязательств -52 875.81
Итого по договорам уступки требования 11 781 064.19
3) Передачей ТМЦ:
а) транзитом от ДП "Харьковтрансгаз"
1 № 237/231 /47 от 11.12.1997 г. 67 914.22
2 №29/47 от 09.03.1998 г. 5 960.14
3 №34/37 от 26.02.1998 г. 357.04
4 № 19/42 от 26.01.1999 г. 1 268 644.78
5 №71/211 от 22.03.1999 г. 183 982.25
6 № 252/304 от 24.06.1999 г. 3 300.01
7 №301/297 от 18.06.1999 г. 84 517.56
8 №302/541 от 14.09.1999 г. 8 980.66
9 № 303 склад ДП от 27.10.1997 г. 71 386.30
10 №59/б/н от 03.1998 г. 19 140.00
11 №5/42 от 20.01.1998 г. 3 722.48
Итого транзитом от ДП "Харьковтрансгаз" 1 717 905.44
б) со складов Запорожского УМГ и Юльевского НГП
12 №43 от 01.1999 г. 1 424 584.53
13 №595 от 29.07.1997 г. 1 612.64
14 №585 от 25.07.1997 г. 29 750.66
15 №718 от 17.09.1997 г. 44.64
16 №730 от 19.09.1997 г. 505 620.24
17 №758 от 23.09.1997 г. 149.52
18 №786 от 01.10.1997 г. 5 118.50
19 №846 от 17.10.1997 г. 66.96
20 №858 от 22.10.1997 г. 282 224.16
21 №902 от 04.11.1997 г. 1 553.65
22 №994от21.11.1997г. 1 068.97
23 №979 от 28.11.1997 г. 245.52
24 №977 от 28.11.1997 г 742.42
25 №1006 от 05.12.1997 г. 7 549.67
26 №106 от 09.12.1998 г. 92.04
27 № 107 от 10.02.1998 г. 60.00
28 № 144 от 23.02.1998 г. 161 102.00
29 №61 от 28.01.1998 г. 414.67
30 №235 от 23 03.1998 г. 84.00
31 №266 от 27.03.1998 г. 624 011.90
32 Авизо Юльевского НГП №221 от 05.12.1997 на передачу ТМЦ 757.17
Итого от Запорожского ЛПУМГ и Юльевского НГП 3 046 853.86
Всего поставка ТМЦ по подтвержденным первичным документам 4 764 759.30
1 №846 от 17.10.1997 г, №730 от 19.9.97 г., №858 от 22.10.97г, №786 от 01.10.97г. Ошибочно дважды в авизо отражен налог на добавленную стоимость 132 183.31
2 №43 от 01.1999г. Ошибочно в бухгалтерском учете отражена стоимость неотгруженной трубы 5 894.90
Итого 138 078.21
Всего передано ТМЦ согласно акта сверки 4902 837.51
Всего передано активов на общую сумму (6341258,72грн+11781064.19грн+4902837.51гр н) 23 025 160.42
Выполнено работ согласно Договору №7 от 3.4.97г.
Акты выполненных работ
1 № 1 за сентябрь 1997 г. 387 384.00
2 №2 за октябрь 1997 г. 311 391.00
3 №З за ноябрь 1997 г. 1 661 322.00
4 №4 за декабрь 1997 г. 646 528.00
5 №5 за март1998г. 846 056.00
6 №6 за май 1998 г. 501 073.00
7 №7 за июнь 1998г. 1 199711.00
Итого по актам 5 553 465.00
Згідно наданої довідки, заборгованість ПП «Укрпромснаб»(правонаступник ПП «Ірвін) на користь УМГ «Харківтрансгаз»в сумі 17 471 695,42 грн. було зменшено на:
138 078,21 грн. -добровільна відмова від стягнення суми боргу;
327 042,00 грн. -акт приймання передачі на повернення векселів № 49 від 18.07.2000 р.;
3 153 058,69 грн. -повернення матеріалів (накладна № 34 від 25.07.2000);
198 851,52 грн. - повернення матеріалів (накладна № 30 від 18.07.2000);
297,43 грн. -зараховується вартість ТМЦ, переданих Юліївським НГП відповідно до довіреності № 426813 та авізо № 30 від 01.02.1998 р.
Всього -3 816 732,99 грн.
Заборгованість ПП «Укрпромснаб»(правонаступник ПП «Ірвін) на користь УМГ «Харківтрансгаз»станом на 30.12.2005 р. склала 13 654 962,43 грн. (17 471 695,42 грн. -3 816 732,99).
Таким чином, суд не погоджується з висновками Акта перевірки в частині відсутності заборгованості ПП «Укрпромснаб»(правонаступник ПП «Ірвін) на користь УМГ «Харківтрансгаз»в сумі 13 654 962,43 грн.; порушення УМГ «Харківтрансгаз»вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині необхідності підтвердження витрат документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, оскільки правила ведення податкового обліку викладені у ст. 11 зазначеного Закону не передбачають обов'язковість ведення і зберігання будь-яких документів, а наявність дебіторської заборгованості підтверджується наданими на позивачем бухгалтерськими документами.
Щодо завищення валових витрат по операції списання дебіторської заборгованості по ЗАТ «Корпорація «Хортиця»в сумі 5 330 923,52 грн.
Відповідач вказує на те, що позивач (Запорізьке ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз») в порушення п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включило до складу валових витрат за 3 квартал 2005 року та 2005 рік суму непогашеної дебіторської заборгованості по ЗАТ «Корпорація «Хортиця»за продані векселі в розмірі 5 330 923,52 грн.
Так, Запорізьким ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»включено до складу валових витрат за 9 місяців 2005 дебіторську заборгованість по ЗАТ «Корпорація «Хортиця» у розмірі 53 330 923,52 грн. (Рядок декларації «Інші витрати»), яка утворилась в наслідок того, що ЗАТ «Корпорація «Хортиця»не в повному обсязі здійснила розрахунки за придбані векселі згідно договорів купівлі-продажу векселів №№ 76/98/В від 25.06.98 р., К-37 від 25.06.98 р., К-33/В від 20.05.98 р., К-36/В від 05.06.98 р., 39/99 від 09.04.99 р., договорів переводу боргу №№ 3/9 від 16.09.04 р., 1/9 від 16.09.99 р., 2/9 від 16.09.99 р.,39/99 від 09.04.99 р. Відповідно до п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами.
Суд, не погоджується з висновками акту перевірки виходячи з наступного.
Як вбачається з наданих позивачем документів, заборгованість ЗАТ «Корпорація «Хортиця»перед ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»виникла за рахунок неналежного виконання договорів:
- № 76/98/В від 25.06.1998 р.;
- № К-37 від 25.06.1998 р.;
- № К-33/В від 20.05.1998 р.;
- № К-36/В від 05.06.1998 р.;
- № 39/99 від 09.04.1999 р.;
- № 3/9 від 16.09.2004 р.;
- № 1/9 від 16.09.1999 р.;
- № 2/9 від 16.09.1999 р
та склала станом на 3 квартал 2005р. 5 330 923,52 грн.
Заборгованість ЗАТ «Корпорація «Хортиця»перед Запорізьким ЛВУМГ за несвоєчасну оплату переданих векселів становила 5442,89 тис. грн.
З метою стягнення вказаної суми боргу, на адресу даної корпорації позивачем були направлені претензії.
Арбітражним судом Запорізької області 13.11.2001 р. було порушено провадження у справі про банкрутство ЗАТ «Корпорація «Хортиця»та визнано майнові вимоги ДК «Укртрансгаз»до вказаного боржника на суму 5442,89 тис. грн. (ухвалою від 14.03.01р.).
Постановою від 01.11.2001 р. Господарського суду Запорізької області Корпорацію було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
ЗАТ «Корпорація «Хортиця»16.08.2004 р. була частково зменшена сума заборгованості перед УМГ «Харківтрансгаз», внаслідок перерахування грошових коштів на суму 111,95 тис. грн., що свідчить про обліковування заборгованості у розмірі 5 330 923,52 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.06.2005 р. була скасована ухвала суду від 01.10.2004 р. щодо ліквідації боржника та припинення державної реєстрації цієї юридичної особи. Строк ліквідаційної процедури було продовжено.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2007 р. по справі №5/4/903-21/142 було ліквідовано боржника - ЗАТ «Корпорація «Хортиця». Провадження у справі припинено. В зазначеній ухвалі також зазначалось про те, що у боржника «не залишилось майна для здійснення своєї статутної діяльності». Вказана обставина підтверджує правомірність визнання дебіторської заборгованості ЗАТ «Корпорація «Хортиця»безнадійною та списання її в бухгалтерському та податковому обліку.
Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки, сума заборгованості ЗАТ «Корпорація «Хортиця»у розмірі 5 330 923,52 грн. має ознаки безнадійної, вказана сума боргу була правомірно списана позивачем в бухгалтерському та податковому обліку згідно з вимогами чинного законодавства.
Вищезазначені обставини підтверджують, що УМГ «Харківтрансгаз»(Запорізьким ЛВУМГ) для стягнення заборгованості ЗАТ «Корпорація «Хортиця»були вжиті всі можливі правові заходи. Списання вказаної суми заборгованості мало місце в зв'язку з відсутністю майна та коштів ЗАТ «Корпорація «Хортиця», необхідних для задоволення майнових вимог УМГ «Харківтрансгаз»та погашення суми боргу.
Відповідно до п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування підприємств», платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отриманих (нарахованих) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
При цьому, згідно п.п. 7.6.2 п. 7.6 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", норми цього пункту поширюються на платників податку ,- торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами .
Отже, норми цієї статті застосовуються для відображення у податковому обліку операцій з торгівлі цінними паперами та не регулюють віднесення до складу валових витрат підприємства сум безнадійної заборгованості , що має місце у даному випадку.
При здійсненні перевірки взаємовідносин між УМГ «Харківтрансгаз»та ЗАТ «Корпорація «Хортиця», що мали місце в період, який перевірявся, відповідач та третя особа розглядали вказані взаємовідносини виключно в розрізі операцій з цінними паперами, що є помилковим, оскільки передача векселів між вказаними суб'єктами господарювання була здійснена ще в 1998-1999 р. р. А на момент проведення перевірки періоду з 01.10.2003 р. по 30.09.2006 р. вказані взаємовідносини перейшли в площину взаєморозрахунків між кредитором (стягувачем) та боржником.
Отже, п. 7.6 ст. 7 Закону України № 283/97-ВР регулює порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами та не регулює порядок податкового обліку безнадійної дебіторської заборгованості.
Порядок податкового обліку безнадійної заборгованості визначений статтями 5 та 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», вказані статті не містять особливого порядку списання дебіторської заборгованості, яка утворилась в ході операцій з векселями. Також, вказані положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не містять обмеження, щодо свого поширення на операції по списанню безнадійної заборгованості в залежності від того в ході яких операцій утворилась безнадійна заборгованість.
Виходячи з наведеного суд не погоджується з висновками Акта перевірки в частині віднесення на валові витрати безнадійної дебіторської заборгованості по ЗАТ «Корпорація «Хортиця в розмірі 5 330 923,52 грн. щодо недотриманням вимог п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та в частині завищення загальної суми валових витрат у розмірі 18 985 886, 43 грн.
Щодо завищення валових витрат по операції відшкодування збитків звід потрави посівів в сумі 104 886,70 грн.
На думку відповідача позивачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включило до складу валових витрат у 2004 році суму збитків нанесених підприємством в зв'язку з проведенням ремонтних робіт у сумі 104 886,7 грн.
Суд з вказаним висновком акту перевірки не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.97 № 283/97 валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відшкодування збитків нанесених підприємством в зв'язку з проведенням ремонтних робот газопроводів несе витратами на придбання товарів (робіт, послуг), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Таким чином в Акті перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 визначено, що відшкодування збитків, за потрави посівів в сумі 104 886,70 грн. пов'язано з ремонтом газопроводу.
Крім того, згідно положень п.п. 2.8.4, п.п. 2.8.7, та п.п. 2.8.7.4 «Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000»затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 27 серпня 2000 року № 174:
У зведених кошторисних розрахунках вартості виробничого та невиробничого будівництва кошти розподіляються по таких главах:
Підготовка території будівництва …
До глави 1 "Підготовка території будівництва" включаються кошти на роботи і витрати, пов'язані з відведенням та освоєнням території, що забудовується. До цих робіт і витрат належать:
Компенсація вартості будівель і насаджень , що зносяться і знищуються - кошти визначаються кошторисним розрахунком і включаються до граф 7 та 8.
Згідно «ДБН В.2.5-20-2001 газопостачання», затвердженого наказом Держбуду України від 23 квітня 2001 № 101, в усіх випадках по трасах газопроводів необхідно передбачати рекультивацію плодорідного поверхня ґрунту, відновлення порушених зелених насаджень та інших видів благоустрою.
Як вбачається з Довідки № 13288/05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності Шебелинське ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»є транспортування газу.
Згідно Журналу-Ордеру по рахунку 70 Шебелинське ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»отримує доход від транспортування газу.
Відповідно до п. 1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Виходячи з наведеного суд не погоджується з висновками акту перевірки про завищення Шебелинським ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»валових витрат в сумі 104 886,70 грн. в наслідок недотримання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України № 283/97 у зв'язку з включенням до їх складу плати за потрави посівів, яка входить до вартості ремонту газопроводу -не підтверджується положеннями п. 1.32. ст.1 цього Закону.
Слід зауважити, що враховуючи висновки Акта перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 про зв'язок відшкодування збитків, за потрави посівів в сумі 104 886,70 грн. з ремонтом газопроводу, віднесення вказаних витрат до складу валових обмежується п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Виходячи з наведеного, суд не погоджується з висновками Акту перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 про завищення валових витрат:
- на суму 18 985 886,43 грн. в наслідок недотримання вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5, п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;
- на суму 104 886,70 грн. в наслідок недотримання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 655 483,75 грн. по Апарату управління філії УМГ «Харківтрансгаз»
Відповідач та третя особа вказують на те, що перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість встановлено, що в порушення п.п.4.5.1, п.п. «а»4.5.3 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 22, п. 23, п. 24, п. 27 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, апаратом управління філії УМГ «Харківтрансгаз»зменшувались податкові зобов'язання без відповідного надсилання покупцям розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, виписаних на послуги по транспортуванню газу, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 655 483,75 грн.
Вказані розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, виписаних апаратом управління УМГ «Харківтрансгаз»на послуги по транспортуванню газу, з відміткою покупців про отримання, або квитанціями поштових відправлень покупцям з повідомленням про вручення, до перевірки не надано.
Суд з вказаними висновками не погоджується з огляду на наступне.
Згідно положень п. 4.5 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку (п.п. 4.5.1 п. 4.5 цього Закону).
Тобто, п.п. «а» 4.5.1. п. 4.5 ст. 4 Закону не містить обмеження щодо зменшення суми податкових зобов'язань у разі не надіслання покупцю розрахунку відкоригованого значення податку.
Відповідно до п.п. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР, зменшення суми податкових зобов'язань платника податку постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише:
а) при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості;
б) при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.
В переліку умов, при яких дозволяється зменшення суми податкових зобов'язань платника податку постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки наведеному у п.п. 4.5.3. п. 4.5 ст. 4 Закону № 168/97-ВР не міститься умови про обов'язковість надіслання покупцю розрахунку відкоригованого значення податку.
Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Тобто, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР містить положення щодо обов'язкових реквізитів та порядку складання податкової накладної та не містить положень щодо порядку складання розрахунку коригування, а також обмеження щодо зменшення суми податкових зобов'язань у разі не надіслання покупцю розрахунку відкоригованого значення податку)
Згідно положень «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, розрахунок коригування складається у двох примірниках; оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця; розрахунки коригування як покупцем, так і продавцем зберігаються в порядку, аналогічному порядку збереження податкових накладних; розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.
Вищевказані положення Порядку № 165, не містять обмеження щодо зменшення суми податкових зобов'язань у разі не надіслання покупцю розрахунку відкоригованого значення податку.
Крім того, відсутності відмітки покупців про отримання, або квитанцій поштових відправлень покупцям з повідомленням про вручення розрахунків коригувань ще не можуть свідчити про не надсилання розрахунку коригування на адресу покупців.
Актів зустрічних перевірок з покупцями УМГ «Харківтрансгаз», по яким проведено коригування відповідачем та третьою особою не надано, а обов'язковість зберігання квитанцій поштових відправлень покупцям з повідомленням про вручення розрахунків коригувань законодавчо не затверджена.
Крім того, згідно п.п. 2.3.2. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327:
За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
Однак, в акті перевірки не встановлено зміст господарських операцій, по яких проводилось коригування, не встановлено чи здійснювалась після поставки товарів (послуг) будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, та на підставі яких документів, не досліджено чи змінювались податкові зобов'язання у сторону збільшення по операціям пов'язаним з тими, по яких проводилось коригування.
Таким чином, відповідачем та третьою особою не надано належних доказів заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 655 483,75 грн. по Апарату управління філії УМГ «Харківтрансгаз».
До матеріалів справи позивачем надані::
1. Копії розрахунків коригувань з підписом про отримання розрахунку на загальну суму 76 480,87 грн., а саме :
- № 7717-04/16;
- № 2237-12/16;
- № 1/1822;
- № 1618-07/16;
- № 1150.1-09/16;
- № 433;
2. Реєстр коригувань, відповідно до якого УМГ «Харківтрансгаз»проводив коригування по одному й тому контрагенту як у сторону збільшення так і у сторону зменшення в одному податковому періоді на загальну суму 177784 грн., що не призвело до впливу на загальну суму податкових зобов'язань.
3. Довідка № 102 від 17.04.2006 р., згідно якої у бухгалтерському та податковому обліку відкориговано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 389 689,00 грн., які було нараховані помилково по акту про транспортування природного газу, який не підписано ВАТ «Харківська ТЕЦ-5».
Як вже зазначалося вище, згідно з п. 4.5 ст. 4 Закону України № 168/97-ВР, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
У даному випадку поставка послуг по транспортуванню газу на адресу ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»не відбулась, і, як наслідок, відсутня необхідність складання розрахунку коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Виходячи з наведеного, суд не погоджується з висновками Акта перевірки в частині необхідності збільшення податкових зобов'язань УМГ «Харківтрансгаз»лише на підставі встановлення факту відсутності відмітки покупців про отримання, або квитанцій поштових відправлень покупцям з повідомленням про вручення розрахунків коригування в порушення саме положень п.п. 4.5.1, «а»п.п. 4.5.3 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97, п. 22, п. 23, п. 24, п. 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165.
Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 1753,13 грн. по Куп'янському ЛВУ УМГ «Харківтрансгаз»
На думку відповідача, внаслідок порушення позивачем п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», було завищено податковий кредит за період, який перевірявся на суму 1753,13 грн., а саме підприємство включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним в яких не зазначено одиниці виміру товару, їх кількість, ціну продажу без врахування податку.
Суд з даним твердженням відповідача та третьої особи не погоджується з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Виходячи з наведеного вказана норма закону встановлює вимоги до продавця товарів (робіт, послуг), а в даному випадку ЛВУ УМГ «Харківтрансгаз»є покупцем товарів (робіт, послуг).
Виходячи з наведеного, ЛВУ УМГ «Харківтрансгаз»не міг порушити вимоги п.п. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 № 168/97 в ході операцій, де він є покупцем.
Посилання в акті перевірки на судові рішення про визнання відповідних податкових накладних недійсними відсутнє.
Таким чином, у обсязі наданих на дослідження документів висновки Акта перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 в частині завищення ЛВУ УМГ «Харківтрансгаз»податкового кредиту на 1753,13 грн. внаслідок порушення саме п.п. п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підтверджуються.
Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 5430,12 грн. по Пролетарському ВУПЗГ УМГ «Харківтрансгаз».
Відповідач вказує, що в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР підприємством до складу податкового кредиту безпідставно віднесені суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 даного Закону у зв'язку з чим завищено податковий кредит в сумі 5430,12 грн.
Згідно п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідачем та третьою особою не заперечується факт існування податкових накладних на відповідну суму, та не міститься посилань на судові рішення про визнання їх недійсними. Підпункт 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР не містить вимоги про не включення до податкового кредиту ПДВ підтвердженого податковими накладними виписаними з порушенням п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Таким чином, з висновками Акта перевірки в частині завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 5430,12 грн. по Пролетарському ВУПЗГ УМГ «Харківтрансгаз»в наслідок недотримання вимог саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР суд не погоджується, оскільки актом перевірки не заперечується факт існування відповідних податкових накладних, які не визнано недійсними у встановленому законом порядку, а також п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює зобов'язання продавця, а не зобов'язання покупця.
Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 45326,25 грн. по Шебелинському ЛВУ УМГ «Харківтрансгаз»
Відповідач вказує на те, що позивач в порушення п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР (Шебелинське ЛВУМГ) включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по придбаним товарам, вартість яких не відноситься до складу валових витрат у сумі 45326,25 грн.
Суд з даним твердженням не погоджується виходячи з наступного.
Згідно п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
Виходячи з того, що висновки акту перевірки про завищення Шебелинським ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»валових витрат в сумі 104886,7 грн. в наслідок недотримання вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з включенням до їх складу плати за потрави посівів, яка входить до вартості ремонту газопроводу -не підтверджується положеннями п. 1.32. ст.1 цього Закону, - з висновками Акта перевірки № 225/46-0/25698645 від 30.01.2007 в частині завищення податкового кредиту в сумі 45326,25 в наслідок недотримання вимог п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР суд не погоджується.
Щодо твердження позивача про те, що операція сплати за потрави посівів не оподатковується податком на додану вартість слід вказати, що ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»надано податкові накладні (копії наявні в матеріалах справи):
№ 033а від 15.06.2004 р. на суму 8500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1416,57 грн.;
№ 198 від 17.11.2004 р. на суму 1477,00 грн., в т.ч. ПДВ 247,83 грн.;
№ 83 від 17.11.2004 р. на суму 10 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;
№ 86 від 19.11.2004 р. на суму 7600,00 грн., в т.ч. ПДВ 1266,67 грн.;
№ 94 від 15.12.2004 р. на суму 8137,52 грн., в т.ч. ПДВ 1356,25 грн.;
№ 410 від 09.12.2004 р. на суму 9409,40 грн., в т.ч. ПДВ 1568,22 грн.;
№ 1675 від 20.12.2004 р. на суму 80 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 13333,33 грн.,
які виписані контрагентами ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»(ТОВ «Прогрес -Агро АЛФ», ЧАСП ім.. Щорса, СООО «Степное», ТОВ «Михайлівське») в наслідок операцій по компенсація збитків від потрави посівів, які не визнано недійсними у встановленому законом порядку. Також слід зазначити, що Закон № 168/97-ВР не містить положень, щодо відповідальності платника податку за неправомірні дії свого контрагента.
Крім того, отримання податкового кредиту ЛВУМГ ДК «Укртрансгаз»у зв'язку з операцією компенсації збитків за потрави посівів відбувається з одночасним нарахуванням податкових зобов'язань у його контрагента на таку ж суму -тобто, сума нарахованих податкових зобов'язань по вказаній операції дорівнює сумі податкового кредиту.
Однак, суд погоджується з донарахуванням податкового зобов'язання з податку на додану вартість щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5368,37 грн. по Пролетарському ВУПЗГ УМГ «Харківтрансгаз»з огляду на наступне.
Як встановлює п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань по продажу товарів (робіт, послуг) враховується дата, яка приходиться на податковий період протягом якого виникає будь яка з подій, яка відбулася раніше: чи дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт, послуг), які належать продажу, а у випадку продажі товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касу платника податків; чи дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документ, який посвідчує факт виконання платником податків робіт (послуг).
Відповідно до п.12 ст. 9 Закону України № 2285-ІУ «Про Державний бюджет України на 2005 рік»від 23.12,2004 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 01.02.05р. №2392-ЇУ, база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими пінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Як встановлено судом, в січні 2005 р. позивачем було продано ГОВ "Харківський м'ясокомбінат" тварини по ціні 4,83 грн. за 1 кг (собівартість 7,21 гри.), різниця становить 7274,52 грн. в т.ч. ПДВ 1212,42 гри.;
в березні 2005 р. продано :
ГОВ "Харківський м'ясокомбінат" тварини по ціні 4,83 грн. за 1кг (собівартість 7,21грн.), різниця становить 2204.45 грн. в т.ч. ІІДВ 367,40 грн.;
ПП "Ареон-С" - зерно кукурудзи по ціні 233,33грн., 250,00 грн., 254,00 грн. за 1т (собівартість 280грн.), різниця становить 16637,48 грн. в т.ч. ПДВ 2772,90 грн .
ПП "Сіон"- зерно кукурудзи по ціні 250,00 грн., 254,00 грн. за І т (собівартість 280ірн.), різниця становить 6099,88 грн. в т.ч. ПДВ 1016,65грн.
Тобто, п. 12 ст. 9 Закону України № 2285-ІУ «Про Державний бюджет України на 2005 рік» встановлює, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається згідно з законами України з питань оподаткування.
Таким чином, суд не погоджується з твердженням позивача щодо не визначення чинним законодавством, якою саме собівартістю (собівартістю виробленої продукції, собівартістю реалізованої продукції чи нормативною собівартістю) необхідно користуватися при продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва,
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу позивач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених позовних вимог в частині.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
У зв'язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється частково, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в половинному розмірі від максимальної ставки судового збору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на прибуток від 25.09.2007 р. № 0000954120/3/
3. Визнати нечинним в частині податкове повідомлення -рішення
від 25.09.2007 р. № 0000964120/3 на суму 1 292 812.83 грн. (з яких 686 736.65 грн. -основного платежу та 606 076.19 грн. -штрафні санкції).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Присудити на користь Дочірня компанія «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»судові витрати в сумі 1,70 грн. судового збору з Державного бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.