ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
27.11.2007 р. № 6/160
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді Добрянська Я.І.,
секретаря судового засідання Зубко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техносервіс"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
за участю представників
позивача Вєніков (довіреність від 30.10.2007 р. № 1)
відповідача Гончар С.В.. (довіреність від 15.05.2007 р. № 1640/9/10-214);
третьої особи Онуфрійчук В.А. (довіреність від 18.09.2007 р. № 1830/9/10-405)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ВКФ „Техносервіс” звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, третя особа -Державна податкова адміністрація у м. Києві, про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.04.2007 р. № 0002692312/0, від 08.06.2007 р. № 0002692312/1, від 21.08.2007 р. № 0002692312/2 та від 21.08.2007 р. № 0005612312/0.
В обгрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що перевірку ТОВ „ВКФ „Техносервіс” проведено ДПА у м. Києві без достатніх на те підстав та з перевищенням повноважень, наданих органам ДПС України, а висновки акту перевірки не відповідають дійсним обставинам справи, первинним бухгалтерським документам та положенням чинного законодавства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.10.2007 р. за даною адміністративною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі № 6/160.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові письмові пояснення, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представник Відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, посилаючись на те, що за результатами перевірки Позивача були встановлені порушення положень ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Представник третьої особи також надав суду письмовий відзив на позовну заяву, проти позову також заперечує, посилаючись на те, що за результатами перевірки Позивача були встановлені порушення положень ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем -Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва на підставі акта перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760, складеного третьою особою -Державною податковою адміністрацією у м. Києві, прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2007 р. № 0002692312/0, яким Позивачу згідно п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 7.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424644,00 грн., в т.ч. 283096,00 грн. -основний платіж та 141548,00 грн. фінансових санкцій.
В акті перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760 зазначено, що Позивачем було порушено 7.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість за травень 2006 р. на 283096,00 грн.
Вказані в акті перевірки порушення виникли внаслідок наступного.
В порушення п. 7.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ „ВКФ „Техносервіс” при здійсненні операцій з купівлі-продажу нерухомого майна не включило до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень 2006 р. суму податку на додану вартість у розмірі 283096,00 грн.
Між ТОВ „ВКФ „Техносервіс” та ДП „Гарантія Торг” було укладено договір купівлі-продажу нерухомості від 04.05.2006 р.
Згідно п. 1 ч. 1 даного договору ТОВ „ВКФ „Техносервіс” продало, а ДП „Гарантія Торг” придбало нежилі приміщення і будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд.6, а саме нежилі приміщення адміністративне -лабораторного корпусу № 9 (літ. Б) загальною площею 5569,1 кв.м.
У даному договорі обумовлено вартість нежилих приміщень, що продаються, в розмірі 23011500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3835250,00 грн.
Пунктом 3 розділу 3 передбачено, що розрахунки за придбані нежилі приміщення здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання даного договору. Передача нежилого приміщення на виконання умов договору від 04.05.2006 р. оформлена актом прийому - передачі від 05.05.2006 р.
Сплата за нежиле приміщення по даному Договору здійснювалась підприємством ДП „Гарантія-Торг” безготівковими платежами протягом періоду з 11.05.2006 р. по 23.06.2006 р. на суму 23011500,00 грн., в т.ч. ПДВ.
На суму вартості нежилого приміщення, реалізованого ДП „Гарантія Торг” згідно договору від 04.05.2006 р., підприємство ТОВ „ВКФ „Техносервіс” виписало податкову накладну від 04.05.2006 р. № 397 на загальну суму 23011500,00 грн., в т.ч. ПДВ 3835250,00 грн.
Між ТОВ „ВКФ „Техносервіс” ТОВ „Будівельно-виробнича компанія „Будреммонтаж 2006” було укладено договір купівлі-продажу нерухомості від 29.05.2006 р.
Згідно п.1 ч. 1 даного договору ТОВ „ВКФ „Техносервіс” продало, а ТОВ „Будівельно-виробнича компанія „Будреммонтаж 2006” купило нежилі приміщення і будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд.6, а саме нежитлові приміщення адміністративно - лабораторного корпусу № 9 (літ. Б) загальною площею 1094,2 кв.м.
Також, даним договором встановлено вартість нежилих приміщень, що продаються, в розмірі 4166666,67 грн., крім того ПДВ - 833333,20 грн., загальна сума договору - 4999999,20 грн.
Пунктом 3 розділу З встановлено, що розрахунки за придбані нежилі приміщення здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок продавця протягом 30 календарних днів, з моменту підписання даного договору. Передача нежилого приміщення, на виконання умов договору від 29.05.2006 р., оформлена актом прийому-передачі від 29.05.2006 р.
Сплата за нежиле приміщення по даному Договору здійснювалась підприємством ТОВ „БВК Будреммонтаж 2006” безготівковими платежами від 29.05.2006 р. на суму 2400000,00 грн. та від 01.06.2006 р. на суму 2599999,20 грн., в т.ч. ПДВ 833333,20 грн.
На суму вартості нежилого приміщення, реалізованого ТОВ „БВК Будреммонтаж 2006” згідно договору від 29.05.2006 р., ТОВ „ВКФ Техносервіс” виписало податкову накладну від 29.05.2006 р. № 419 на загальну суму 4999999,20 грн., в т.ч. ПДВ - 833333,20 грн.
Порядок нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість регулюється Законом України „Про податок на додану вартість”.
Згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку "з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України...". Поставка товарів, згідно п. 7.1 ст. 7 Закону здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ. Платник податку, відповідно до п.п. 7.2.1 та п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь - яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця, або дата поставки товарів.
Згідно пояснень генерального директора ТОВ „ВКФ „Техносервіс" Мокрушова В.П. від 05.03.2007 р. за № 05/03 обсяг операцій по продажу об'єктів нерухомості по вищевказаним договорам купівлі-продажу нерухомості відображено в декларації з податку на додану вартість за травень 2006 року.
Однак, в декларації з податку на додану вартість, що була подана ТОВ „ВКФ „Техносервіс” до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за травень 2006 року (вхід. № 110762 від 20.06.2006 р.), зазначена сума податкових зобов'язань в розмірі 4385467,00 грн., тоді як по вищеописаним операціям загальна сума податкових зобов'язань з ПДВ становить 4 668 583,00 грн., що на 283 096,00 грн. більше від задекларованої.
Таким чином, даною перевіркою встановлено, що внаслідок вищеописаних порушень підприємством ТОВ „ВКФ „Техносервіс” занижено податок на додану вартість за травень 2006 року в розмірі 283 096,00 грн.
З висновками, викладеними в акті перевірки, суд не може погодитися, виходячи з наступного.
Як зазначено в акті перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760, даний акт є актом про результати невиїзної документальної перевірки підприємства ТОВ „ВКФ „Техносервіс” з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні операції з продажу нерухомого майна за період з 01.05.2006 р. по 31.05.2006 р.
Підстави та порядок проведення органами державної податкової служди перевірок суб'єктів господарської діяльності встановлено положеннями Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Поряд з цим норми Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не містять підстав та порядку проведення органами державної податкової служби України невиїзних документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Так, в акті перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760 не зазначено жодної законодавчо встановленої підстави для проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ „ВКФ „Техносервіс”.
Посилання в акті перевірки на п.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, як на підставу для проведення перевірки, судом до уваги не приймається з огляду на те, що положення п.1 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” не містять жодних підстав для проведення невиїзних документальних перевірок суб'єктів господарської діяльності, в тому числі і порядку проведення таких перевірок.
Також, судом не приймаються до уваги посилання в акті перевірки на те, що про проведення такої перевірки ТОВ „ВКФ „Техносервіс” було повідомлено листом ДПА у м. Києві від 16.01.2007 р. № 107/10/23-710, а сама перевірка проводилась з відома директора ТОВ „ВКФ „Техносервіс” Мокрушова В.П.
Фактичні обставини справи, пояснення представника Позивача та наявні в матеріалах справи докази, а саме лист ДПА у м. Києві від 16.01.2007 р. № 107/10/23-710, свідчать про те, що ДПА у м. Києві не повідомляла ТОВ „ВКФ „Техносервіс” про проведення невиїзної документальної перевірки та не ставила про це до відома директора ТОВ „ВКФ „Техносервіс” Мокрушова В.П.
Так, представниками відповідача та третьої особи не спростовано в судовому засіданні доводів Відповідача про відсутність належних юридичних підстав у органу державної податкової служби України для проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ „ВКФ „Техносервіс”.
Відповідно до ч. 2. ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Уонституцією та законами України.
Державна податкова адміністрація у м. Києві є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та, як наслідок, вимогам ст. 11 Закону України „Про дежавну податкову службу в Україні”. Право органів державної податкової служби на проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням умов, підстав та порядку, встановленого законом.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов мож містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При припиненні порушення задоволенню підлягає вимога про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень на вчинені дії.
Отже, рішення суб'єкту владних повноважень, прийняті на підставі висновків акту перевірки, яка проведена за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням процедури, встановленої законом, підлягають скасуванню.
Суд, також, не може погодитись з висновками, викладеними в акті перевірки щодо порушення ТОВ „ВКФ „Техносервіс” п. 7.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, з огляду на наступне.
Як зазначено в акті перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760, перевірка здійснювалась на підставі документів, що надавалися ТОВ „ВКФ „Техносервіс” листом від 05.03.2007 р. № 05/03 у відповідь на лист ДПА у м. Києві 16.01.2007 р. № 107/10/23-710 та стосуються договорів купівлі-продажу нерухомості від 04.05.2006 р. між ТОВ „ВКФ „Техносервіс” та ДП „Гарантія Торг” та від 29.05.2006 р. між ТОВ „ВКФ „Техносервіс” ТОВ „Будівельно-виробнича компанія „Будреммонтаж 2006”, а також на підставі даних декларації з податку на додану вартість за травень 2006 р.
Як вбачається з акту перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760, та що не заперечується представниками Відповідача та Третьої особи, інша бухгалтерська та фінансового-господарська документація ТОВ „ВКФ „Техносервіс” за період, який перевірявся не досліджувалась.
Так, позивачем залучено до матеріалів справи бухгалтерську та фінансового-господарську документацію ТОВ „ВКФ „Техносервіс” за період квітень-травень 2006 р., яка на думку суду, повністю спростовує виснови, викладені третьою особою в акті перевірки.
З матеріалів справи видно, що між ТОВ „ВКФ „Техносервіс” та ДП „Продмережа” 13.04.2006 р. було укладено Договір поставки товарів № 26, згідно якого ТОВ „ВКФ „Техносервіс” зобов'язувалось на умовах та у строки, визначені даним Договором, поставляти в адресу ДП „Продмережа” товари, визначені в замовленнях, а ДП „Продмережа” зобов'язувалось оплачувати та приймати такі товари у власність.
На виконання умов Договору поставки товарів від 13.04.2006 р. № 26 ДП „Продмережа” листом від 13.04.2006 р. № 45/1, наявним в матеріалах справи, здійснило замовлення у ТОВ «ВКФ «Техносервіс»переліку товарів та здійснило передплату за їх поставку у сумі 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн., що підтверджується відповідною наявною в матеріалах справи банківською випискою АКБ „Діамант” по особовому рахунку ТОВ «ВКФ «Техносервіс»за 13.04.2006 р.
Листом від 05.06.2006 р. № 46/1, що знаходиться в матеріалах справи, ДП „Продмережа” повідомило ТОВ «ВКФ «Техносервіс»про те, що в зв'язку із невиконанням ТОВ «ВКФ «Техносервіс»умов Договору поставки товарів від 13.04.2006 р. № 26 в частині порушення строків поставки товарів, просить повернути на рахунки ДП „Продмережа” здійснену ним передплату у сумі 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн.
ТОВ «ВКФ «Техносервіс»11.05.2006 р. здійснило повернення ДП «Продмережа»передоплати за товари у сумі 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн., що підтверджується відповідною наявною в матеріалах справи банківською випискою АКБ „Діамант” по особовому рахунку ТОВ «ВКФ «Техносервіс»за 11.05.2006 р., та уклало з ДП «Продмережа»Угоду від 11.05.2006 р. про розірвання Договору № 26 від 13.04.2006 р.
Поряд з цим, як свідчать матеріали справи, 11.05.2006 р. ТОВ «ВКФ «Техносервіс»на адресу ДП «Продмережа»було виписано Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 355/354 до податкової накладної № 354 від 13.04.2006 р. у двох примірниках, оригінал якого було отримано ДП «Продмережа»11.05.2006 р.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Положеннями п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Абзацем а) п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що разі, коли внаслідок визначеного п. 4.5. перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Як видно з матеріалів справи, ТОВ «ВКФ «Техносервіс», після одержання від ДП «Продмережа»передплати за товари у сумі 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн., виписало на адресу ДП «Продмережа»відповідну податкову накладну від 13.04.2006 р. № 354 на суму 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн., та включило ПДВ в сумі 383333,00 грн. до своїх податкових зобов'язань у декларацію з ПДВ за квітень 2004 р.
В зв'язку із поверненням 11.05.2006 р. в адресу ДП «Продмережа»передплати за товари у сумі 2300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 383333,00 грн., ТОВ «ВКФ «Техносервіс», на підставі абзацу а) п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», здійснило перерахунок суми своїх податкових зобов'язань та зменшило суму своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками травня 2006 р. на суму 383333,00 грн., а також вручило ДП «Продмережа» відповідний Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 355/354 від 11.05.2006 р. до податкової накладної № 354 від 13.04.2006 р.
Викладені вище обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність факту заниження ТОВ «ВКФ «Техносервіс» податкового зобов'язання з податку на додану вартість у травні 2006 на суму 383333,60 грн., як це було визначено оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
Поряд з цим декларація з податку на додану вартість за травень 2006 р., подана ТОВ «ВКФ «Техносервіс»до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, не містить інформації щодо коригування ТОВ «ВКФ «Техносервіс»податкового зобов'язання на суму 383333,00 грн.
В зв'язку із самостійним виявленням арифметичних помилок у декларації з податку на додану вартість за травень 2006 р., ТОВ «ВКФ «Техносервіс»18.04.2007 р. подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на додану вартість за травень 2006 р., у якому повністю відобразило фактично проведене у травні 2006 р. коригування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 383333,00 грн.
Невідображення ТОВ «ВКФ «Техносервіс»у декларації з податку на додану вартість за травень 2006 р. коригування (зменшення) податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 383333,00 грн. жодним чином не вплинуло на фактичний розмір податкового зобов'язання ТОВ «ВКФ «Техносервіс», що було задекларовано, та не призвело до будь-якого фактичного заниження податкового зобов'язання.
Так, фактичні обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що у діях ТОВ «ВКФ «Техносервіс»відсутні будь-які факти порушення наведених ДПА у м. Києві та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва норм законодавства, а висновки акта перевірки від 13.04.2007 р. № 3/23-70/32798760 не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, суд висновки Відповідача та третьої особи про порушення Позивачем п. 7.1, п.п. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вважає безпідставним, а спірні податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Пунктом 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначається, що штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.
Відповідно до 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного закону у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Оскільки, суд визнав відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то, відповідно, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями, у Відповідача не було.
Розглядаючи спір по суті суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбадені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом запобігаючи несправедливій дискримінації; 7) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 8) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 9) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомленнь-рішень не довів, доказів, які б спростували доводи Позивача суду не надав.
Приймаючи до уваги викладені обставини, окружий адміністративний суд приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог та вважає їх такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружий адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 20.04.2007 р. № 0002692312/0, від 08.06.2007 р. №0002692312/1, від 21.08.2007 р. № 0002692312/2 та від 21.08.2007 р. № 0005612312/0;
3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо -комерційна фірма «Техносервіс»судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з місцевого бюджету .
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.