ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
15.11.2007 р. № 6/60
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу
Закрите акціонерне товариство "Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект""
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників
позивача Гнатюк Г.С. (довіреність від 01.10.2007 р. № 710/01-13);Барабаш Г.В. (довіреність від 27.09.2007 р. № 709/27-1з); Хоріна І.М. (довіреність від 03.04.2007 р. б/н).
відповідача Черниш Л.О. (довіреність від 15.05.2007 р. № 1639/9/10-214); Лозенко О.М. (довіреність від 08.10.2007 р. № 3089/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Закрите акціонерне товариство «Трудовий колектив «Київський науково-дослідний та проектно -конструкторський інститут «Енергопроект»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва № 00005692304/0 від 30.08.2007 р. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 2442,75 грн. основного платежу та 488,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР) (далі -Закон № 283/97-ВР), в результаті чого занижено податок на прибуток за 1-й квартал 2007 р. на суму 5047,00 грн. та п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість у лютому 2007 р. на суму 5734,20 грн. та березні 2007 р. на 11691,00 грн.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Позивачем було двічі віднесено до складу валових витрат 1 кварталу 2007 р. видатки з оренди приміщення на суму 6449,00 грн. нараховані ВАТ КІЕП, що є порушенням п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», також підприємством віднесено до складу валових витрат 1 кварталу 2007 р. видатки по розрахунках з ТОВ «Трансфер»не підтверджені первинними документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої було складено акт № 2768/23-4/03366500 та винесено податкове повідомлення -рішення:
від 30.08.2007 р. № 0005692304/0 на суму 6056,00 грн. (з яких 5047,00 грн. -основного платежу та 1009,00 грн. -штрафні санкції) про донарахування податку на прибуток.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено завищення загальної суми валових витрат за 1 -й квартал 2007 року у розмірі 20186,00 грн., в т.ч.:
за порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 , п.п 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до скалду валових витрат 1 кварталу 2007 року двічі віднесено видатки з оренди приміщення на суму 6449,00 грн. нараховані ВАТ КІЕП;
за порушення п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат 1 кварталу 2007 р. віднесено видатки на суму 3322,00 грн. по розрахунках з ТОВ «Трансферт» не підтверджені первинними документами ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. В акті перевірки відповідач вказує, що ТОВ «Трансферт»є платником єдиного податку.
З висновками, викладеними акті перевірки, суд не погоджується з наступних підстав.
Між Позивачем та Закритим акціонерним товариством ТК «Київський інститут «Енергопроект»укладений договір про оренду приміщення за адресою м. Київ, пр. Перемоги, 4 (45,7 кв.м) та м. Київ, вул.. Золотоустівська, 3 (281,4 кв.м).
Виконання даного договору підтверджується актами виконаних робіт від 31.01.2007 р. № 12/к , № 12/а та від 28.02.2007 р. № 13/к, 13/а.
На підставі актів виконаних робіт в бухгалтерському обліку відображена господарська операція на рахунках витрат, з одночасним відображенням валових витрат в рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»
за січень 2007 р. акт 12/к від 31.01.2007 р. -1817,35 грн., в т. ч. витрати 1514,46 грн., ПДВ 302,89 грн.
акт 12/а від 31.01.2007 р. -5921,60 грн., в т. ч. витрати 4934,67 грн., ПДВ 986,93 грн.
всього за січень 2007 р. 7738,95 грн., в т. ч. витрати 6449,13 грн., ПДВ 1289,82 грн.
за лютий 2007 р. акт 13/к від 28.02.2007 р. -1817,35 грн., в т. ч. витрати 1514,46 грн., ПДВ 302,89 грн.
акт 13/а від 28.02.2007 р. -5921,60 грн., в т. ч. витрати 4934,67грн., ПДВ 986,93 грн.
всього за лютий 2007 р. 7738,95 грн., в т. ч. витрати 6449,13 грн., ПДВ 1289,82 грн.
Відповідно до п.п. 7.9.6 п. 7.9 ст. 7 Закону № 283/97-ВР, оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку:
передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій з оренди землі та жилих приміщень.
Судом встановлено, що позивачем правомірно віднесено зазначені суми до складу валових витрат, що підтверджено п. 61 та 99 «Реєстру господарських операцій за період з 01.01.2007 р. по 31.07.2007 р.», випискою по особовому рахунку від 19.03.2007 р. ЗАТ ТК КІЕП з розрахункового рахунку № 26000103547101, згідно якого товариством проведено оплату за оренду приміщень та комунальні послуги платіжними дорученнями № 126 від 19.03.2007 р. на суму 7738,95 грн. та платіжним дорученням № 127 від 19.03.2007 р. на суму 7738,95 грн. за лютий 2007 р.
Таким чином, посилання відповідача на п. 5.1 ст. 5 та п.п. 11.2.1 Закону України № 283/97-ВР суд не приймає до уваги, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи.
Щодо віднесення до валових витрат видатків на суму 3322,00 грн. по розрахунках з ТОВ «Трансферт»
Між Закритим акціонерним товариством «Трудовий колектив «Київський науково-дослідний та проектно -конструкторський інститут «Енергопроект»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансферт»укладений Договір № 13 від 26.01.2007 р. (до Договору на ведення та зберігання системи реєстру № 81 від 21.05.2001 р.). Виконання вказаного договору № 13 підтверджується актом виконаних робіт від 29.01.2007 р.
Позивачем на підставі рахунку № 0133 від 26.01.2007 р. платіжним дорученням № 34 від 29.01.2007 р. було перераховано кошти в розмірі 3322,50 грн., вказане також підтверджується актом звіряння розрахунків (п. 7 акту).
Твердження відповідача, про те що ТОВ «Трансферт»є платником єдиного податку спростовується матеріалами справи, оскільки позивачем надано лист ТОВ «Трансферт»від 06.09.2007 р. № 261, згідно якого товариство є платником податку на прибуток на загальних підставах.
Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Судом встановлено, що підприємством було правомірно збільшено валові витрати на суму перерахованих ТОВ «Трансферт»коштів в якості оплати за інформаційне забезпечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковими органами зроблено помилковий висновок про порушення позивачем вимог Закону № 283/97-ВР.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення, яке не відповідає чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити .
2.Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва від 30.08.2007 р. № 0005692304/0 в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 2442,75 грн. основного платежу та 488,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
3. Присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Трудовий колектив «Київський науково-дослідний та проектно -конструкторський інститут «Енергопроект»
судові витрати в сумі 3,40 грн. судового збору з місцевого бюджету.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя Добрянська Я.І.