ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
01.11.2007 р. № 6/46
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Дочірнє підприємство з 100% іноземними інвестиціями "Ерікссон"
до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків
про про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними
за участю представників:
позивача Михайленко Д.О. (довіреність від 21.06.2007 р. № 07-040)
відповідача Воронова О.Ю. (довіреність від 31.01.2007 р. № 135/9/10-206)
Вовчук М.В. (довіреність від 27.08.2007 р. № 1441/9/10-206)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Отрюх Т.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дочірнє підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»звернулось в суд з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про:
- визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, винесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків № 0000294040/0 та № 0000304040/0 від 26.06.2007 р. повністю.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2007 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ) за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом. Позивач зазначає, що податкове повідомлення -рішення від 04.05.2006 р. № 0000091660/0 винесене за результатами планової документальної перевірки від 18.04.2006 р., та яке стало підставою для застосування штрафних санкцій згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону, було оскаржене до Господарського суду м. Києва, а тому сума є неузгодженою відповідно до п.п. 5.2.4. п.5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.
В ході судового розгляду Дочірнє підприємство з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»надало клопотання від 27.09.2007 р. про зміну підстав позову, викладених у позовній заяві від 06.07.2007 р., в зв'язку з отриманням ним Ухвали Київського апеляційного господарського суду, якою залишена без змін Постанова Господарського суду м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення від 04.05.2006 р. № 0000091660/0.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
Відповідно до абз. «З»п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2007 р. № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»- «в»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов'язаний погасити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
ДП з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»(позивачу) податковим органом була визначена сума податкового зобов'язання за результатами акту перевірки від 18.04.2006 р. № 256/16-60/21662343 та прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000091660/0 від 04.05.2006 р. На протязі десяти календарних днів підприємством не було розпочато процедуру адміністративного оскарження, сума податкового зобов'язання позивачем сплачена не була. Отже, відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, дана сума є податковим боргом. Позивачем були порушені граничні строки сплати узгодженого податкового зобов'язання, в результаті чого до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та винесені податкові повідомлення -рішення № 0000294040/0 та № 0000304040/0 від 26.06.2007 р.
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем -Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена невиїзна планова документальна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток, за результатами якої було складено акт № 510/40-40/21662343 та винесені податкові повідомлення -рішення, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток:
від 26.06.2007 р. № 0000294040/0 на суму 10229,82 грн. (10% за прострочення 3 календарних днів);
від 26.06.2007 р. № 0000304040/0 на суму 67817,58 грн. (50% за прострочення 91 календарний день).
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Відповідач в акті перевірки № 510/40-40/21662343 від 06.06.2007 р. (далі - Акт), стверджує, що позивачем були сплачені з запізненням на 3 календарні дні та на 91 календарний день суми податкового боргу у розмірі 102298,20 грн. та 135635,16 грн. відповідно, що підтверджується платіжними дорученнями від 18.05.2006 р. № 667 та від 20.11.2006 р. № 680.
Зазначена сума боргу виникла у підприємства в зв'язку з несплатою ним узгодженої суми податкового зобов'язання, яке було визначено позивачу податковим органом в результаті планової виїзної документальної перевірки (Акт перевірки від 18.04.2006 р. № 256/16-60/21662343) податковим повідомленням -рішенням від 04.05.2006 р. № 0000091660/0.
На думку відповідача, ДП з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»були порушені строки звернення до суду, як це передбачено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ. Відповідно до якого, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Оскільки підприємство не звернулося в десятиденний строк зі скаргою до податкового органу або до суду з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення -рішення № 0000091660/0, податкове зобов'язання визначене даним рішенням є узгодженим, а отже підпадає під дію п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону. Згідно з яким, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Суд з такою позицією відповідача не погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень від 04.05.2006 р. № 0000091660/0 та № 0000090660/0. Ухвалою суду від 23.05.2006 р. відкрито провадження у справі № 11/241-А. Отже, підприємство звернулося до суду в терміни, що не перевищують строків передбачених статтею 15 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідно до п. 5.4 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій», затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 р. № 253, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за N 567/5758, у разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).
Відповідачем вимоги наказу № 253 щодо виведення сум, які оскаржуються в судовому порядку, до окремого реєстру, виконана не була, що призвело до неправомірного віднесення суми податкового зобов'язання до податкового боргу.
Таким чином, сума визначена в податкових повідомленнях -рішеннях № 0000091660/0 та № 0000090660/0 є неузгодженою в силу Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Постановою Господарського суду м. Києва від 24.07.2006 р. позовні вимоги ДП з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»задоволені повністю, податкові повідомлення -рішення від 04.05.2006 р. № 0000091660/0 та № 0000090660/0 визнані недійсними. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 р. по справі № 11/241-А апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишена без задоволення, Постанова Господарського суду м. Києва -без змін.
Як встановлює абзац «в»п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.
Як вже зазначалося вище, відповідачем було прийнято податкове повідомлення -рішення від 04.05.2007 р. № 0000294040/0 на суму 10229,82 грн. (10% від суми боргу 102298,20 грн.) за порушення граничного строку (15.05.2006 р.) сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням -рішенням від 04.05.2006 р. № 0000091660/0 на суму 135649,39 грн., (з них 102298,21 грн. -основного платежу та 333351,18 грн. -штрафні санкції).
В акті перевірки зазначено, що «сума узгоджених податкових зобов'язань у розмірі 102298,20 грн., визначених у податковому повідомленні -рішенні від 04.05.2006 р. № 0000091660/0, з граничним терміном сплати -15.05.2006 р. (10 день з дати отримання цього рішення -05.05.2006 р.), була фактично погашена 18.05.2006 р.»
Судом встановлено, що позивачем платіжним дорученням від 18.05.2006 р. № 667 був сплачений податок на прибуток в сумі 1508000,00 грн. з приміткою «призначення платежу: * ;101; податок на прибуток за 1 квартал 2006 р. без ПДВ». Тобто, дана сума мала цільове направлення, а не була сплатою податкових зобов'язань за податковим повідомленням -рішенням № 0000091660/0, оскільки дане зобов'язання було неузгоджене в силу Закону № 2181-ІІІ.
Щодо податкового повідомлення -рішення № 0000304040/0 від 26.06.2007 р. на суму 67817,58 грн. (50% за прострочення 91 календарного дня)
Зазначене рішення було видано за наслідками Акта перевірки з причин несвоєчасної сплати позивачем суми податкових зобов'язань за декларацією за 1 квартал 2006 року у сумі 135635,16 грн. Відповідач зазначав, що дана сума повинна бути погашена до 21.05.2006 р., а фактично погашена 20.11.2006 р. платіжним дорученням від 20.11.2006 р. № 680.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням № 667 було спрямовано платіж саме на погашення зобов'язань за декларацією за 1 квартал 2006 р.
Суд не погоджується з твердженням відповідача щодо правомірності застосування в даному випадку положень п. 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ, згідно якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Оскільки, податкове зобов'язання за податковим повідомленням -рішенням № 0000091660/0 від 04.05.2006 р. оскаржувалося в судовому порядку, воно було неузгодженим.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення -рішення, які не відповідають чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Всупереч наведеним вимогам Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, тобто -3,40 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити .
2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 26.06.2007 р. № 0000294040/0 на суму 10229,82 грн. та від 26.06.2007 р. № 0000304040/0 на суму 67817,58 грн.
3. Присудити на користь Дочірнього підприємства з 100% іноземними інвестиціями «Ерікссон»3,40грн. судового збору з місцевого бюджету України.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.