ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
м. Київ
05.11.2007 р. № 6/72
Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:
головуючого - судді ,
секретаря судового засідання ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хіммашпроект"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про про скасування повідомлення - рішення
за участю представників:
позивача Мієнко В.К. (довіреність від 10.10.2007 р. б/н)
відповідача Остапенко А.В., Васильчук С.С. (довіреність від 09.10.2007 р. № 3099/9/10-206)
Суддя Добрянська Я.І.
Секретар судового засідання Отрюх Т.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.11.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект»звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про:
- визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, винесеного Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва № 0075581502/0 від 14.06.2007 р. повністю.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем зроблений помилковий висновок щодо порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2007 р., передбачених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2007 р. № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181-ІІІ).
Тому, відповідач неправомірно застосував до підприємства штрафні (фінансові) санкції згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за несплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.
Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне.
ТОВ «Хіммашпроект»згідно з п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2007 р. № 2181-ІІІ, надало до податкового органу податкову декларацію за лютий 2007 р. -20.03.2007 р. В даній декларації було вказане зобов'язання з податку на додану вартість, яке позивач повинен сплатити до бюджету. Позивачем 16.04.2007 р. був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому було збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2007 р.
Позивачем сума узгодженого податкового зобов'язання до подання уточнюючого розрахунку не сплачена, фактично сума боргу була ним погашена 27.04.2007 р., тобто із затримкою 10 календарних днів, що є порушенням п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За вказане порушення до підприємства була застосована штрафна санкція згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 цього Закону.
Відповідач стверджує, що застосування до позивача штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідачем Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва був складений акт про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку від 08.06.2007 р. № 138/15-235/15-02-31409414, за результатами якого винесено податкове повідомлення -рішення від 14.06.2007 р. № 0075581502/0 на суму 20754,26 грн.
Перевіркою встановлено порушення строків сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість за лютий 2007 року, передбачених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У, разі, коли відповідно до закону, контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Як встановлює п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.
Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Позивачем 20.03.2007 р. до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва була подана податкова декларація з податку на додану вартість за лютий 2007 р.
Позивач в позовній заяві посилається на невиконання відповідачем абз. 5 п. 3 Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми Акта про результати документальної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»від 17.07.2006 р. № 416, згідно якого у разі отримання органом державної податкової служби декларацій камеральні перевірки податкових декларацій (розрахунків) щодо зазначених вище загальнодержавних і місцевих податків і зборів проводяться посадовими особами органів державної податкової служби протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкових декларацій (розрахунків), базовий податковий (звітний) період для яких дорівнює календарному місяцю.
Суд не погоджується з таким твердженням позивача виходячи з наступного.
До ДПІ у Шевченківському районі м. Києва позивачем 16.04.2007 р. було подано Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виправлених помилок, в якій було збільшено зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2007 р. на суму 2075444,00 грн. (рядок 8.1).
Відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, платник податку, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,
б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Підпунктом 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону № 2181 визначає порядок проведення камеральної перевірки, згідно якого камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Отже, відповідно до Закону № 2181-ІІІ, камеральна перевірка проводиться на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Суд погоджується з висновками відповідача щодо порушення позивачем строків сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2007 року, передбачених п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ.
Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем не сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання до подання ним Уточнюючого розрахунку, фактично сума боргу була погашена 27.04.2007 р., тобто з затримкою на 10 календарних днів. За вказане порушення відповідачем ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було прийняте податкове -повідомлення рішення згідно з п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ в розмірі 20754,26 грн. (207542,56 грн. х 10%).
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення -рішення, яке відповідає чинному законодавству України.
Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В позові відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя Добрянська Я.І.