14 жовтня 2008 р.
№ 10/204-3867
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
В. Овечкін -головуючого,
Є. Чернов
В. Цвігун
за участю представників
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради
Мельничук О.М. -(дор.№ 814-у від 26.10.2006)
ТОВ "Янтар ЛТД"
Помазанська С.І. -(дор.№ 1 від 02.01.2008)
розглянув касаційну скаргу
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради
на постанову
від 25.03.2008 Львівського апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/204-3867 господарського суду Тернопільської області
за позовом
ТОВ "Янтар ЛТД"
до
Тернопільської міської ради
третя особа
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради
про
визнання права на приватизацію шляхом викупу
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 13.12.2007 (суддя: М.Півторак) позовні вимоги ТОВ "Янтар ЛТД" про визнання права на приватизацію приміщень по бул. Шевченка, 21 та 23 в м. Тернополі площею 106, 8 кв.м. та 60,1 кв.м. відповідно шляхом викупу задоволені.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що відповідно до договору від 21.02.1996 та договору від 05.04.1996, продовжених до 31.12.2007 ТОВ "Янтар ЛТД", яке є правомірним орендарем спірних приміщень, звернулося до органу приватизації з відповідними заявами про викуп цих приміщень. Однак, органом приватизації у встановленому ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" порядку у місячний строк рішення про відмову в приватизації спірних приміщень прийнято не було. За таких обставин порушене право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб.
В частині вимог позивача про укладення договору купівлі-продажу провадження у справі припинено, оскільки суду не надано доказів звернення з відповідною вимогою до органу приватизації та її відхилення останнім.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 (судді: Т.Процик, М.Городечна, В.Кузь) рішення господарського суду Тернопільської області від 13.12.2008 залишено без зміни з аналогічних мотивів та підстав.
Управління комунальної власності Тернопільської міської ради в касаційній скарзі просить постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав їх суперечності чинному законодавству.
В обґрунтування підстав для скасування судового рішення скаржник посилається на те, що заяв відповідної форми з переліком необхідних документів до органу приватизації щодо спірних приміщень позивачем подано не було. Ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" прийняття рішення щодо відчуження комунального майна, затвердження програм приватизації та переліку об'єктів приватизації відносить до виключної компетенції міської ради. Відповідно до п. 7.1 програми приватизації об'єктів комунальної власності м. Тернополя на 2007 міська рада самостійно визначає доцільність застосування того чи іншого способу приватизації та затверджує переліки об'єктів, які підлягають приватизації на що господарські суди уваги не звернули.
ТОВ "Янтар ЛТД" проти доводів скаржника заперечує, вважає, що судами попередніх інстанцій всебічно та повно з'ясовані обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, тому просить судові рішення залишити без зміни.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції при вирішенні даного спору по суті встановлено, що позивач (правонаступник Тернопільського орендного підприємства "Янтар") набув права власності на майно цілісного майнового комплексу Тернопільського орендного підприємства "Янтар", яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, бул. Шевченка, 21.
Викуплене державне майно цілісного майнового комплексу розміщене в приміщеннях по вул. Замкова, 7, бул. Шевченка, 21, 23, що підтверджено дослідженими судом довідкою РВ ФДМУ по Тернопільській області від 10.11.95 № 01-3/1167, розпорядженням Тернопільської міської ради № 139 від 21.12.94, актом передачі цілісного майнового комплексу від 20.07.95.
При цьому, позивач на підставі договорів оренди нежилих приміщень від 21.02.1996 та від 05.04.1996, строк дії яких згідно додаткових угод від 15.08.2007 було продовжено до 31.12.2007, орендував нежитлові приміщення за адресою: бул. Шевченка, 21 та 23 у м. Тернополі.
Таким чином, судами встановлено, що ТОВ "Янтар ЛТД" правомірний користувач спірних нежитлових приміщень на момент звернення до суду за захистом порушеного права на приватизацію орендованих нежитлових приміщень.
Судом також було встановлено обставини звернення ТОВ "Янтар ЛТД" з заявою про приватизацію орендованих нежитлових приміщень (заява від 03.11.2004 № 162).
Господарськими судами також встановлено, що 07.03.2007 Тернопільською міською радою прийнято рішення "Про приватизацію об'єктів комунальної власності", яким був затверджений перелік об'єктів комунальної власності міста, які будуть приватизовані в 2007 році. Разом з тим, запропоновані позивачем об'єкти до приватизації у даний перелік включені не були.
Пунктами 4, 5 статті 7 "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що для включення підприємства до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації, покупець повинен подати до органу приватизації заяву. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2000 року у справі № 1-16/2000 (№ 14-рп-2000) встановлено, що викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації, касаційна інстанція зазначає, що іншими законами передбачені такі випадки.
Відповідно до частини 2 статті 289 Господарського кодексу України орендар має право на приватизацію орендованого комунального майна шляхом викупу на умовах, визначених відповідно до закону.
У відповідності з пунктами 5, 48, 49, 51, 53 Закону України "Про Державну програму приватизації", ст.2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств"(малу приватизацію) до об'єктів приватизації групи "А" належать цілісні майнові комплекси орендних підприємств, майно підприємств, яке не було продане як цілісний майновий комплекс, структурні підрозділи, які входять до складу підприємства (магазини, перукарні і т.д.), окреме індивідуально визначене майно.
Покупець, який став власником об'єкту приватизації групи "А" і не скористався на момент приватизації об'єкту правом викупу приміщення в межах займаної ним площі, має право викупити відповідне приміщення, якщо це не заборонено законодавством України або відповідною місцевою Радою.
Таким чином, суди з'ясували факт наявності звернення позивача до органу приватизації щодо бажання реалізувати право на приватизацію об'єкту оренди шляхом його викупу у період дії договору оренди до 31.12.2007, наявності у позивача правового статусу дійсного орендаря об'єкту нерухомого майна, реалізація орендарем права на придбання шляхом викупу об'єкту оренди протягом строку дії договору оренди, відсутністю рішення міської ради про заборону приватизації.
Згідно з ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказів, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За таких обставин доводи скаржника щодо неподання позивачем відповідної заяви про намір приватизації спірних приміщень касаційною інстанцією не приймається до уваги, як такі що є спробою переоцінки доказів у справі, встановлення інших обставин справи, що виходить за межі процесуальних повноваженням касаційної інстанції.
Інші доводи касатора про неприйняття судом до уваги встановленої програмою приватизації поетапної процедури встановлених судом фактичних обставин не спростовує.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 та рішення господарського суду Тернопільської області від 13.12.2007 у справі № 10/204-3867 господарського суду Тернопільської області залишити без зміни, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий В. Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун