0508/3358/2012
Іменем України
06 квітня 2012 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого -судді Алтухової О.С.,
при секретарі -Щукіній О.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, посилаючись на наступні обставини.
18 жовтня 2011 року він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради з заявою про видачу йому пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
25.10.2011 року листом вих. № 6/3205 Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку відмовило йому в задоволенні його заяви.
Своє рішення Відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.05.1994 року № 302, посвідчення «інваліда війни»видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Відповідно до Довідки медико-соціальної експертної комісії від 05 жовтня 2011 року № 052583 йому встановлена з 15 вересня 2011 року 3-тя група інвалідності у зв'язку з травмою, отриманою при виконанні обов'язків військової служби. Травма отримана під час проведення спільних, зборових заходів в горах північного Кавказу, РФ у службовому відрядженні. В результаті наслідків травми він не зміг продовжувати службу у даному підрозділі СБ України та був вимушений піти у запас.
Таким чином на думку Відповідача, причина інвалідності, вказана в Довідці МСЕК, не відповідає необхідній причині інвалідності відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і тому він не має права на отримання статусу інваліда війни.
Вважає рішення Відповідача про відмову в отриманні ним статусу інваліда війни є безпідставне, не обґрунтоване та таке, що суперечить вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Просив визнати протиправними і скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про відмову в задоволенні його заяви про видачу пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради видати на його ім'я пільгове посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що діють на підставі довіреності, надали пояснення, аналогічні викладеним в позові, наполягали на задоволенні позову в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст.ст. 104, 105 КАС України, до адміністративного суду має право звернутися з позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, вимагати зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_4 (А - НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу в Збройних Силах з 17.07.1996 року по 07.08.2003 року та військову службу в органах безпеки (СБ України) з 07.08.2003 року по 18.07.2011,року.
Відповідно до Положення про проходження військової служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України звільнений з військової служби наказом Голови СБ України від 06.07.2011 року № 360-ос на підставі п./п. «а»п.61 та п./п. «б» п.67 (за станом здоров'я) в запас СБ України з наданням права носіння військової форми одягу. Виключено із списків особового складу Управління з 18.07.2011 року наказом начальника Управління СБ України в Донецькій області від 18.07.2011 року № 360-ос.
Згідно довідки №6874/05 від 06.09.2011 р., ОСОБА_4 знаходиться на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як одержувач пенсії за вислугу років, призначеної згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»з 19.07.2011 р.
18 жовтня 2011 року позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради з заявою про видачу йому пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
25.10.2011 року листом вих. № 6/3205 Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку відмовило йому в задоволенні його заяви.
Своє рішення відповідач мотивував тим, що відповідно до п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.05.1994 року № 302, посвідчення «інваліда війни»видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Відповідно до Довідки медико-соціальної експертної комісії від 05 жовтня 2011 року № 052583 позивачу встановлена з 15 вересня 2011 року 3-тя група інвалідності у зв'язку з травмою, отриманою при виконанні обов'язків військової служби. Травма отримана під час проведення спільних, зборових заходів в горах північного Кавказу, РФ у службовому відрядженні. Таким чином на думку Відповідача, причина інвалідності, вказана в Довідці МСЕК, не відповідає необхідній причині інвалідності відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», і тому він не має права на отримання статусу інваліда війни.
Суд вважає рішення Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на таке.
Як вбачається з акту розслідування нещасного випадку, що стався 22 липня 2007 року о 9 год. 00 хв., складеного 3 серпня 2007 року, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався під час сходження на вершину гори західна Тютю, стався під час виконання обов'язків військової служби.
Крім того, згідно виписки із акта огляду МСЕК від 05.10.2011 р., позивачу встановлена ІІІ група інвалідності і вказано, що травма була отримана при виконанні обов'язків військової служби.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать також інваліди з числа: 1) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами; 2) осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами...
Згідно ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України»кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України.
Відповідно до положень, передбачених ст. 20 Закону України "Про Службу безпеки України»умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками - військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.
Згідност.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних (ч.1). Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України (ч.2). Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (ч.3).
Травма ОСОБА_4 отримана під час проведення спільних зборів за спеціальною альпіністською підготовкою в горах північного Кавказу Російської Федерації у службовому відрядженні, тобто під час проходження військової служби в розумінні ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». В результаті наслідків травми, позивач не зміг продовжувати службу у відповідному підрозділі СБ України та був вимушений звільнитися та піти у запас.
Суд вважає, що поняття «виконання службових обов'язків»та поняття «обов'язки військової служби»можуть використовуватися як синоніми, у випадках, що стосуються військовослужбовців. Вказане твердження підтверджується наступним.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Як вбачається з наведеної статті, законодавець визначив, що до інвалідів війни належать особи які одержали травми під час «виконання обов'язків військової служби»і далі в душках навів поняття «службових обов'язків», тобто прирівняв одне поняття до іншого. Якщо б законодавець виділяв ці поняття як різні вони б мали бути перераховані через кому.
Таким чином, для цілей даного Закону поняття «виконання обов'язків військової служби»та «службових обов'язків»є синонімами у випадках, що стосуються військовослужбовців.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, все описане свідчить про те, що Відповідач порушив даний припис Конституції України та прийняв незаконне рішення про відмову у видачі мені пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливою, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне визнати протиправними і скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки висновки, що містяться в рішенні Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради протиречать положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради видати на ім'я ОСОБА_4 пільгове посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 8-11, 17, 21, 69-71, 86, 94, 122, 128, 138, 143, 153, 157, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м.Донецьку ради про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії -задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу пільгового посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради видати на ім'я ОСОБА_4 пільгове посвідчення інваліда війни відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ворошиловський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання її копії, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського
районного суду м. Донецька О.С.Алтухова