Рішення від 09.04.2012 по справі 5013/49/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"09" квітня 2012 р.Справа № 5013/49/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії"

до відповідача: приватного підприємства "Кіровоградбудторгзбут"

про стягнення 5781,65 грн.,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2 від 03.01.12;

від відповідача - Завацький Ю.І., директор.

Дочірнє підприємство "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Кіровоградбудторгзбут" 5781,65 грн. заборгованості за теплову енергію за договором № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії, із яких 5243,31 грн. основний борг, 285,23 грн. пеня, 147,09 грн. індекс інфляції, 106,02 грн. 3% річних, а також просить стягнути 1609,50 грн. судового збору.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на таке:

договір № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії ним розірвано 12.10.2010 року в односторонньому порядку згідно листа № 126 від 01.10.2010 року ПП "Кіровоградбудторгзбут";

оплата за теплопостачання проводиться згідно договору на лімітно-кошторисне фінансування до договору на виробництво та постачання теплової енергії № 46, однак такий договір не підписувався, у травні 2007 року отримано два примірники такого договору на підпис, проте відповідач відмовився від його підпису;

договір не укладений, вартість послуг не погоджена, а отже істотних умов договору теплопостачання не досягнуто, позивач не мав права нараховувати оплату за теплопостачання.

Поряд з цим, позивач відхилив заперечення проти позову, зазначивши таке:

з моменту укладення договору відповідач проводив оплату послуг з теплопостачання до квітня 2010 року, але починаючи з жовтня 2010 року і до теперішнього часу відповідач не здійснив жодної оплати;

умовами договору № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії не передбачено права на односторонню зміну, розірвання договору;

приміщення по вул. Академіка Корольова, 11 в м. Кіровограді, яке відповідач займає на підставі договору оренди індивідуально визначеного майна від 22.12.2005 року № 139/17, перебуває на балансі управління праці та соціального захисту населення Кіровського райвиконкому, приміщення відповідача під'єднане до централізованої системи опалення;

акт про відключення приміщення від мереж централізованого опалення на адресу підприємства не надходив;

на заяву відповідача щодо розірвання договору № 46 від 21.02.2007 року надано відповідь за № 16-5152/09 від 19.10.2010р. з роз'ясненням про порядок відключення приміщення від мереж централізованого опалення та повідомленням про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку;

відповідачем не надано доказів звернення до суду з вимогою про розірвання договору, відсутнє рішення суду, яким договір № 46 від 21.02.2007 року є розірваним з 12.10.2010 року, а відтак даний договір є укладеним та обов'язковим до виконання обома сторонами;

нарахування за послуги теплопостачання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року проведені за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 695 від 27.06.2007 року, яке оприлюднене у "Вечірній газеті" № 36/1120 від 04.09.2009р, № 1151 від 28.12.2010 року, оприлюднене 01.01.2011 року та Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 52 від 30.09.2011 року, яка набрала чинності з 01.10.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступне.

Між дочірнім підприємством "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (в подальшому - Постачальник) та приватним підприємством "Кіровоградбудторгзбут" (в подальшому - Споживач) укладено договір № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії (в подальшому - Договір), відповідно до якого Постачальник взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію Споживачу, а Споживач зобов'язався використовувати теплову енергію та оплачувати її на умовах та в термін, визначений даним Договором (п. 1.1 Договору).

Договором визначено, що постачання теплової енергії здійснюється у приміщення Споживача, розташованого за адресою: м. Кіровоград, вул. Ак. Корольова, 11, відповідно до характеристики споживача теплової енергії - Додатку 1 до Договору.

У Договорі адреса: м. Кіровоград, вул. Ак. Корольова, 11, зазначена як юридична адреса ПП "Кіровоградбудторгзбут".

Згідно з п. 4.2 Договору Споживач щомісячно, не пізніше ніж 10 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем, оплачує вартість фактично поставленої Постачальником теплової енергії.

Оплата здійснюється на підставі рахунку на оплату, виставленого Постачальником за фактично спожиту теплову енергію, через установи банку або касу підприємства (п. 4.4 Договору).

Договір діє з моменту підписання сторонами до 18.10.2029 року.

За своєю правовою природою зазначений Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Постачальником умови договору виконано в повному обсязі.

На підставі договору між сторонами, позивачем поставлено в приміщення за адресою: вул. Академіка Корольова, 11, теплову енергію та нараховано приватному підприємству "Кіровоградбудторгзбут" за жовтень 2010 р. оплату в розмірі 172,09 грн., за листопад 2010 р. - 232,94 грн., за грудень 2010 р. - 724,42 грн., за січень 2011 р. - 805,32 грн., за лютий 2011 р. - 780,28 грн., за березень 2011 р. - 553,38 грн., за квітень 2011 р. - 25,69 грн., за жовтень 2011 р. - 376,25 грн., за листопад 2011 р. - 773,72 грн., за грудень 2011 р. - 799,22 грн., всього на суму 5243,31 грн., що підтверджується рахунками-фактурами, які були пред'явлені відповідачу для оплати (а.с.11-17).

Нарахування за послуги теплопостачання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року проведені за тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 695 від 27.06.2007 року, яке оприлюднене у "Вечірній газеті" № 36/1120 від 04.09.2009р, № 1151 від 28.12.2010 року, оприлюднене 01.01.2011 року та Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України № 52 від 30.09.2011 року, яка набрала чинності з 01.10.2011 року.

Позов подано з тих причин, що Споживач взяті за договором грошові зобов'язання не виконав, станом на 11.01.2012 р. заборгованість за спожиту теплову енергію становить 5243,31 грн., за яку споживачем не здійснено оплату.

За даними Позивача Споживач проводив оплату послуг з теплопостачання до квітня 2010 року, але починаючи з жовтня 2010 року оплата не здійснювалася.

Приватним підприємством "Кіровоградбудторгзбут" 01.10.2010 року направлено дочірньому підприємству "Кіровоградтепло" ТОВ "ЦНТІ УНГА" листа за № 126, яке містить прохання розірвати з 10 жовтня 2010 року договір № 46 від 21.06.2007 року у зв'язку з важким фінансовим становищем та неможливістю проводити розрахунки за тепло, та проханням не подавати тепло в приміщення, яке орендується Споживачем, що розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 11 (а.с. 43). Отже, Споживач просив позивача розірвати Договір лише з причини свого фінансового становища.

Доводи відповідача щодо не проведення оплати за надані послуги з підстав розірвання договору в односторонньому порядку з 12.10.2010 року відхиляються судом з наступних підстав.

У відповідності до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Загальні підстави зміни (розірвання) договору у судовому порядку (на вимогу однієї зі сторін) передбачено частиною другою статті 651, статтею 652 Цивільного кодексу України; правові наслідки зміни та розірвання договору передбачено статтею 653 Цивільного кодексу України.

Сторони у пункті 8.4. договору узгодили умову про те, що договір не може бути розірваний в односторонньому порядку.

Приватне підприємство "Кіровоградбудторгзбут" займає приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 11, що приєднано до централізованої системи опалення.

Відповідно до п. 25 Правил надання населенню послуг з водо,- теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, самовільне відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради № 695 від 27.06.2007 року затверджено Порядок відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до даного Порядку споживач повинен отримати дозвіл на відключення, погодити дане питання із Балансоутримувачем, виконати роботи по відокремленню свого приміщення від централізованого теплопостачання, надати акт про відключення у теплопостачальну організацію для розрахунку за раніше надані послуги з теплопостачання та зняття з обліку як абонента.

Приватним підприємством "Кіровоградбудторгзбут" акта про відключення його приміщення від мереж централізованого опалення на адресу теплопостачальної організації не направлялося.

На лист Споживача, що містить прохання про розірвання договору та припинення подачі тепла в приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Академіка Корольова, 11, постачальником тепла надано відповідь за № 16-5152/09 від 19.10.2010 року із роз'ясненням про порядок відключення приміщення від мереж централізованого опалення та повідомлення про неможливість розірвання договору в односторонньому порядку (а.с. 58).

Докази звернення до суду з позовною заявою про розірвання договору № 46 від 21.02.2007 року та докази розірвання Договору в судовому порядку в матеріалах справи відсутні.

Договір між сторонами є чинним, оскільки в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України, не розривався.

Відповідно до частини 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.1 договору № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії договір діє з моменту підписання його сторонами до 18.10.2029 року.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Споживач протягом жовтня 2010 року - грудня 2011 року до дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" із заявою щодо неналежної якості або ненадання послуг з теплопостачання та з приводу виклику представника підприємства для засвідчення факту відсутності опалення у приміщенні у м. Кіровограді, по вул. Академіка Корольова, 11, не звертався.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою стягнути з відповідача 5243,31 грн. основного боргу за теплопостачання за період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року.

Рахунки-фактури за послуги теплопостачання отримувалися директором приватного підприємства "Кіровоградбудторгзбут" Завацьким Ю.І.: № 15 від 01.11.2010р. за жовтень 2010 року отримано 02.11.2010 року, № 15 від 01.12.2010 року за листопад 2010 року - 03.12.2010 року, № 15 від 01.02.2011 року за січень 2011 року - 02.02.2011 року, № 15 від 01.03.2011 року за лютий 2011 року - 04.03.2011 року, № 15 від 04.04.2011 року за березень 2011 року - 06.04.2011 року, № 15 від 28.04.2011 року за квітень 2011 року - 05.05.2011 року, № 15 від 16.11.2011 року за жовтень 2011 року, № 15 від 01.12.2011 року за листопад 2011 року, № 15 від 03.01.2012 року за грудень 2011 року. Зокрема, оригінали отриманих рахунків - фактур № 15 від 16.11.2011 року за жовтень 2011 року, № 15 від 01.12.2011 року за листопад 2011 року та № 15 від 03.01.2012 року за грудень 2011 року відповідач надав суду за супровідним листом від 13.02.2012 (а.с. 36-40).

Проте, позивач не подав доказів своєчасного вручення чи надсилання відповідачу рахунку - фактури № 15 від 05.01.2011 року за грудень 2010 року на суму 724,42 грн. до подання до господарського суду позовної заяви, що розглядається в даній справі. Позовну заяву подано до суду 25 січня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, копію рахунку - фактури № 15 від 05.01.2011 року за грудень 2010 року позивачем вручено представнику відповідача лише 05.03.2012 року (а.с. 61), тобто вже після подання позивачем позовної заяви до суду, яка була прийнята ухвалою про порушення провадження по справі від 26.01.2012 року.

Отже, на момент подання позовної заяви до суду 25.01.2012 відповідачу не був пред'явлений рахунок - фактура № 15 від 05.01.2011 року за грудень 2010 року на суму 724,42 грн., тому до моменту подання позову у відповідача не було можливості та підстав сплатити кошти в сумі 724, 42 грн. згідно зазначеного рахунку - фактури, який відповідач на той час ще не отримав.

Докази сплати заборгованості на суму 4518,89 грн. в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково на суму 4518,89 грн. основного боргу, у іншій частині позову про стягнення 742,42 грн. основного боргу слід відмовити.

Також за цих же обставин не можуть бути стягнені з відповідача пеня, три проценти річних та інфляційні втрати, нараховані на борг у сумі 742,42 грн. по рахунок - фактурі № 15 від 05.01.2011 року.

Сторони у п. 7.1.1 договору узгодили умову про те, що за прострочення терміну оплати за фактично спожиту теплову енергію споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Також в силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з розрахунком пені, поданого позивачем до справи, сума пені, обчислена за період з 11.12.2011 по 11.01.2012 складає суму 285,23 грн.

Втім, за перерахунком господарського суду пеня підлягає обчисленню лише на 4518,89 грн. основного боргу, тому розмір пені за період з 11.12.2011 по 11.01.2012 становить 229,50 грн. Вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково на суму 229,50 грн.

Також позивачем на прострочену суму боргу нарахований індекс інфляції в сумі 147,09 грн. за період з листопада 2010 року по грудень 2011 року та 106,02 грн. три проценти річних за період з 11.11.2010 р. по 10.01.2012 р.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відшкодувати кредиторові борг з врахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

За перерахунком господарського суду розмір інфляційних втрат за період з листопада 2010 року по грудень 2011 року становить 114,06 грн. та 84,29 грн. три проценти річних за період з 11.11.2010 р. по 10.01.2012 р.

Господарським судом відхиляється заперечення відповідача проти позову відносно того, що оплата за теплопостачання має проводитися згідно договору на лімітно-кошторисне фінансування до договору на виробництво та постачання теплової енергії № 46, однак такий договір не підписувався, договір не укладений, вартість послуг не погоджена, а отже істотних умов договору теплопостачання не досягнуто, позивач не мав права нараховувати оплату за теплопостачання.

У відповідності до п. 3.1 договору № 46 від 21.02.2007 року на виробництво та постачання теплової енергії сторонами договору погоджено, що споживач оплачує за фактично спожиту теплову енергію згідно з діючими тарифами, затвердженими рішенням виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.

Позивач зобов'язався своєчасно, в установлений Договором термін оплачувати теплову енергію (п. 6.2.3 Договору).

Пунктом 6.2.1 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний укласти договір на лімітно-кошторисне фінансування (для бюджетних установ). Поміж тим, цей пункт Договору не підлягає виконанню відповідачем з тих причин, що приватне підприємство "Кіровоградбудторгзбут" не є бюджетною установою, засновником приватного підприємства є фізична особа Завацький Юрій Іванович, приватне підприємство не належить до сфери управління центрального чи місцевого органу виконавчої влади, або ж органу місцевого самоврядування.

Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково на суму 4518,89 грн. основного боргу, 229,50 грн. пені, 114,06 грн. інфляційних втрат, 84,29 грн. трьох процентів річних, у іншій частині позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій відповідача, який ухиляється від оплати послуг теплопостачання.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Кіровоградбудторгзбут" (25001, м. Кіровоград, вул. Ушакова, 1А, кім. 526, ідентифікаційний код 23225718) на користь дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" (25030, м. Кіровоград, вул. Кутузова, 23/16, ідентифікаційний код 33142568) 4518,89 грн. основного боргу, 229,50 грн. пені, 114,06 грн. інфляційних втрат, 84,29 грн. трьох процентів річних та 1609,50 грн. судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 13.04.12

Попередній документ
22606908
Наступний документ
22606910
Інформація про рішення:
№ рішення: 22606909
№ справи: 5013/49/12
Дата рішення: 09.04.2012
Дата публікації: 17.04.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Кіровоградської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги