номер провадження справи 33/15/12
Запорізької області
10.04.12 Справа № 5009/569/12
За позовом: Підприємство «Господарське управління облпрофради»засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок (адреса: 69044, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, 5)
до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 30650,62 грн.
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 довіреність № 27 від 12.03.2012р.;
від відповідача: не з'явився
Підприємство «Господарське управління облпрофради»засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок звернулося до господарського суду Запорізької області із позовом про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 суми 28707,55 грн. основного боргу, суми 1556,18грн. пені, суми 303,82грн. трьох процентів річних, суми 83,07грн. втрат від інфляції та суми 14130,98грн. пені у вигляді подвійної орендної плати.
В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст.ст. 625, 782, 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України. При цьому вказує, що на підставі договору від 01.04.2011р. № 23/11 відповідачу були передані в оренду нежитлові приміщення -АДРЕСА_2. Розмір орендної плати складає 3311,95грн. за один місяць оренди. Починаючи з другого місяця оренди, відповідач орендні платежі не вносив, внаслідок чого утворився основний борг у розмірі 28707,55грн. На підставі п.7.2 договору відповідачу за прострочення оплати орендної плати нараховано пеню в розмірі 1556,18грн., а на підставі ст. 625 ЦК України нараховано суму 83,07грн. індексу інфляції та 303, 82грн. трьох процентів річних. Також нараховано пеню в розмірі подвійної орендної плати в сумі 14130,98грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2012р. порушено провадження у справі № 5009/569/12, розгляд справи призначено на 13.03.2012р.
В судовому засіданні 13.03.2012р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 10.04.2012р.
В судовому засіданні 10.04.2012р. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму 14130,98грн. пені в розмірі подвійної орендної плати. Заява мотивована тим, що оскільки до предмету позову не входило питання щодо повернення майна, тому позивач зменшує розмір позовних вимог в цій частині. Оскільки заява позивача відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, не суперечить законодавству і не порушує чиїх-небудь прав або охоронюваних законом інтересів судом прийнято зменшення розміру позовних вимог на суму 14130,98грн. пені.
Таким чином предметом позову є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 28707,55 грн. основного боргу, суми 1556,18грн. пені, суми 303,82грн. трьох процентів річних, суми 83,07грн. втрат від інфляції.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав доводи, викладені у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог, просив позов задовольнити.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, відповідач у справі, відзиву на позовну заяву та витребувані судом докази не надав; представник до судових засідань не з'явився.
До господарського суду 10.04.2012р. надійшла письмова заява відповідача про зупинення провадження у справі, мотивована тим, що відповідачу не повернуто його майно позивачем (в тому числі свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво про сплату єдиного податку) і він не може подати до суду необхідні документи, внаслідок чого просить зупинити провадження до повернення майна з незаконного зберігання позивача.
Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишено без задоволення, як процесуально безпідставне та необґрунтоване. В клопотанні не зазначено процесуальної норми, яка б визначала підставу для зупинення провадження у справі.
Суд зауважує, що ст. 79 ГПК України передбачає перелік підстав, необхідних для зупинення провадження у справі.
Статтею 79 ГПК України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1) призначення господарським судом судової експертизи;
2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3) заміни однієї з сторін її правонаступником.
В даному випадку відповідачем не зазначено жодної з передбачених процесуальним законом підстав, необхідних для зупинення провадження у справі. Підстава, зазначена відповідачем у заяві, не узгоджується із нормою, встановленою статтею 79 ГПК України і не свідчить про неможливість розгляду справи по суті.
Суд зазначає, що відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвали господарського суду Запорізької області про порушення провадження по справі та про відкладення розгляду справи, направлені на адресу відповідача: АДРЕСА_1) яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у позовній заяві і в заяві самого відповідача про зупинення розгляду справи (наданої до суду 10.04.2012р.), до суду не повертались. Крім того, про повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. -38). Таким чином, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.
В судовому засіданні 10.04.2012р. справу розглянуто по суті спірних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.
Як випливає з матеріалів справи, між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) 01.04.2011р. був укладений договір оренди № 23/11, згідно до п.1.1 якого Орендодавець зобов'язався передати Орендарю в тимчасове платне користування нежитлове приміщення, визначене в п.1.3 договору. Пунктом 1.3 договору передбачено, що в оренду передається приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 47,3 кв.м.
Приміщення передається в оренду відповідачеві з метою використання під офіс (п.2.1 договору).
Розділом 3 договору передбачено, що приміщення передається відповідачу за Актом прийому-передачі.
Пунктом 5.1.8 передбачено, що відповідач (Орендар) зобов'язався сплачувати позивачеві платежі в розмірі і в порядку, визначеному цим договором.
Розмір плати за користування майном та порядок розрахунків передбачений Розділом 6 договору.
Так, за місяць оренди орендна плата одного квадратного метра нежитлового приміщення складає 58,35грн., ПДВ складає 11,67грн. Всього за 1 м.кв. в місяць розмір плати складає 70,02грн. Всього за місяць оренди нежитлового приміщення орендна плата складає 3311,95грн. (пункт 6.1 договору).
Пунктом 6.4 договору передбачено обов'язок відповідача щодо строку внесення орендної плати, а саме: плата за користування орендованим приміщенням сплачується Орендарем щомісячно до 10 числа місяця на підставі виставленого рахунку.
Пунктом 7.2 договору передбачено умову, що в випадку прострочення оплати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2011р.
За Актом прийому-передачі від 01.04.2011р. позивач фактично передав відповідачеві нежитлове приміщення (кім. АДРЕСА_2) у користування.
Таким чином позивачем виконане прийняте за договором зобов'язання по передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу.
На оплату орендних платежів позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури: № СФ-0000479 від 01.05.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за травень 2011 р.); № СФ-0000582 від 01.06.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за червень 2011 р.); № СФ-0000679 від 01.07.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за липень 2011 р.); № СФ-0000789 від 01.08.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за серпень 2011 р.), № СФ-0000952 від 01.09.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за вересень 2011 р.) № СФ-0001130 від 01.10.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за жовтень 2011 р.) № СФ-0001156 від 01.11.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за листопад 2011 р.), № СФ-0001280 від 30.12.2011 р. на суму 3311,95 грн. (за грудень 2011 р.), № СФ-0000098 від 31.01.2012 р. на суму 3311,95 грн. (за січень 2012 р.), а всього на суму 29807,55грн.
Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішень суду.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Умовами Договору, а саме пунктами 5.1.8, 6.4 Договору, передбачено, що Орендар повинен своєчасно і в повному обсязі вносити Орендодавцеві орендну плату щомісячно до 10 числа місяця.
Однак, орендна плата відповідачем в обумовленому Договором розмірі та у встановлений строк у повному обсязі не внесена, внаслідок чого згідно із здійсненим позивачем розрахунком, за період травня 2011 р. по січень 2012 р. включно, сума основного боргу відповідача станом на 01.02.2012р. складає 28707,55грн.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині внесення орендної плати, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 28707,55 грн.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Невиконання відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів має наслідком застосування частини 2 статті 625 ЦК України, а відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції в сумі 83,07 грн. (нарахованих за період з червня 2011 по січень 2012 р.) та 3% річних в сумі 303,82 грн. (нарахованих за період з 10.05.2011 р. по 01.02.2012 р.) за неналежне виконання грошового зобов'язання є правомірними і обґрунтованими, а тому задовольняються у повному обсязі.
Крім того, відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
В даному випадку сторони в п. 7.2 договору передбачено умову, що в випадку прострочення оплати Орендар сплачує Орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
З огляду на вищевикладене, враховуючи умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1556,18грн., нарахованих за період з травня по листопад 2011 р., заявлені правомірно, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у сумі 1609,50 грн. покладається на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Підприємства «Господарське управління облпрофради»засноване на власності Запорізької обласної ради професійних спілок (адреса: 69044, м.Запоріжжя, майдан Профспілок, 5, рахунок № 26001301168843 в безбалансовому відділенні «Орджонікідзевському відділенні «Промінвестбанку», МФО 313355, ЄДР 25490057) суму 28707 (двадцять вісім тисяч сімсот сім) грн. 55 коп. основного боргу, суму 1556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 18коп. пені, суму 303 (триста три)грн. 82коп. трьох процентів річних, суму 83 (вісімдесят три)грн. 07коп. інфляційних втрат та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 11.04.2012р.
Суддя М.В. Мірошниченко