91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
09.04.12 Справа № 15/5014/745/2012
За позовом
Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Ясинувата Донецької області
до Приватного акціонерного товариства «Янівське», смт. Княгінівка Луганської області
про стягнення 9 805 грн. 00 коп.
Суддя господарського суду Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Представники сторін:
від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт комерційного відділу, довіреність № Н-01/3308 від 28.09.2009;
від відповідача - ОСОБА_2., представник за довіреністю № 27-04/09-983 від 04.10.2011.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 9 805 грн. 00 коп. за неправильно зазначену масу вантажу в накладній № 52109146.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача подав клопотання про зменшення розміру штрафу на підставі ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
При наданні Державним підприємством «Донецька залізниця»послуг з перевезення вантажів Приватному акціонерному товариству «Янівське»в листопаді 2011 року відповідно до накладної № 51209146 зі станції Браунівка Донецької залізниці був відправлений вагон № 60429909. Під час контрольного зважування на станції Новий Світ Донецької залізниці виявлено невідповідність маси вантажу, зазначеної у перевізному документі.
В накладній № 51209146 зазначено, що у вагоні № 60429909 нетто вантажу становить 70 000 кг. За результатами перевірки маса вантажу в вагоні № 60429909 становила 62 700 кг, тобто на 7 300 кг менше, ніж вказано в накладній. На дане порушення станцією Новий світ Донецької залізниці було складено комерційний акт АQ651804/79 від 19.11.2011.
Так, існує факт, що при внесенні інформації до відповідних граф вищезазначеної накладної вантажовідправником -Приватним акціонерним товариством «Янівське» була неправильно зазначена маса вантажу.
Провізна плата вантажу згідно залізничної накладної № 51209146 становить 1 961 грн. 00 коп. за один вагон.
У зв'язку з наведеним порушенням позивач нарахував штрафну санкцію, встановлену чинним законодавством (1 961 грн. 00 коп. х 5 = 9 805 грн. 00 коп.), та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджено Статут залізниць України.
Даний Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст. 2).
Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, тощо) відповідно до вимог законодавства.
Відповідно до ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил; усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи. Виправлення не допускаються; у разі необхідності зміни відомостей, унесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ. Зміни, які вносяться до перевізного документа залізницею, засвідчуються посадовою особою залізниці із зазначенням дати та найменування станції, на якій внесено зміни.
Відповідно до п. п. 5.5 п. 5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Пунктом 28 «Правил приймання вантажів до перевезення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон є напіввагоном та приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.
Частиною першою ст. 26 Закону «Про залізничний транспорт»передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.
За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002.
Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно із п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Положеннями ст. 118 Статуту визначено штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Так, відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доводи позивача не спростував, належних доказів правильного оформлення перевізного документа та недотримання позивачем вимог складання акту на надав.
Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Виходячи з положень Статуту залізниць України обов'язок заповнення відомостей у залізничній накладній, як і відповідальність за неправильно зазначені відомості покладено на вантажовідправника.
Невідповідність маси вантажу відомостям в накладній встановлено при контрольному зважуванні.
При цьому, в комерційному акті зазначено, зокрема, що по прибутті вагонів ознак втрати та крадіжки вантажу не було, навантаження у вагоні рівномірне, вантаж маркований вапном, маркування не порушено.
Отже, має місце факт невідповідності маси вантажу, зазначеної в накладній та встановленої при контрольному зважуванні.
Разом з тим, відповідач заявив клопотання, за яким просить зменшити розмір штрафу.
Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Позивач не зазнав збитків від неправильного зазначення маси вантажу (яка є фактично меншою, ніж вказано в накладній).
Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Положення п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, що застосовуються ним виходячи з обставин справи та власного внутрішнього переконання щодо визначення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.
Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.
Викладене щодо можливості зменшення судом на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України штрафу, передбаченого ст. 122 Статуту, відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України, наведеній у постановах від 06.03.2008 по справі №13/544, від 31.07.2008 по справі № 17/23, від 13.03.2008 по справі № 1/594, та ін.
За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь яких збитків, або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми 1 961 грн. 00 коп.
За таких обставин стягненню підлягає штраф в сумі 1 961 грн. 00 коп., у задоволення вимог щодо стягнення решти штрафу слід відмовити відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ст. 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Державного підприємства «Донецька залізниця»в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень до Приватного акціонерного товариства «Янівське» про стягнення 9 805 грн. 00 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Янівське», смт. Княгінівка Луганської області, код за ЄДРПОУ 32895302, на користь Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01074657, в особі Ясинуватської дирекції залізничних перевезень, м. Яснувата Донецької області, вул. Скрипника, б. 97, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 25905191, штраф у сумі 1 961 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп. Наказ видати позивачу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В судовому засіданні 09.04.2012 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 12.04.2012.
СуддяЄ.Ю. Пономаренко