01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"04" квітня 2012 р. Справа № 2/006-12
за позовом публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ
до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Вишгород, Київська
про стягнення 269 642,15 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, уповноважена, довіреність від 17.05.2011р.;
ОСОБА_3, уповноважений, довіреність від 20.03.2012р.;
від відповідача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 21.03.2001р.;
за участю: ОСОБА_4, паспорт НОМЕР_3 від 12.02.2008р.
позивач -публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 27.02.2012р. №291/12 до відповідача -фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Вишгород Київської області, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитною угодою в сумі 269 642,15 грн., з яких: 62 104, 08 грн. (гривневий еквівалент 7 772,92 доларів США) заборгованість по капіталу, 14 763,95 грн. (гривневий еквівалент 1 847,85 доларів США) заборгованість по процентах та пеня в сумі 192 774,12 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем -фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитною угодою від 21.05.2001р. №201/05.01 та Договором про надання траншу від 18.05.2006р. №1.23641/201/05.01. Відповідно до умов Кредитної угоди та Договору про надання траншу, позивач зобов'язувався здійснювати кредитування відповідача, а відповідач -своєчасно погашати усі видані позивачем кредити, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку. Проте, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по капіталу в сумі 62 104,08 грн., заборгованість по процентах 14 763,95 грн., а також, у зв'язку із простроченням відповідачем зобов'язань з погашення кредиту та сплати відсотків, просить суд стягнути з відповідача передбачену Кредитною угодою пеню в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення в сумі 192 774,12 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та присвоєно справі №2/006-12.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 28.02.2012р. суд в порядку ст. 65 ГПК України зобов'язував позивача подати суду розрахунок позовних вимог в національній валюті України та розрахунок пені у відповідності до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Позивач подав суду із супровідним листом від 14.03.2012р. № 431/12 витребувані судом документи, серед яких розрахунок сум заборгованості, в тому числі суми пені, розрахованої виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ на час прострочення за ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого сума заборгованості відповідача становить 94 528,72 грн., і складається з боргу по капіталу в сумі 62 104,08 грн., боргу по процентах за фактичне користування простроченим капіталом в сумі 14 763,95 грн. та пені в сумі 17 660,69 грн. Однак, позивачем заява про зменшення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України не подавалась, відповідно позов розглядається судом в редакції позовних вимог, викладених в позовній заяві від 27.02.2012р. № 291/12, тобто про стягнення з відповідача 269 642,15 грн., з яких: 62 104, 08 грн. (гривневий еквівалент 7 772,92 доларів США) заборгованість по капіталу, 14 763,95 грн. (гривневий еквівалент 1 847,85 доларів США) заборгованість по процентах та пеня в сумі 192 774,12 грн.
В судовому засіданні 14.03.2012р. представник позивача надав суду витребувані документи та докази, в усних поясненнях просив суд позов задовольнити. Відповідач відзив на позов не надав, викладені в ухвалі суду від 28.02.2012р., яка набрала законної сили, вимоги не виконав. В усних поясненнях відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем та пояснив, що має намір вжити всіх заходів для належного погашення заборгованості.
В судовому засіданні 14.03.2012р., відповідно до частини третьої ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 04.04.2012р., у зв'язку з наданням сторонам часу для врегулювання спору, про що представникам сторін було оголошено особисто під розпис. Після оголошеної перерви 04.04.2012р. представник позивача ОСОБА_2, зазначена у вступній частині ухвали, в судове засідання не з'явилась. Від позивача в судове засідання 04.04.2012р. з'явився представник ОСОБА_3 Крім того, в судове засідання з'явилась поручитель відповідача за договором поруки, дружина ОСОБА_4, однак оригіналу або належним чином засвідченої копії договору поруки суду не подала.
Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Так, відповідно до частин 1, 2 ст. 543 ЦК України, солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Із зазначених норм закону слідує право кредитора звертатися за виконанням обов'язку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, або, на вибір кредитора, від когось із них окремо.
Оскільки позивач скористався своїм правом вимоги до боржника за Кредитною угодою від 21.05.2001р. №201/05.01 та Договором про надання траншу від 18.05.2006р. №1.23641/201/05.01, вимог до поручителя не заявляє, на існування договору поруки не посилається, не подав суду оригінал або засвідчену копію договору поруки, у суду відсутні підстави встановлювати у справі відносини поруки та залучати поручителя відповідача ОСОБА_4 до участі у справі у якості відповідача або третьої особи.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ (далі -ПАТ «ПроКредит Банк») до відповідача -фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Вишгород Київської області (далі -ФОП ОСОБА_1.) вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 10561 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Глава 7. Позика. Кредит. Банківський вклад, §1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладена між ЗАТ «Мікрофінансовий банк»(правонаступником якого є позивач -публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк») та ФОП ОСОБА_1 21.05.2001р. Кредитна угода №201/05.01 (далі -Рамкова угода) з подальшими змінами та доповненнями внесеними Додатковими угодами та Договір про надання траншу №1.23641/201/05.01 від 18.05.2006р. (далі -Договір траншу). Відповідно до умов Рамкової угоди Закрите акціонерне товариство «Мікрофінансовий банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») (банк, кредитор) на положеннях та на умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває ФОП ОСОБА_1 (позичальник) кредитну лінію терміном на 120 (сто двадцять) місяців в розмірі та на умовах передбачених ст. 2 Угоди.
Згідно умов Рамкової угоди:
- кредитор, на положеннях та умовах цієї Угоди, та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 18 місяців, у розмірі 80 000,00 грн. (п. 1.1. Рамкової угоди);
- кредитор надає позичальнику кредитні кошти на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування (п. 3.1. Рамкової угоди);
- кредитні кошти (далі по тексту -кредит) надаються кредитором позичальнику на підставі договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною до цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній Угоді на будь-яку дату не повинна перевищувати 80 000,00 грн. (п. 3.3. Рамкової угоди);
- умови надання, термін погашення та розмір кожного траншу визначаються на Кредитному комітеті кредитора та оформлюється договорами про надання траншу (п. 3.3. Рамкової угоди);
- ставка відсотків за користування кредитом встановлюються договорами про надання траншу окремо (п. 3.4. Рамкової угоди);
- позичальник зобов'язується повернути отриманий кредит, сплатити відсотки, нараховані на суму кредиту, та виконати зобов'язання по цій угоді в повному обсязі (п. 4.1. Рамкової угоди);
- повернення кредиту та сплата відсотків за нього здійснюються в прядку та строки у відповідності з Графіком повернення траншу і сплати відсотків, який складається для кожного договору про надання траншу (п. 4.2. Рамкової угоди);
- забезпеченням зобов'язань позичальника перед кредитором з повернення кредиту за цією угодою є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителей, майнових поручителей) згідно укладених договорів застави та поруки (п. 5.1. ст. 5 Рамкової угоди);
- якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені графіком погашення кредиту, кредитор вправі вимагати дострокового повернення кредиту, сплати належних процентів і передбачених даною Угодою штрафних санкцій, а також відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цієї Угоди, а позичальник зобов'язаний повернути кредитору суму кредиту, що залишилась, сплатити належні проценти і штрафні санкції, а також відшкодувати кредитору збитки (п. 6.1. ст. 6 Рамкової угоди);
- зміни до цієї угоди оформлюються додатковою угодою сторін і є її невід'ємною частиною (п. 8.1. ст. 8 Рамкової угоди);
- дана угода набуває чинності з часу оформлення належним чином договорів застави та діє до часу повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даній Угоді (п. 8.4. ст. 8 Рамкової угоди).
06.03.2002р. між ЗАТ «Мікрофінансовий банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до Кредитної угоди від 21.05.2001р. №201/05.01, якою пункт 1.1. Рамкової угоди викладено у наступній редакції: «Кредитор на положеннях та умовах цієї угоди, та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 36 місяців у розмірі 80 000,00 грн.»
17.12.2002р. між ЗАТ «Мікрофінансовий банк»(правонаступником якого є ПАТ «ПроКредит Банк») та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Угоду про внесення змін до Кредитної угоди від 21.05.2001р. №201/05.01, відповідно до якої статті 5, 6, 7, 8 Рамкової угоди скасовані та викладені статті 1, 2, 3, 4 в наступній редакції:
«1.1. Кредитор на положеннях та умовах цієї угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 36 місяців в розмірі та на умовах передбачених ст. 2 даної Угоди.»
«2.1. Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.
2.2. Кредитні кошти можуть надаватися кредитором позичальнику у гривні, доларах США або ЄВРО на підставі договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній Угоді на дату надання траншу порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 80 000,00 грн.
2.3. Умови надання, термін погашення та розмір кожного траншу визначаються на Кредитному комітеті кредитора та оформлюються договорами про надання траншу.
«2.4. Ставка відсотків за користування кредитом встановлюються договорами про надання траншу.
2.5. Умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов'язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюються договорами про надання траншу.»
3.1. Забезпечення зобов'язань позичальника перед кредитором з повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та інших видатків за цим Договором є майно та (або) майнові права позичальника та третіх осіб (поручителів, майнових поручителів, гарантів) згідно укладених договорів застави, поруки та гарантії.»
«4.1. Зміни та доповнення до цієї Угоди оформлюються в письмовій формі додатковою угодою сторін і є його невід'ємною частиною.»
«4.5. Дана угода набуває чинності з моменту підписання її сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даною угодою та договорів про надання траншу.»
31.10.2003р. між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Угоду по внесення змін до Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р., якою пункт 1.1. Рамкової угоди викладено в наступній редакції:
«1.1. Кредитор на положеннях та на умовах цієї Угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 60 місяців в розмірі та на умовах, передбачених ст. 2 даної Угоди.»
13.05.2004р. між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено Угоду №3 про внесення змін до Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р, згідно якої пункт 2.2. Рамкової угоди викладено в наступній редакції:
«2.2. Кредитні кошти можуть надаватися кредитором позичальнику у гривні, доларах США або ЄВРО на підставі договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній Угоді на дату надання траншу порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 40 000,00 доларів США.»;
- інші умови Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р. не змінені даною угодою, залишаються незмінними. (п. 2. угоди).
29.03.2006р. між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №4 про внесення змін до Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р., згідно якої пункт 1.1. Рамкової угоди викладено в наступній редакції:
«1.1. Кредитор на положеннях та на умовах цієї Угоди та договорів про надання траншу відкриває позичальнику кредитну лінію терміном на 120 місяців в розмірі та на умовах, передбачених ст. 2 Угоди.»
- інші умови Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р. не змінені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. (п. 2. Додаткової угоди).
18.05.2006р. між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №5 про внесення змін до Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р., згідно якої пункт 2.2. Рамкової угоди викладено в наступній редакції:
«2.2. Кредитні кошти можуть надаватися кредитором позичальнику у гривні, доларах США або ЄВРО на підставі договорів про надання траншу, які є невід'ємною частиною цієї Угоди. При цьому загальна сума заборгованості по даній Угоді на дату надання траншу порахована з використанням курсів НБУ для відповідних валют не повинна перевищувати 80 000,00 доларів США.»;
- інші умови Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р. не змінені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і сторони підтверджують по ним свої зобов'язання. (п. 2. Додаткової угоди).
18.05.2006р. між закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк»(правонаступником якого є позивач -ПАТ «ПроКредит Банк») та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір про надання траншу №1.23641/201/05.01 (далі -Договір траншу), відповідно до умов якого:
- кредитор на підставі Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р., Додаткової угоди №1 від 06.03.2002р. про внесення змін до Рамкової угоди, Угода від 17.12.2002р., Угода від 31.10.2003р., Угода від 13.05.2004р., Додаткової угоди №4 від 29.03.2006р., Додаткової угоди №5 від 18.05.2006р. про внесення змін до Кредитної угоди №201/05.01 від 21.05.2001р. та на положеннях та на умовах цього Договору надає позичальнику грошові кошти (далі -кредит) в сумі 27 000,00 доларів США на строк користування 60 (шістдесят) місяців із сплатою відсотків в розмірі 14 (чотирнадцять) % річних виходячи з 360 календарних днів у році, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити відсотки та комісії за кредитом у встановлений даним договором строк і виконати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі. (п. 1.1. Договору траншу);
- погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати відсотків (далі -графік), наведеному у Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною. (п. 3.1. Договору раншу);
- у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 %, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15,00 грн., сума пені автоматично вважається такою, що становить 15,00 грн. за кожен день прострочення виконання зобов'язання. (п. 3.6. Договору траншу);
- при недостатності коштів позичальника для оплати повної суми поточної заборгованості за даним Договором, наявні кошти позичальника в першу чергу спрямовуються на оплату нарахованої неустойки за прострочення виконання зобов'язань та комісій, в другу чергу -сплату нарахованих відсотків за користування кредитом, в третю чергу -на погашення кредиту (капіталу внеску). (п. 3.7. Договору траншу);
- у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 (три) банківські дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за Договором, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, Кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним (п. п. 5.1.1. Договору траншу);
- позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення у випадках передбачених у п. п. 5.1., 5.4., 5.8. даного Договору (п. 5.6. Договору траншу);
- спірні питання за даним договором розглядаються без досудового урегулювання спорів у судових органах згідно з чинним законодавством України (п. 6.1. Договору траншу);
- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного погашення позичальником кредитної заборгованості (штрафних санкцій, відсотків за користування, суми кредиту) (п. 7.5. Договору траншу).
18.05.2006р. сторонами погоджено графік повернення кредиту та сплати відсотків за Договором про надання траншу №1.23641/201/05.01 від 18.05.2006р. (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач -публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитною угодою від 21.05.2001р. №201/05.01, укладених до неї Додаткових угод з подальшими змінами та доповненнями до неї та Договору про надання траншу від 18.05.2006р. №1.23641/201/05.01, надавши відповідачу транш у розмірі 27 000,00 доларів США (у гривневому еквіваленті 136 350,00 грн.), з урахуванням сплати відповідачем 2 425,46 грн. в якості комісії за видачу кредиту, що підтверджується меморіальним ордером від 22.05.2006р. №554_158 (копія наявна в матеріалах справи).
Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Так, позивач визнає за відповідачем часткову оплату заборгованості по кредиту протягом червня 2006р. -серпня 2011р. та оплати процентів за користування кредитом за графіком, передбачених Договором про надання траншу №1.23641/201/05.01 від 18.05.2006р. та Додатку №1 до нього. Тобто основна заборгованість по кредиту відповідача складає 7 772,92 доларів США (в гривневому еквіваленті 62 104,08 грн.).
Згідно п. п. 5.1.1., 5.6. Договору траншу, у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 (три) банківські дні, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за Договором, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань. Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення.
У зв'язку із виникненням заборгованості тривалістю більш ніж 3 банківських дні, позивач скористався своїм правом достроково вимагати повернення всієї суми кредиту та надіслав відповідачу: 1) вимогу від 22.11.2011р. №2134 про повне погашення кредиту, 2) повідомлення від 22.11.2011р. №2136 про виникнення заборгованості, якими вимагав: протягом 5-ти банківських днів погасити заборгованість по капіталу в сумі 7 772,92 доларів США та пеню в розмірі 34 445,29 грн., а також прибути до банку для переговорів та надати доступ до предметів застави. Про отримання відповідачем зазначених вимоги та повідомлення свідчить залучена до матеріалів справи копія повідомлення про вручення 20.12.2011р. поштового відправлення ФОП ОСОБА_1 Вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Статтею 16 ЦК України зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.
Згідно з ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не надав, доказів сплати коштів не подав та доводи позивача не спростував.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність розрахунків заборгованості по капіталу та по процентах, наданих позивачем, суд встановив, що на момент розгляду справи в результаті порушення умов Рамкової угоди, укладених до неї Додаткових угод, до неї та Договору траншу, відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 62 104, 08 грн. (гривневий еквівалент 7 772,92 доларів США) заборгованість по капіталу, 14 763,95 грн. (гривневий еквівалент 1 847,85 доларів США) заборгованість по процентах.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за Договором траншу, проти якої відповідач не заперечує. Наданий позивачем розрахунок боргу по капіталу та по процентах є арифметично вірним, фактичними обставинами та матеріалами справи підтверджується, відповідно позовні вимоги про стягнення заборгованості по капіталу в сумі 62 104,08 грн. та заборгованості по процентах в сумі 14 763,95 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,5 % на день відповідно до п. 3.6. Договору траншу, в сумі 192 774,12 грн., слід зазначити таке.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з погашення суми кредиту, позивачем нарахована пеня в сумі 192 774,12 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 1 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У сфері господарювання згідно частини 2 ст. 217 та частини 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з пункту 3.6 Договору траншу, сторони встановили, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов Договору траншу, позичальник зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі 0,50 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення.
Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.
Таким чином договірні правовідносини між сторонами щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування щодо зазначених правовідносин сторін у справі.
В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.
Отже, яким би способом не визначався в Договорі траншу розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за Договором траншу може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Аналогічну правову позицію підтримує Верховний суд України (постанова Верховного суду України від 24.10.2011р. у справі № 25/187) та Вищий господарський суд України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011р. у справі №9/107).
Отже враховуючи:
- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;
- строки та порядок повернення кредиту, встановлений Додатком №1 до Договору про надання траншу №1.23641/201/05.01 від 18.05.2006р.;
- відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачену пунктом 3.6. Договору траншу та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;
- розміри облікової ставки НБУ визначені Постановами правління Національного банку України, приймаючи до уваги період нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку заборгованості, перевіривши на відповідність вимогам закону розрахунок пені, поданий позивачем відповідно до супровідного листа від 14.03.2012р. № 431/12,
арифметично вірно розрахувавши розмір пені, суд встановив, що, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 192 774,12 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 17 660,69 грн.
За таких обставин, повно та обґрунтовано дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та пені, надані позивачем, суд частково задовольняє позов публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»та приймає рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 62 104,08 грн. заборгованості по капіталу, 14 763,95 грн. заборгованості по процентах та пеню в сумі 17 660,69 грн. та, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає судові витрати на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 11, 16, ч. 1 ст. 509, 525, 526, 530, ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, частинами 2, 3 ст. 549, ст. 610, ч.1 ст. 612, ч.2 ст. 614, ст. 629, ч. 1 ст. 1048, ст. 1054, ч.1 ст. 1055, ч.1 ст. 10561 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 217, ч.1 ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (07300, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, пр-т Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333)
62 104,08 грн. (шістдесят дві тисячі сто чотири гривні вісім копійок) заборгованості по капіталу,
14 763,95 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят три гривні дев'яносто п'ять копійок) заборгованості по процентах,
17 660,69 грн. (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят гривень шістдесят девять копійок) пені,
1 890,57 грн. (одну тисячу вісімсот дев'яносто гривень п'ятдесят сім копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Суддя О.В. Конюх
Повний текст рішення підписано 12.04.2012р.