ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-27/2564-201226.03.12
За позовом Приватного акціонерного товариства «АХА-страхування»
до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова
компанія “Оранта”
третя особа ОСОБА_2
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15 713, 00 грн.
Суддя Дідиченко М. А.
Секретар Приходько Є. П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 20.01.2012 р.;
від відповідача: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги від Приватного акціонерного товариства «АХА-страхування»до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15 713, 00 грн.
Вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.03.2010 року на автодорозі Стрий-Тернопіль, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ВАЗ, д/н НОМЕР_2, під керуванням гр. ОСОБА_2 та автомобіля марки Деу, д/н НОМЕР_1, який був застрахований позивачем на підставі договору страхування наземного транспорту. Позивачем, на виконання умов зазначеного договору була здійснена виплата страхового відшкодування. У зв'язку із зазначеним, оскільки цивільно-правова відповідальність винного в ДТП - гр. ОСОБА_2 була застрахована у ВАТ «НАСК «Оранта», до позивача в порядку регресу перейшло право зворотної вимоги до відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 року порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача винного у скоєнні ДТП - гр. ОСОБА_2 та призначено розгляд на 26.03.2012 року.
Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 26.03.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суду не повідомили, проте через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній зазначав, що справа щодо стягнення позивачем з відповідача відшкодування за даним страховим випадком вже розглядалася господарським судом, та було прийняте рішення, тому, на підставі ст. 80 ГПК України провадження по справі № 5011-27/2564-2012 підлягає припиненню.
Представник позивача у судовому засіданні 26.03.2012 року позов підтримав та подав витребувані ухвалою суду докази.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
З довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Стрийського району № 239 від 15.03.2010 року та Постанови Жидчаівського районного суду м. Києва від 15.04.2010 року по справі № 3-264/2010 р., вбачається, що 11.03.2010 року близько 19:30 на автодорозі Стрий-Тернопіль, гр. ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки ВАЗ, д/н НОМЕР_2, при виборі швидкості руху не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль Деу, д/н НОМЕР_1, чим порушив вимоги п. 12.1 ПДР України.
Постановою Жидчаівського районного суду м. Києва від 15.04.2010 року по справі № 3-264/2010 р. гр. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340, 00 грн.
Пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль Деу, д/н НОМЕР_1, був застрахований на підставі договору СБ 2097683/05АК страхування наземного транспорту від 08.04.2009 року, який укладено між Закритим акціонерним товариством Страхова компанія «АХА Страхування»(правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»), за договором страховик, та гр. ОСОБА_3., за договором страхувальник.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.03.2010 року було проведено автотоварознавче дослідження (звіт № 93/10 про оцінку автомобіля), згідно висновку якого матеріальна шкода, нанесена власнику автомобіля Деу, д/н НОМЕР_1 у результаті його ушкодження при ДТП, становить 24 904, 97 грн.
Як вбачається із страхового акту № 4548/10/05/14 від 13.05.2010 року, Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»було вирішено виплатити страхове відшкодування загальним розміром 16 223,00 грн.
На виконання умов договору СБ 2097683/05АК страхування наземного транспорту від 08.04.2009 року, позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 16 223,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями № 1148 від 14.05.2010 року та відомістю виплат № 87 від 14.05.2010 року.
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані водієм ОСОБА_2, позивач на підставі положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України став в межах сплаченої суми стороною-кредитором у зобов'язанні, що виникло з делікту, замість особи, якій нанесено шкоди.
Тобто, позивач з моменту сплати шкоди за особу, відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов'язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи, відповідальної за завдані збитки.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, власником транспортного зазобу ВАЗ, д/н НОМЕР_2 станом на момент ДТП був гр. ОСОБА_2
При цьому, відносно транспортного засобу ВАЗ, д/н НОМЕР_2 між гр. ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»станом на момент ДТП було укладено поліс № ВЕ/1238348 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тип І (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500, 00 грн., франшиза -510, 00 грн.).
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктами 1, 3 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
За загальним правилом зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (стаття 511 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною 7 статті 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Згідно з частинами 1, 2 статті 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.
Вказані норми містяться у розділі І «Загальні положення про зобов'язання»книги п'ятої ЦК України і стосуються як договірних, так і недоговірних (деліктних) зобов'язань.
Відповідно до статті 511 ЦК України у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Ні вище вказані договори страхування, ні закон не містять заборони на зміну кредитора у зобов'язанні щодо відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»виникло право вимоги до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та 993, 1191 ЦК України на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків у розмірі 15 713, 00 грн. (16 223,00 грн. мінус 510, 00 грн.), оскільки обов'язок компенсації суми франшизи законом покладено на особу, відповідальність якої застрахована.
У судовому засіданні відповідач подав копію рішення Господарського суду міста Києва по справі № 22/433 від 23.12.2011 року та зазначив, що у цій справі вже були розглянуті позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»про стягнення страхового відшкодування за даним страховим випадком, тому, справа № 5011-27/2564-2011 підлягає припиненню з підстав, встановлених п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Суд не погоджується із такою позицією відповідача з наступних підстав.
Вищим господарським судом України в. п. 3.7. роз'яснення від 18.09.97 № 02-05/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(зі змінами, внесеними Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2007р. №04-05/103 «Про внесення змін та доповнень до деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України і роз'яснень та рекомендацій президії Вищого господарського суду України і про визнання таким, що втратило чинність, роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України») зазначено: зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстав позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до позивача.
Отже, підстава позову -це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Дослідивши зміст рішення Господарського суду міста Києва по справі № 22/433 від 23.12.2011 року суд встановив, що позивачеві було відмовлено у задоволенні позовних вимог у зв'язку із тим, що станом на день звернення позивача до суду із позовом порушення відповідачем прав ПрАТ «СК «АХА Страхування»не відбулось.
Так, відповідно до положень ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, чинній з 19.09.2011 року, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
У рішенні по справі № 22/433 від 23.12.2011 року Господарським судом міста Києва було встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування 07.10.2011 року, а відтак на час звернення до суду (31.10.2011 року) відповідач, як страховик винної особи, права позивача згідно вимог закону щодо порядку виплати на користь позивача страхового відшкодування, не порушував.
Натомість у справі № 5011-27/2564-2011 судом розглядається спір з підстав ухилення ВАТ «НАСК «Оранта»від обов'язку зі сплати страхового відшкодування, строк для виплати якого настав.
Тому, твердження відповідача щодо того, що провадження у даній справі підлягає припиненню з підстав п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, є хибними та не приймаються судом.
Частина 1 статті 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів оплати ним страхового відшкодування суду не надав.
У зв'язку із зазначеним, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 15 713, 00 грн. є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 11, ст. ст. 22, 29, 509, 511, 512, 514, 528, 636, 993, 1187, 1188, 1191, 1192 ЦК України та ст. ст. 33, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код: 00034186), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; 04070, м. Київ, вул. Почайнинська, 70, оф. 1; ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування у розмірі 15 713 (п'ятнадцять тисяч сімсот тринадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Дідиченко М. А.
Дата підписання: 02.04.12 р.