01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.04.2012 № 45/295-30/88-37/423
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Новікова М.М.
розглянувши апеляційну скаргу Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»
на рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012
у справі № 45/295-30/88-37/423 (суддя Гавриловська І.О.)
за позовом Національного комплексу «Експоцентр України»
до Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа»
про стягнення 37 547,00 грн.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - дов. № 02-11/324 від 20.03.2012р.
від відповідача : ОСОБА_2 - дов. № б/н від 19.03.2012р.
Національний комплекс “Експоцентр України” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа” про стягнення 37 547,00 грн. збитків, у зв'язку з пошкодженням газонів і зелених насаджень під час проведення виставки на території виставкового центру.
Ухвалою суду від 01.11.10 р. (суддя Балац С.В.) порушено провадження у справі № 45/295 та призначено її розгляд на 29.11.10 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.12.10 р. у справі № 45/295 у задоволенні позову Національного комплексу “Експоцентр України” до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа” було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.11 р. у справі № 45/295 рішення Господарського суду м. Києва № 45/295 від 08.12.10 р. залишено без змін, апеляційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” без задоволення, а матеріали справи № 45/295 -повернуто Господарському суду м. Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.11 р. у справі № 45/295 касаційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” було задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.11 р. у справі № 45/295 та рішення Господарського суду м. Києва № 45/295 від 08.12.10 р. -скасовано, а справу № 45/295 -передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду м. Києва Скрипай О.Є. від 01.04.11 р. справу № 45/295 було передано на повторний автоматичний розподіл автоматизованою системою документообігу Господарського суду м. Києва, в результаті якого дана справа передана на новий розгляд судді Ващенко Т.М.
Ухвалою № 45/295-30/88 суддя Ващенко Т.М. прийняла вищезазначену справу до свого провадження, було присвоєно справі № 45/295-30/88, призначено розгляд справи на 28.04.11 р. та зобов'язано сторін надати суду письмові пояснення з врахуванням мотивувальної частини постанови Вищого господарського суду України від 28.03.11 р. у справі 45/295.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 31.05.11 р. у справі № 45/295-30/88 у задоволенні позову Національного комплексу “Експоцентр України” до Корпорації “Українська універсальна агропромислова біржа” було відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.11 р. у справі № 45/295-30/88 рішення Господарського суду м. Києва № 45/295-30/88 від 31.05.11 р. залишено без змін, апеляційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” без задоволення, а матеріали справи № 45/295-30/88 -повернуто Господарському суду м. Києва.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.11 р. у справі № 45/295-30/88 касаційну скаргу Національного комплексу “Експоцентр України” було задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.07.11 р. та рішення Господарського суду м. Києва 31.05.11 р. у справі № 45/295-30/88 було скасовано, а справу № 45/295-30/88 -передано до Господарського суду м. Києва на новий розгляд.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. у справі № 45/295-30/88-37/423 позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» на користь Національного комплексу «Експоцентр України» 37 547,00 грн. збитків, 375,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012р. у справі № 45/295-30/88-37/423 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2012р. апеляційну скаргу Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 03.04.2012р.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01/22/3/7 від 02.04.2012р. було внесено зміни до складу колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. прийнято апеляційну скаргу Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» до провадження.
Через відділ документального забезпечення 02.04.2012р. представником позивачем був поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
11.05.2010р. між Національним комплексом “Експоцентр України” (виконавець) та Корпорацією “Українська універсальна агропромислова біржа” (замовник) був укладений договір № 36-2 (надалі за текстом - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) передбачено, що предметом даного договору є виконання сторонами комплексу узгоджених заходів, послуг та робіт щодо проведення ХХІІ Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку “Агро-2010” на території виконавця (м. Київ, проспект академіка Глушкова, 1).
Відповідно до п. 2.1.1 договору, виконавець зобов'язався розмістити експозицію виставки на виставковій площі: 11 510 кв. м закритої площі у павільйонах №№ 1, 2, 3, 7, 8, 9, 10, 12; 29 200 кв. м відкритих майданчиків (біля центрального входу та павільйонів №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12), згідно з додатком № 1.
Згідно п. п. 2.3.3 та 2.3.4 договору, сторонами погоджено, що виконавець має право розташовувати на відкритих майданчиках торгівельні точки (інші експозиції), відповідно до плану-схеми, що письмово затверджується сторонами не пізніше, ніж за 5 днів до початку роботи виставки та не ближче ніж за 50 м від межі експозиції.
У відповідності до п. 2.4.6 договору, замовник зобов'язався укомплектувати експозицію виставки на 11 510, 00 кв. м закритої та 29 200,00 кв. м відкритої виставкових площ.
Пунктом 4.6 договору передбачено, що замовник несе повну матеріальну відповідальність за псування або втрату майна виконавця. У разі втрати або пошкодження майна виконавця, замовник відшкодовує його вартість за цінами на день нанесення збитків. У разі пошкодження асфальтового покриття, газонів та зелених насаджень, замовник відшкодовує витрати виконавця на їх відновлення на підставі відповідних документів, пред'явлених виконавцем.
Позивач в обґрунтування своїх вимог вказує на те, що відповідачем при проведенні виставки на території позивача було пошкоджено газони та зелені насадження, в зв'язку з чим Національному комплексу “Експоцентр України” було нанесено збитки, розмір яких визначений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 559 від 08.04.1999р.
Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Частиною 2 ст. 230 Цивільного кодексу України передбачено, що сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що відповідно до умов договору, позивачем було надано відповідачу для розміщення експонатів закриті виставкові площі, загальною площею 11 510,00 кв. м та відкриті виставкові майданчики, загальною площею 29 200,00 кв. м, зокрема, перед центральним входом, асфальтовані майданчики біля павільйонів та відкритий виставковий майданчик під навісом біля павільйону № 12. Вказані площі визначені також додатком № 4 до договору.
З додатку № 1 до договору вбачається, що асфальтовані майданчики оточені зеленими газонами, клумбами, які вкриті насадженнями та за умовами договору передбачено відповідальність відповідача за пошкодження асфальтного покриття, газонів та зелених насаджень, оскільки при розміщенні експонатів, їх елементів можливе за діяння газонів як виставкових площ чи для підготовки експозиції.
Відповідачем надсилались листи від 31.05.2010р. № 96-02/50-09 та від 01.06.2010р. № 96-01/51-09 з проханням дозволити розміщення та забудову експозиції на траві газонів, частково на клумбах та трав'яному покритті, зобов'язуючись при цьому вжити заходи збереження зеленого покрову.
Вищезазначене свідчить про бажання відповідача використовувати газони, клумби та травяне покриття, і доказів того, що вони не були використані, відповідач не надав.
Як вбачається з матеріалів справи 17.06.2010р. комісією у складі начальника управління лісопаркової та с/г діяльності Маренця М.Г., начальника дільниці декоративного садівництва та озеленення Демченко З.В., провідного спеціаліста з лісокористування Голубенка Г.М. було проведено обстеження газонів та декоративних насаджень на території садово-паркової зони НК “Експоцентр України”, яка була задіяна під час проведення виставки “Агро-2010” 15-19 червня 2010 року в місцях, де розміщені торгові точки та експонати виставки.
За результатами вказаного обстеження було складено акт, яким встановлено, що садово-парковим газонам нанесено значну шкоду на площі 3470 кв. м (партерних -170 кв. м, звичайних -3 300 кв. м), у зв'язку з чим загальна сума збитків складає 37 547,00 грн.
Позивачем на адресу відповідача були надіслані листи від 02.07.2010р. № 01-11/576 та 05.08.2010р. № 01-11/689/3, відповідно до яких, просив останнього сплатити суму заподіяних збитків за пошкодження газонів та зелених насаджень в розмірі 37 547,00 грн., проте відповідачем не було надано жодної відповіді.
Згідно ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Пунктом п. 4.6. договору передбачено, що замовник несе повну матеріальну відповідальність за псування або втрату майна виконавця. У разі втрати або пошкодження майна виконавця, замовник відшкодовує його вартість за цінами на день нанесення збитків.
У відповідності до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Однак відповідачем не доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання з використання виставкових площ лише за призначенням та у відповідності до погодженого плану експозиції, також не надано доказів того, що площі газонів, зелених насаджень та асфальтового покриття не використовувались та не були пошкоджені.
Таким чином, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору дійшов правильного висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог та стягнув з відповідача на користь позивача 37 547,00 грн. збитків, 375,47 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012р. у справі № 45/295-30/88-37/423.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Корпорації «Українська універсальна агропромислова біржа» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 23.01.2012р. у справі № 45/295-30/88-37/423 - без змін.
2. Матеріали справи № 45/295-30/88-37/423 повернути до Господарського суду м. Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Новіков М.М.