Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 2-а-641/11
09 грудня 2011 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок і виплату невиплаченої пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ст.ст.50, 54 Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати дії управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації протиправними, зобов'язати провести перерахунок та виплатити пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом 2-ї групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області, як особа віднесена до категорії 1 потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію у зв'язку з настанням інвалідності.
Позивачка зверталася до Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області з проханням провести перерахунок її пенсії як інваліда 2-ї групи відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та нарахувати і виплатити їй недоотриману пенсію, однак Управлінням Пенсійного фонду України в Олевському районі йому було відмовлено та зазначено, що пенсія призначена і виплачується у відповідності до діючого законодавства.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, згідно поданої письмової заяви, просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, тому справа розглядається без його участі, але надав до суду заперечення в якому просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову за безпідставністю.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, не повідомив про причини неявки, тому справа розглядається без його участі.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка є інвалідом 2-ї групи захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, з 17.03.2008 року стоїть на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області як особа, віднесена до категорії 1 потерпілого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що стверджується копією посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, листом відповідача від 28.12.2010р. №6721/02.
Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону №796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796, у випадку збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом, збільшується розмір пенсії, відповідно ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду завданою здоров'ю, особам віднесеним до 1 категорії. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст.113 Конституції України).
В даному випадку Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визначає порядок і розміри пенсійних виплат.
Виплата пенсійних виплат по постанові КМ України від 16 липня 2008 року №654 є неправомірними, оскільки постанова суперечить базовим положенням Конституції України про статус закону України як акта вищої юридичної сили в системі нормативно-правових актів держави та самому Закону, який регулює зазначені відносини.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Згідно приписам ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року №8 “Про незалежність судової влади” зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх
утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України “Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Також УПФ України в Олевському районі є належним відповідачем, оскільки відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261 та з урахуванням Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 30.04.2002 року № 8-2, саме зазначений відповідач забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення виплат пенсії особам, які проживають на території радіоактивного забруднення за відповідними позовами.
Таким чином саме відповідач УПФ України в Олевському районі неправомірно обмежував позивача у її праві на отримання основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, зазначених в ст.ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, чим порушив її право на соціальний захист від наслідків Чорнобильської катастрофи.
Також ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з адміністративного позову, позивачка просить про захист своїх прав на отримання основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, яка є інвалідом 2-ї групи, захворювання пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та постійно проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 грудня 2010 року та в подальшому.
В частині позову щодо визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області протиправними позивачці слід відмовити оскільки розпорядником даних коштів є Управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області.
Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, слід керуватися тим, що відповідно до положень Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зазначена пенсія призначається і виплачується управлінням пенсійного фонду.
З огляду на те, що спеціальним Законом, який встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, функції щодо призначення та виплати відповідної пенсії віднесено до компетенції органів пенсійного фонду, тому суд не уповноважений здійснювати розрахунки сум зазначеної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Також ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить про захист своїх прав на отримання основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особа, яка є інвалідом 2-ї групи, захворювання пов'язаної з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС та постійно проживає на території радіоактивного забруднення за період з 01 грудня 2010 року та в подальшому, але оскільки суд, відповідно до ст.ст.105,162 КАС України, має зазначити початкову та кінцеву дату здійснення такого нарахування і не може на майбутнє передбачати певні дії, тому вважаю за необхідне зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок і виплату коштів, передбачених ст. 50, 54 Закону України ''Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''за період з 01 грудня 2010 року по 18 лютого 2011 року.
Статтею 162 КАС України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.
Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачці в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.
Керуючись ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року (з змінами і доповненнями), ст.ст. 10, 11, 71, 86, 99, 122, 128, 159, 162, 163, 167, 186 КАС України,
Позов ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Олевському районі Житомирської області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії не у відповідності із ст.50, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 ч.4 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановивши її на рівні 8-ми мінімальних пенсій за віком, визначених ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щомісячно, за період з 01 грудня 2010 року по 18 лютого 2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Олевському районі Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, встановивши її на рівні 75 процентів мінімальної пенсії за віком, визначеної ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за період з 01 грудня 2010 року по 18 грудня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.
Управління Пенсійного Фонду України в Олевському районні Житомирської області звільнено від сплати державного мита на підставі п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
ОСОБА_1 звільнити від сплати державного мита на підставі п.18 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Олевський районний суд Житомирської області до Житомирського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі винесення резолютивної частини рішення, передбаченої ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:О. В. Стратович