Справа № 2-3270/2011
23.11.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кагітіної І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушевої Г-М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що внаслідок ДТП, яка сталася 11.03.2008р., автомобілю марки ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_3, який йому належить, було спричинено пошкодження. Зазначена подія сталась з вини водія ОСОБА_2, який при здійснені маневру допустив зіткнення, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження №31-0214 від 28.03.2008р. матеріальна шкода, спричинена у наслідок ДТП, склала 8920 грн. Добровільно відшкодувати матеріальну шкоду відповідач відмовляється. На підставі наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду з урахуванням індексу інфляції та витрат з оплати дослідження у розмірі 13111,00 грн., та судові витрати.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлений належно, заперечень проти позову не надав.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази, суд дійшов наступного висновку.
Спірні відносини регулюються статтями 22, 1187, 1188 Цивільного Кодексу України.
Постановою судді Апеляційного суду АРКрим від 06.04.2010 року встановлено, що ОСОБА_2, 11.03.2008 р., в 13 годин 20 хвилин, в м. Сімферополі на перехресті вул. Київська і вул. Толстого, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки «Івеко», д/н НОМЕР_4, в залежності від швидкості руху, стану транспортного засобу, не обрав безпечну дистанцію, внаслідок чого припустив наїзд та автомобіль ВАЗ-21063, д/н НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, який зупинився попереду в попутному напрямку, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.13.1 ДР України. Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрито провадження у справі у зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення (а.с.15-16).
Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкове для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, судом встановлено, що саме з вини ОСОБА_2 сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_3
Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування у повному обсязі.
Згідно положень ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У відповідності до ч.2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується осо бою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове пра во, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З огляду на встановлені факти та викладені положення матеріального закону, з урахуванням наявних доказів у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що у наслідок винних дій, вчинених відповідачем позивачу, як власнику автотранспортного засобу ВАЗ-21063, державний номер НОМЕР_3, завдана матеріальна шкода, розмір якої у відповідності до висновку автотоварознавчого дослідження №31-0214 від 23.08.2008р., складає 8 920,16 гривень. (а.с.19-23)
Суд приймає до уваги зазначений письмовий доказ на підтвердження розміру завданої матеріальної шкоди, оскільки він не оспорений відповідачем.
За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 суму у розмірі 8920,00 грн.
Разом з тим, суд не знаходить підстав для відшкодування матеріальної шкоди з урахуванням індексу інфляції, оскільки зазначене не ґрунтується на вимогах цивільного законодавства, яке регулює порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Щодо витрат, пов'язаних із проведенням автотоварознавчого дослідження №31-0214 від 23.08.2008р., то суд також не знаходить підстав для їх стягнення, оскільки дослідження не є експертизою та не відноситься до судових витрат у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 79 ЦПК України.
Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, які встановлені ст. ст. 10, 11 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог або заперечень; саме сторона визначає коло доказів, які вона надає суду.
Щодо пропуску строку позовної давності, то відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як убачається з матеріалів справи про особу, яка порушила права позивача він міг дізнатись після прийняття 06.04.2010 року суддею Апеляційного суду АР Крим постанови, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. З позовом ОСОБА_4 звернувся 12.08.2011 року, тобто у межах трирічного строку, встановленого ст. 257 ЦК України.
Відповідно до ст. ст. 22, 257, 261, 1187, 1188 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану у наслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11.03.2008 року, у розмірі 8920,16 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять) гривень 16 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір у розмірі 89,20 (вісімдесят дев'ять) гривень 20 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120 (сто двадцять) гривень 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя