донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
04.04.2012 р. справа №18/191
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді:Зубченко І.В.,
суддів:Мартюхіної Н.О., Татенка В.М.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. за довіреністю б/н від 10.02.2012р.
від відповідача:ОСОБА_2. за довіреністю №1034/4-27/18 від 29.11.2011р.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.)
у справі№18/191 (суддя Овсяннікова О.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк
до Донецького Національного Університету, м. Донецьк
простягнення 8000грн. у якості відшкодування збитків, які понесені ним внаслідок невиконання відповідачем договору будівельного підряду від 09.07.2009р. №2392/10-09
Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом, до відповідача, Донецького Національного Університету, м. Донецьк, про стягнення 8000грн. у якості відшкодування збитків, які понесені ним внаслідок невиконання відповідачем договору будівельного підряду від 09.07.2009р. №2392/10-09.
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.) у справі №18/191 відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що витрати на правову допомогу у сумі 8000грн., здійснені позивачем добровільно та свідомо, на підставі договору з фахівцем у галузі права, а не з адвокатом, відшкодування витрат на оплату представництва якого передбачено ст.49 Господарського процесуального кодексу України, та без участі відповідача і факт наявності таких витрат і їх розмір не знаходиться у необхідному причинному зв'язку зі шкодою, а тому відсутній склад правопорушення, наявність якого є необхідною умовою для відшкодування збитків.
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. у справі №18/191 скасувати та прийняти нове рішення у справі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
На думку скаржника, неправомірність поведінки Донецького Національного Університету, наявність шкоди та вини доведені рішенням господарського суду Донецької області від 16.05.2011р. у справі №43/292. Протиправні дії відповідача знаходяться у прямому зв'язку із витратами ТОВ «Еталон-А», понесеними ним у зв'язку із укладенням з ТОВ «Юридична компанія Апелла»договору №1027-Г/11 від 20.12.2010р. про надання юридичних послуг, пов'язаних із представництвом у суді інтересів позивача, з огляду на відсутність у нього штатного юриста або будь-якого працівника із вищою юридичною освітою. Фактичне виконання сторонами договору №1027-Г/11 від 20.12.2010р. підтверджується матеріалами справи.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2012р. у справі №18/191 відновлено пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала отримана сторонами, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 05.03.2012р. та 06.03.2012р. поштових відправлень з цією ухвалою.
Приймаючи апеляційну скаргу до розгляду, судом апеляційної інстанції враховано, що ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача був присутній у судовому засіданні, в якому оголошено вступну та резолютивні частину рішення від 10.10.2011р. у справі №18/191, внаслідок чого за приписами ст.87 ГПК України на адресу позивача в трьохденний термін не було надіслано примірник рішення від 10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.) у справі №18/191; не надсилалась копія рішення позивачу і після його звернень до суду із відповідними письмовими заявами та згідно з відміткою зробленою на заяві б/н від 04.11.2011р. (акр. спр. 43) представник позивача ознайомився з повним текстом рішення у даній справі лише 24.02.2012р.
За приписами ч.5 ст.55, ч.2 ст.124 Конституції України, ст.2, ч.3 ст.3, ч.ч.1, 2, 3 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Апеляційна скарга подана ТОВ «Еталон-А»з додержанням вимог, викладених в статтях 94-95 ГПК України та до неї додано клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження із викладенням причин з яких пропущено строк. Встановлені законом строки вчинення процесуальних дій мають своїм завданням забезпечення ефективного захисту порушених прав особи, тому у даному випадку пропуск строку подання апеляційної скарги не може розглядатись як такий, що вчинений без поважних причин.
Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.03.2012р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.
Представник скаржника у судовому засіданні 04.04.2012р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.04.2012р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 ГПК України складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Рішенням господарського суду Донецької області від 16.03.2011р. у справі №43/292 задоволено позовні вимоги ТОВ «Еталон-А»до Донецького Національного Університету та стягнуто з відповідача на користь позивача 73591,20грн. боргу за договором будівельного підряду №2392/10-09 від 09.07.2009р., 2177,49грн. 3% річних та 6696,79грн. інфляційних втрат.
Як вбачається з цього рішення, між ТОВ «Еталон-А»(підрядник) та Донецьким Національним Університетом (замовник) був укладений договір будівельного підряду №2392/10-09 від 09.07.2009р., на виконання якого позивач виконав роботи з капітального ремонту покрівлі гуртожитку №2, а відповідач прийняв виконані роботи без зауважень, що підтверджується підписаними обома сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року у сумі 73591,20грн. та актами прийомки виконаних підрядних робіт №5 за грудень 2009 року у сумі 36232,80грн., №7 за грудень 2009 року у сумі 37358,40грн. В порушення умов договору №2392/10-09 від 09.07.2009р. відповідач не сплатив вартість виконаних робіт у розмірі 73591,20грн., внаслідок чого виникла заборгованість у вказаній сумі, яка визнана судом обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з приписів ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.2 ст.35 ГПК України, якщо договір та обставини його укладення, виконання були предметом дослідження по одній справі між тими ж сторонами, за результатом розгляду якої винесено рішення, що набрало законної сили, то суд не має знов розглядати обставини його укладення та виконання.
Це положення узгоджується із міжнародною Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, до якої Україна приєдналась у 1997 році, а відтак, у відповідності із ст.10 Цивільного кодексу України норми цієї Конвенції є частиною національного цивільного законодавства України з пріоритетом саме норм Конвенції, згідно з якою одним із основних елементів права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сила, не може бути поставлено під сумнів.
Причиною спору у даній справі стало питання про наявність підстав для стягнення з Донецького Національного Університету 8000грн., визначених позивачем як збитки, понесені на отримання юридичної допомоги від Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія Апелла»за укладеним з ним договором №1027-Г/11 від 20.12.2010р. про надання юридичних послуг, за умовами якого ТОВ «Юридична компанія Апелла»(виконавець) зобов'язується надати позивачеві (замовнику) юридичні послуги щодо захисту його інтересів в господарських судах України усіх інстанцій по справі про стягнення боргу з відповідача, і на виконання умов якого позивач сплатив виконавцю 8000грн., що підтверджується копією банківської виписки за 28.07.2011р. (арк. спр. 27).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на той факт, що в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, він був змушений звернутись за юридичною допомогою до ТОВ «Юридична компанія Апелла»та сплатити останньому за надані послуги обумовлену договором суму 8000 грн., яку позивач вважає своїми збитками в розумінні ст.22 Цивільного кодексу України та ст.225 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частинами 1, 2 ст.22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За правилами ст.611 ЦК України відшкодування збитків є встановленим договором або законом правовим наслідком, що настає у разі порушення зобов'язання.
Виходячи зі змісту ст.623 ЦК України, збитки кредиторові відшкодовуються боржником у разі порушення ним зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 1 ст.224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГК України).
Згідно п.2 ч.1 ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Виходячи з аналізу зазначених правових норм, слід дійти висновку, що ними регулюються правовідносини сторін, які носять зобов'язальний характер, в т.ч. щодо стягнення збитків, відшкодування яких передбачено умовами договору або вимогами закону як наслідок порушення господарського зобов'язання, тобто, таких збитків, відшкодування яких, за наявності вини сторони у порушенні господарського зобов'язання, носить обов'язковий для цієї сторони характер, а наявність збитків і їх розмір перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням.
Однак, витрати позивача на отриману юридичну допомогу, не носять зобов'язального характеру для відповідача, не пов'язані з його заборгованістю за договором будівельного підряду, стягнення якої було предметом позову у справі №43/292, тобто, ці витрати не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із порушеннями відповідачем своїх зобов'язань за договором, пов'язаними із зверненням позивача до господарського суду для захисту своїх прав.
За приписами ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством або установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.
Таким чином, залучення до участі у справі в якості представника іншої особи є правом, а не обов'язком сторони, тобто, пов'язано лише з волевиявленням цієї сторони, а її витрати щодо такої особи не носять для іншої сторони у справі обов'язкового характеру.
Скаржник вказував, що необхідність залучення представника ТОВ «Юридична компанія Апелла»для захисту інтересів позивача в суді виникла у зв'язку з тим, що у нього відсутні штатний юрист або будь-який працівник із вищою юридичною освітою. Проте, судова колегія відзначає, що зазначена обставина ніяким чином не впливає на вирішення спору по суті.
За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
З аналізу правовідносин між сторонами за справою щодо відшкодування відповідачем збитків у вигляді витрат позивача на юридичну допомогу за договором, предметом якого є здійснення представництва інтересів позивача в господарських судах України, судова колегія дійшла висновку про відсутність необхідної сукупності умов для відшкодування збитків, оскільки ці витрати не мають обов'язкового характеру для відповідача, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з діями відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову та вважає доводи апеляційної скарги такими, що цього висновку не спростовують.
Разом з тим, судова колегія відзначає, що стаття 1166 ЦК України передбачає відшкодування позадоговірної майнової шкоди, завданої особою іншій особі, які не перебувають між особою у договірних відносинах. Однак, як свідчать матеріали справи, позивач вимагає відшкодування вартості юридичних послуг, які були надані йому на підставі укладеного ним та ТОВ «Юридична компанія Апелла»договору про надання юридичних послуг №1027-Г/11 від 20.12.2010р. Крім того, визначення позивачем причинного зв'язку між діями відповідача, в результаті яких позивачу було завдано майнової шкоди, та самою шкодою, здійснюється з посиланням на договір будівельного підряду №2392/10-09 від 09.07.2009р., сторонами якого є позивач та відповідач та який був предметом розгляду у справі №43/292.
За таких обставин у колегії суддів не має підстав вважати відносини між сторонами у справі позадоговірними (деліктними) та такими, що підлягають регулюванню на підставі ст.1166 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарською суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.) у справі №18/191 відповідає нормам матеріального га процесуального права України за мотивами, викладеними в постанові апеляційної інстанції, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-А», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.) у справі №18/191 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 10.10.2011р. (повний текст підписано 14.10.2011р.) у справі №18/191 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий І.В. Зубченко
Судді: Н.О. Мартюхіна
В.М. Татенко
Надруковано 5 примірників: 1-позивачу; 1 -відповідачу; 1 -до справи; 1 -ДАГС, 1 -ГС