03 квітня 2012 року Справа № 09/5026/449/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представників позивача - Крикун Г.М. директор, Табачук О.І. заступник директора за довіреністю від 02.04.2012 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім КрамКо" м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Містер Снек" м.Черкаси про стягнення 67454,35 грн., -
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 67454,35 грн., у тому числі: 57673,26 грн. основного боргу з оплати за товар, поставлений згідно договору поставки товару №0105 від 01 травня 2011 року, 1130,14 грн. договірної пені, 8650,95 грн. договірного штрафу, нарахованих, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору поставки позивач поставляв відповідачу товар (продукти харчування), який останній прийняв, але порушував договірні строки та порядок оплати за прийнятий товар, внаслідок чого станом на 18 грудня 2011 року утворився борг з оплати за поставлений товар в сумі 57673,26 грн., який на дату звернення з даним позовом до суду не погашений, також згідно з умовами договору, у зв'язку з простроченням оплати, нараховані пеня та штраф.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 12 березня 2012 року матеріали позовної заяви направлені за територіальною підсудністю до господарського суду Черкаської області, оскільки адресою місцезнаходження відповідача є м.Черкаси, вул.Одеська, 50.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 березня 2012 року порушено провадження у справі та призначеної її до розгляду на 03 квітня 2012 року.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, ухвала суду, направлена відповідачу за адресою, зазначеною у ЄДР, як місцезнаходження відповідача, повернута поштою з довідкою "По закінченню терміну зберігання".
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Згідно ст.64 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже судом належним чином виконаний обов'язок щодо повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.
Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та неявка його представника у судове засідання не перешкоджають вирішенню спору по суті.
На підставі ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили позов задовольнити повністю, вказали, що відповідач має мережу кафе у місті Києві, але припинив сплату коштів на отриманий товар.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників позивача, судом встановлено наступне.
Між ТОВ "Торговий дім КрамКо" (постачальник, позивач у справі) та ТОВ "Містер Снек" (покупець, відповідач у справі) укладено договір поставки товару №0105 від 01 травня 2011 року (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити у зумовлені строк (строк) товар покупцю, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах Договору (п.1.1 Договору).
У Договорі сторони, зокрема, домовились про наступне:
- під терміном "товар", що вживається в цьому Договору, сторони розуміють продукцію, яка вказана в Специфікації до цього Договору або в видатковій накладній, яка є його невід'ємною частиною (п.1.2 Договору);
- право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту передачі товару, що засвідчується підписами представників сторін на відповідній накладній (п.1.3 Договору);
- загальну суму Договору складає сума вартості товару, що поставлений покупцю за всіма накладними до цього Договору (п.5.1 Договору);
- товар відпускається при умові попередньої оплати, якщо інше не передбачено Договором (п.7.3 Договору);
- допускається відстрочка платежу на термін до 19 календарних днів (п.12.1 Договору);
- у разі прострочення платежу більше двох банківських днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно чинного законодавства України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення. Уразі прострочення платежу більш ніж 15 банківських днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 15% від суми несплаченого товару за кожний випадок прострочення оплати (п.9.1. Договору);
- сплата штрафів, пені та відшкодування збитків не позбавляє винну сторону від виконання нею своїх зобов'язань за цим Договором (п.9.3 Договору).
На виконання умов Договору, у період з 11 жовтня 2011 року по 29 листопада 2011 року, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 57673,26 грн., що підтверджується товарними накладними, які містять підписи представників обох сторін, скріплені печатками, а також актом звірки розрахунків №72 від 30 листопада 2011 року.
Згідно довідки позивача №95 від 29 березня 2012 року акт звірки від імені відповідача був підписаний керівником товариства ОСОБА_1, в присутності головного бухгалтера ОСОБА_2. та офіс-менеджера ОСОБА_3
В порушення договірних строків оплати за одержаний товар, відповідач його вартість не сплатив, внаслідок чого утворився борг з оплати за прийнятий товар в сумі 57673,26 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.
Предметом спору у справі є стягнення боргу з оплати за поставлений товар та сум договірної пені і штрафу, нарахованих за порушення виконання грошового зобов'язання.
Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.
Договір, на підставі якого виникли зобов'язання сторін та подано позов, за правовою природою є господарським договором поставки.
Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).
Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.
Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві.
З матеріалів справи вбачається, що зобов'язання позивача щодо передачі товару є виконаними з дати вручення товару відповідачу, строк оплати по договору визначений як попередня оплата з можливістю відстрочення на 19 календарних днів.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З наявних у справі доказів вбачається, що на виконання умов Договору, у жовтні - листопаді 2011 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 57673,26 грн., що підтверджено накладними та передачу товару (продовольчі товари), у яких зроблені відмітки про отримання товару відповідних кафе ТОВ "Містер Снек", зокрема: кафе №№1, 4, 8, 12, 14, які знаходяться у місті Києві. Товар отриманий без зауважень, однак в порушення умов Договору, відповідач оплату вартості товару у встановлені строки не здійснював, внаслідок чого станом на 18 грудня 2011 року утворився борг з оплати за переданий товар в загальній сумі 57673,26 грн., який на дату звернення позивача з даним позовом не погашений. Отже в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У Договорі сторони встановили, що у разі прострочення платежу більше двох банківських днів покупець сплачує постачальнику пеню згідно чинного законодавства України у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення. Уразі прострочення платежу більш ніж 15 банківських днів покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 15% від суми несплаченого товару за кожний випадок прострочення оплати.
За прострочення оплати позивач нарахував відповідачу штраф у передбаченому договором розмірі від загальної суми боргу, визначеної на дату подання позову, що становить 8650,95 грн. (57673,26 грн. х 15%) та за період прострочення оплати з 30.10.2011 року по 12.01.2012 року нарахував пеню в сумі 1130,14 грн., з врахуванням договірного строку оплати кожної партії товару та обмеженням розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ. Розрахунок штрафу та пені перевірено судом, він зроблений вірно. Отже і ці вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався своїм правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача.
З огляду на викладені норми законодавства та встановлені фактичні обставини справи, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 57673,26 грн. основного боргу, 1130,14 грн. договірної пені, 8650,95 грн. договірного штрафу.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 1609,50 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Містер Снек" (18000, м.Черкаси, вул. Одеська, 50, ідентифікаційний код 24576727) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім КрамКо" (04119, м.Київ, вул.Сім'ї Хохлових, 11/2, ідентифікаційний код 37517532) - 57673,26 грн. основного боргу, 1130,14 грн. договірної пені, 8650,95 грн. договірного штрафу, 1609,50 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯ Н.М. Курченко
Повне рішення складено 04 квітня 2012 року.