ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/1595-201203.04.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
У засіданні брали участь:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 25.11.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_2. (довіреність від 20.01.2012р.).
В судовому засіданні 03 квітня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю«Савсервіс-Мова»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР»(відповідач) заборгованості в розмірі 106 803,26 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 358-К/12672 від 01 березня 2010 року, зокрема, не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 01.03.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 03.04.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
01 березня 2010 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 358-К/12672 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -106 803,26 грн., однак, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором поставки в розмірі -106 803,26 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 01 березня 2010 року між сторонами укладено договір поставки № 358-К/12672 згідно п. 1.1. якого Постачальник постачає і передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує товари згідно з умовами Договору.
Пунктом 2.6. Договору передбачено, що право власності і ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від Постачальника до Покупця з моменту, коли товари поставлено Покупцеві вивантаження на приймальну платформу торгової точки, і сторони підписали накладну, що засвідчує те, що товари були отримані Покупцем.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в листопаді 2011 року позивач передав товар на загальну суму 106 803,26 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: 54712173 від 02.11.2011р., 54711137 від 02.11.2011р., 55296509 від 25.11.2011р., 55327102 від 28.11.2011р., 55326181 від 29.11.2011р. та 53630401 від 29.11.2011р. (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних видаткових накладних.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 3.6. Договору поставки, в редакції складеного сторонами протоколу розбіжностей від 01.03.2010р. (належним чином засвідчена копія протоколу міститься в матеріалах справи) встановлено, що Покупець оплачує товари протягом 35 (тридцяти п'яти) календарних днів з дня отримання товарів, що підтверджується підписаними сторонами накладними на поставку товару. Оплата за товар Покупцем приводиться в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника, визначений в реквізитах Договору з обов'язковим зазначенням в платіжному дорученні договору та накладної, на підставі яких здійснюється перерахування грошових коштів.
Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку Покупець не здійснив, товару не повертав.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 13.02.2012р. та 01.03.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам ухвал суду від 13.02.2012р. та 01.03.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар, станом на квітень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 106 803,26 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару без урахування від'ємного сальдо за попередній період в розмірі 494,56 грн.).
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 136,07 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАР-ЦЕНТР» (ідентифікаційний код: 36148976, адреса: 01004, м. Київ, вул. Рогнідиньска, буд. 4-А, платіжні реквізити: п/р 260083016473 в КБ «Національні інвестиції», МФО 300498), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Савсервіс-Мова»(ідентифікаційний код: 30776789, адреса: 03115, м. Київ, вул. Миколи Краснова, буд. 27, платіжні реквізити: п/р 260020012212 в КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Києва, МФО 322904), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -106 803,26 грн. (сто шість тисяч вісімсот три гривні 26 копійок) та судові витрати -2 136,07 грн. (дві тисячі сто тридцять шість гривень 07 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 05.04.2012р.