ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-10/1531-201203.04.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення коштів
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.
Представники сторін: не з'явились.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованості в сумі 43 372,95 грн. з них основного боргу -40 182,89 грн., пені -2 689,86 грн. та 3% річних -500,20 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки товару № 328 від 01 січня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.
У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 01.03.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 03.04.2012 року.
Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
01 січня 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту -Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки товару № 328 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності з поданими Покупцем замовленнями, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах Договору.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -42 047,63 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар на суму -1 864,74 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі -40 182,89 грн., тобто 42 047,63 грн. -1 864,74 грн.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Як вже було встановлено судом, 01 січня 2010 року між сторонами укладено договір поставки товару № 328 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар у відповідності з поданими Покупцем замовленнями, а Покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість на умовах Договору.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в період з 24.05.2011р. по 23.08.2011р. позивач передав товар на загальну суму 42 047,63 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: ТТН № РкС1К02685, ТТН № РкС1К02684, ТТН № РкС1К02667, ТТН № РкС1К02668, ТТН № РкС1К02669, ТТН № РкС1К02914, ТТН № РкС1К02922, ТТН № РкС1К02919, ТТН № РкС1К02921, ТТН № РкС1К02913, ТТН № РкС1К03751, ТТН № РкС1К03749, ТТН № РкС1К03728, ТТН № РкС1К03729, ТТН № РкС1К03753, ТТН № РкС1К03730, ТТН № РкС1К03750, ТТН № РкС1К03752, ТТН № РкС1К04031, ТТН № РкС1К04027, ТТН № РкС1К04028, ТТН № РкС1К04173, ТТН № РкС1К04172, ТТН № РкС1К04174, ТТН № РкС1К04175, ТТН № РкС1К04176, ТТН № РкС1К04299, ТТН № РкС1К04300, ТТН № РкС1К04301, ТТН № РкС1К04297 та ТТН № РкС1К04411 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних товарно-транспортних накладних.
Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 4.1. Договору поставки встановлено, що Покупець перераховує кошти за поставлену партію товару після спливу 32 (тридцять два) банківський (их) день (днів) з моменту отримання товару.
Як стверджує позивач, а відповідачем не спростовано, Покупець лише частково розрахувався з Продавцем на товар на суму 1 864,74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. позивача було зобов'язано надати суду довідку, що підтверджує несплату суми, заявленої до стягнення за поданим позовом на час розгляду справи.
Так, на виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем було представлено довідку № 214-юр від 28.02.2012р., зі змісту якої випливає, що станом на 28.02.2012 року заборгованість Покупця перед Продавцем за Договором становить 40 182,89 грн. (оригінал довідки міститься в справі).
З наданої позивачем до матеріалів справи банківської виписки за 20.09.2011р. слідують обставини сплати Шереметьєв О.Є на користь ТОВ «Винфорт»грошових коштів в сумі 4 315,76 грн. по оплаті накладних від 17.05.2011р. за №№: РкС1К02581, РкС1К02582 та РкС1К02592, що свідчить про оплату інших накладних, аніж тих, заборгованість по яких позивач просить стягнути за заявленим ним позовом, а тому, з огляду на те, що заборгованість по накладним №№: РкС1К02581, РкС1К02582 та РкС1К02592 від 17.05.2011р. не є підставами заявленого позивачем позову та не включалися останнім при визначенні заборгованості за Договором, накладні №№: РкС1К02581, РкС1К02582 та РкС1К02592 від 17.05.2011р. не враховуються судом при перевірці викладених в позові обставин (копія виписки міститься в справі).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.01.2012р. та 01.03.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.
Всупереч вимогам ухвал суду від 10.01.2012р. та 01.03.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.
Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на квітень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 40 182,89 грн. з розрахунку 42 047,63 грн. (вартість поставленого товару) -1 864,74 грн. (частково оплачений товар).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.6. Договору поставки, в редакції укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 01.01.2010р. (належним чином засвідчена копія угоди міститься в матеріалах справи) встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати за поставлений товар, останній сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах контррозрахунку відповідача, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасний розрахунок за отриманий по Договору товар в сумі 2 689,86 грн.
Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, доведеними є заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 500,20 грн. 3% річних.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ «ВіЕйбі Банк», МФО НОМЕР_3), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(ідентифікаційний код: 30704028, адреса: 65012, м. Одеса, пров. Катаєва, 3, р/р 26000312626 в АБ «Південний», МФО 328209), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -40 182,89 грн. (сорок тисяч сто вісімдесят дві гривні 89 копійок), пені -2 689,86 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дев'ять гривень 86 копійок), 3% річних -500,20 грн. (п'ятсот гривень 20 копійок) та судові витрати -1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Котков
Дата підписання повного тексту рішення 05.04.2012р.