ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-30/981-201203.04.12
За позовом Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування
житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради”
До Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник-3”
Про стягнення 4 825,03 грн.
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1. -представник за довіреністю № 08-3504 від 15.12.11.
Від відповідача не з'явився
Рішення прийнято 03.04.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 13.03.12. по 03.04.12.
Обставини справи:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради” до Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник-3” про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором № 72 від 01.10.09. в розмірі 4 825,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті наданих послуг, внаслідок чого у Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник-3” виникла заборгованість перед позивачем.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.12. порушено провадження у справі № 5011-30/981-2012, розгляд справи було призначено на 21.02.12. о 11-00.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.02.12. справу № 5011-30/981-2012 передано на розгляд судді Смирновій Ю.М. в зв'язку перебуванням судді Ващенко Т.М. на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.12. розгляд справи призначено на 13.03.12. о 14-30.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.02.12. справу № 5011-30/981-2012 передано для розгляду судді Ващенко Т.М., в зв'язку з її виходом з лікарняного.
В судовому засіданні 13.03.12. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представником відповідача в судовому засіданні 13.03.12. подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Житлово-будівельний кооператив “Автотранспортник-3” проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог повністю.
В судовому засіданні 13.03.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 03.04.12. о 12-30.
Представник позивача в судовому засіданні 03.04.12. позов підтримує та просить суд його задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання 03.04.12. не з'явився, але через відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем подано заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з перебуванням на лікарняному його представника.
Розглянувши зазначену заяву відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з урахуванням наступного. До заяви відповідачем не додано належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, і на які відповідач посилається як на підставу відкладення розгляду справи.
За таких обставин, заява відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/981-2012.
Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.10.09. між Комунальним підприємством “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради” (Виконавець) та Житлово-будівельним кооперативом “Автотранспортник-3” (Замовник) укладено Договір № 72 на обслуговування буд. № 1-а по вул. Сабурова (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов'язок обслуговувати будинок № 1-а по вул. Сабурова в м. Києві, згідно послуг: паспортиста, оператора ОДЗ, електромонтера.
Згідно п. 2.1 Договору, Замовник зобов'язався за обслуговування будинку своєчасно вносити плату на розрахунковий рахунок Виконавця.
Пунктом 8.1 Договору сторони встановили строк дії Договору з 01.10.09. по 30.11.09.
01.12.09. між сторонами було укладено Договір № 72 на обслуговування буд. № 1-а по вул. Сабурова, відповідно до умов якого визначили строк його дії з 01.12.09. по 30.11.10.
Згідно п. 8.5 Договору передбачено, що Договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку його дії не надійде заява від однієї із сторін про відмову від діючого Договору.
Згідно пояснень позивача, які не спростовані відповідачем, в зв'язку з ненадходженням від жодної зі сторін заяви, передбаченої в п. 8.5 Договору, його дію було пролонговано на той самий термін та на тих же самих умовах.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем за період з жовтня 2009 р. по травень 2011р. в розмірі 4 825,03 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Умовами Договору сторонами було погоджено, що плата за обслуговування становить 2240,28 грн. на місяць (п. 4.1).
Тобто, сторонами було визначено фіксований розмір наданих позивачем послуг, а саме в сумі 2240,28 грн. на місяць.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2 Договору, сторонами погоджено, що плата вноситься на розрахунковий рахунок Виконавця кожний місяць, але не пізніше 20 числа наступного за календарем місяця.
Судом встановлено, що відповідач в порушення умов Договору, здійснив оплату за надані позивачем послуги за вказаний вище період (з жовтня 2009 р. по травень 2011 р.) лише частково, що підтверджується відповідними банківськими виписками, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що він не отримував від позивача акти приймання-здачі робіт за жовтень-грудень 2009 р. та травень 2011р., оскільки умови вказаного вище Договору містять обов'язок сплати, який виникає саме із зобов'язання.
Крім того, як вже було встановлено вище судом, сторонами, у відповідності до п. 4.1 Договору було визначено фіксований розмір наданих позивачем послуг, а саме в сумі 2240,28 грн. на місяць, які повинен був сплачувати відповідач на виконання умов Договору.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати наданих послуг є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради” задовольнити повністю.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Автотранспортник-3” (02222, м. Київ, вул. Сабурова, 1-А, код ЄДРПОУ 22893234) на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у місті Києві ради” (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код ЄДРПОУ 36657100) 4 825 (чотири тисячі вісімсот двадцять п'ять) грн. 03 коп. -заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Т.М. Ващенко
Повне рішення
складено 04.04.12.