79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
26 березня 2012 р. м. Львів № 2а-13439/11/1370
12 год. 18 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представник позивача Смолянського М.О., представника відповідача Кріль А. Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Таксі п'ять»до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області про скасування постанови про застосування фінансової санкції,
встановив:
Приватне підприємство «Таксі п'ять»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Головавтотрансінспекції у Львівській області (далі - ТУ ГДІ на автомобільному транспорті в Львівській області) про скасування постанови про застосування фінансової санкції в сумі 1700,00 грн. від 01.11.2011 року за № 136025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про застосування фінансових санкцій від 01.11.2011 року № 136025 не підлягає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню, оскільки транспортний засіб використовувався виключно в особистих цілях водія, що підтверджується заявою від 31.08.2011року, копією журналу передрейсового медичного огляду водіїв та механізаторів від 17.02.2011 року ПП «Таксі п'ять», копією журналу механіка з 09.02.2011 року, трудовим договором від 30.08.2011 року. Натомість, посадова особа територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Львівській області винесла спірну постанову, незважаючи на те, що відсутні підстави для її винесення. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях поданих у судовому засіданні 22.02.2011 року. Спростовуючи твердження позивача зазначив, що постанова винесена правомірно, оскільки посадовими особами територіального управління Головавтотрансінспекції у Тернопільській області складено акт № 058634, в якому зафіксовано порушення, а саме, не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія. Дане порушення кваліфіковане, як перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів передбачених статтями 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:
Приватне підприємство «Таксі п'ять», зареєстроване як юридична особа 29.02.2008 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб за № 1415102000019514 (а.с. 9).
В судовому засіданні встановлено, що 01.09.2011 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Тернопільській області проведено перевірку транспортного засобу позивача марки TOYOTA CARINA, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 рік випуску, під керуванням водія ОСОБА_3.
За результатами перевірки складено акт від 01.09.2011 року № 058634 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачено ст. 60, абзац 3 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не оформлена індивідуальна контрольна книжка водія.
На підставі даного акта відповідачем винесено постанову від 01.11.2011 року № 136025 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн. (а.с.5).
Щодо правомірності винесення даної постанови, позивач не погоджується, оскаржив її у судовому порядку .
Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 р. № 2344-III.
Відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.
При винесенні постанови від 01.11.2011 року про застосування до приватного підприємства «Таксі п'ять»штрафу, Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області, керувалось вимогами Закону України «Про автомобільний транспорт».
У позивача наявна ліцензія, в якій зазначено вид господарської діяльності надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та дозволені види робіт, серед яких - внутрішні перевезення пасажирів на таксі.
Згідно ст. 35 Закону України «Про автомобільний транспорт» послуги з перевезення на таксі надаються громадянам у порядку черги на стоянках таксі та на шляху прямування, а також на замовлення (звичайне, термінове, нічне) усне, письмове чи за телефоном.
Стаття 39 вищевказаного Закону передбачає, що документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Між ОСОБА_3 (наймодавець) та приватне підприємство «Таксі п'ять»(наймач) 08.12.2008 року укладено договір найму автомобіля, за умовами якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове платне користування на території України та за її межами строком на п'ять років автомобіль марки TOYOTA CARINA, державний номерний знак НОМЕР_2, 1997 рік випуску.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Таксі п'ять», в особі роботодавця ОСОБА_4 (роботодавець), з однієї сторони, та громадянина ОСОБА_3 (працівник) з іншої сторони, уклали трудовий договір від 30.08.2011 року № 58/01. Згідно п.п. 2.5 п. 2 даного договору Роботодавець має право на прохання працівника, надати останньому автомобіль, що за ним закріплений для власних потреб у не робочий (позаробочий час).
01.09.2011 року та 02.09.2011 року у ОСОБА_3 - вихідні дні, про що зазначено у індивідуальній контрольній книжці № 5 (а.с.21). Крім того, 30.08.2011 року ОСОБА_3 звертався з заявою до роботодавця про надання дозволу на користування автомобілем марки TOYOTA CARINA, реєстраційний номер НОМЕР_1 у власних потребах 01.09.2011 року (а.с 54).
Оцінюючи постанову від 23.12.2011 р. на відповідність Закону України “Про автомобільний транспорт”, Постанові КМ України від 08.11.2006, № 1567 "Про порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», (далі - Постанова) яка затверджена на виконання цього закону, суд встановив наступне:
01.09.2011 року державними інспекторами територіального управління Голоавтотрансінспекції в Тернопільській області проведено перевірку транспортного засобу позивача. Результатом, якої є акт від 01.09.2011 року № 058634 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Під час перевірки виявлено порушення, що при наданні послуг з перевезення пасажирів на автомобілі «Таксі»у водія на момент перевірки відсутня індивідуальна контрольна книжка. Порушено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 07.06.2010 року № 340 (далі Положення).
Від пояснень та підпису даного акта водій відмовився (а.с. 39). Представник позивача наголосив на тому, що водій використовував транспортний засіб у власних цілях, що підтверджується доказами, зазначеними вище та копією журналу передрейсового медичного огляду водіїв та механізаторів від 17.02.2011 року ПП «Таксі п'ять», копією журналу механіка з 09.02.2011 року, трудовим договором від 30.08.2011 року з яких вбачається, що 01.09.2011 року вихідний день у ОСОБА_3. Також у акті від 01.09.2011 року № 058634 не було посилання на конкретні норми Положення, які порушені позивачем.
Пункт 21 Постанови № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
У разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п.22 Постанови № 1567).
Відповідно до п. 25 Постанови № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням (п.26 Постанови).
Представником відповідача до матеріалів справи долучені докази направлення запрошення на розгляд справи призначеної на 11.10.11 року та 01.11.2011 року. Проте, суд такі до уваги не бере, оскільки вони направлялися на адресу : м. Львів, вул. Навроцького,69, а відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи - приватне підприємство «Таксі п'ять»- м. Львів, вул. Драгана, 26, кв.75.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій (п.27 Постанови).
Відтак, застосування фінансових санкцій до позивача 01.11.2011 року за порушення, яке на думку відповідача, мало місце 01.09.2011р. є безпідставним. Ті підстави для накладення штрафу, які виявлені 01.09.2011 р., не стали підставою для застосування відповідальності для позивача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що 01.11.2011 року позивач не вчиняв правопорушення, а тому застосування фінансових санкцій є неправомірним.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги приватного підприємства «Таксі п'ять»є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову територіального Управління Головавтотрансінспекції у Львівській області № 136025 від 01.11.2011 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства «Таксі п'ять»(м. Львів, вул. Драгана, 26/75; ідентифікаційний код 35775439) 107 (сто сім) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп. сплаченого судового збору.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 30 березня 2012 року.
Суддя Сподарик Н.І.