Провадження № 22-ц/490/215/12
Справа № 22ц-12931/11 Головуючий у 1 й інстанції - Бабаніна В.А.
Доповідач - Осіян О.М.
Категорія 33
«28»березня 2012 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.,
суддів - Костюченко Н.Є., Максюти Ж.І.,
при секретарі - Солодовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3 особа - ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, 3 особа - ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та не врахування обставин у справі.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_7 і ОСОБА_6 перебували у шлюбі із 18.06.2004 року. З дозволу відповідачів вони поселилися в квартирі АДРЕСА_1, яка належала на праві в рівних долях ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, про що сторони пояснили у судовому засіданні. Оскільки квартира потребувала ремонту, вони стали робити ремонт у квартирі та придбали речі які, необхідні в квартирі для проживання сім"ї.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свох вимог і заперечень.
Суд не встановив, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. був усний договір про те, що позивач за свої гроші зробить ремонт у належній їй квартирі, а після завершення ремонтних робіт ОСОБА_3 напише розписку на всю затрачену суму на ремонт квартири і поверне гроші повністю. Представлені позивачем копії чеків, квитанцій на придбання будівельних матеріалів, інструменту та іншого не підтверджують, що саме він придбав вказане в них майно та будівельні матеріали, а також що вони були витрачені на ремонт вказаної квартири. Також не доведено позивачем, що саме він робив ремонт у квартирі та сума грошей внесена ним на цей ремонт.
Як пояснив позивач у судовому засіданні, гроші він давав синові на ремонт квартири, на придбання меблів для кухні, холодильника, витяжки, газової плити та іншого майна для сім"ї сина. Відповідно до ст.60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
ОСОБА_7 позову до ОСОБА_6 щодо спільного майна подружжя та свого внеску в ремонт квартири своєї дружини не пред"явив.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 ніякого відношення до спільного майна подружжя ОСОБА_7 і ОСОБА_6 не мають вартість якого позивач просить з них стягнути.
Не підтвердженими є доводи апеляційної скарги про те, що позивачем надані всі докази щодо придбання майна відповідачами без достатніх правових підстав.
Позов заявлено про стягнення безпідставно отриманої грошової суми та відшкодування моральної шкоди. Зазначаючи про усну домовленість між ОСОБА_2 і ОСОБА_3. про те, що позивач за свої гроші зробить ремонт у належній відповідачці квартирі, а після завершення ремонтних робіт ОСОБА_3 напише розписку на всю затрачену суму на ремонт квартири і поверне гроші повністю позивач не надав належних та достовірних доказів про те, що він тільки за власні кошти проводив ремонт квартири відповідачів. Відсутні в матеріалах справи і докази про те, що ремонт квартири відповідачів та придбання матеріалів і інструментів проведено без достатніх правових підстав, як передбачено ст.1212 ЦК України.
Копії чеків, квитанцій на придбання будівельних матеріалів, інструментів не підтверджують, що саме позивач придбав вказане в них майно та будівельні матеріали, а також що вони були витрачені на ремонт квартири АДРЕСА_1.
Крім того, позивач вказував, що він передавав гроші своєму синові для ремонту квартири та придбання обладнання і будівельних матеріалів.
Оскільки позивач належними та допустимими доказами не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, що передбачено ст.ст.59,60 ЦПК України, а відповідачі заперечують про усну домовленість із позивачем про повернення грошей, в зв'язку із чим немає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи висновків місцевого суду не спростовують, а з матеріалів справи вбачається, що передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні, і оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалене із додержанням норм процесуального права та у відповідності із нормами матеріального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді: