03 квітня 2012 року Справа № 1170/2а-677/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.
секретар судового засідання -Черна О.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: Кікоша Д.О.
представника відповідача: Бобуха С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Олсідз-Скіфія” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2011р. №0005321510, №0005311510.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем безпідставно і не відповідають діючому законодавству.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, оскільки висновки, які викладені в акті перевірки і прийняті на підставі нього податкові повідомлення-рішення є безпідставними і не відповідають діючому законодавству.
Зазначає, що п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ „Перехідні положення” Податкового кодексу України встановлює, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого „якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів та підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р.”
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні Положення” ПК України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011р. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Вказує на те, що пункт 3 підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення” ПК України встановлює порядок розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток у першому кварталі 2011року, а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкту оподаткування за підсумками першого календарного кварталу 2011 року, коли таким результатом є від'ємне значення.
При цьому, спеціальну норму щодо порядку включення від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке розраховане у першому календарному кварталі 2011р. до витрат другого календарного кварталу 2011 року містить саме другий абзац вказаного пункту. Третій абзац, який повинен застосовуватись лише з урахуванням змісту другого абзацу, останньому не суперечить і стосується порядку включення від'ємного значення першого кварталу 2011 року не тільки у другому, а у другому і третьому кварталах, другому - четвертому кварталах 2011 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях (а. с. 19-20).
Представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, посилається на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999р. № 1-рп/99 Конституційний суд дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативні-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України. Таким чином, у зв'язку з набранням 01.04.2011р. чинності розділу третього ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011р. у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994р. №334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.
Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток про виявлення помилок (порушення) за звітний податковий період II квартал 2011р.
За результатами перевірки складено акт № 479/1510/32313215 від 05.10.2011р., в якому встановлено безпідставне віднесення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, чим порушено абз. 2 п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на - 39083,00 грн. та занижено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 8989,00 грн. (а. с. 7-8).
За висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 26.10.2011р. № 0005321510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за платежем податок на прибуток за основним платежем -39083 грн. та № 0005311510 від 26.10.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем у розмірі 8989 грн. (а. с. 9, 10)
Не погоджуючись з даними рішеннями податкового органу, позивачем подано скаргу на вищезазначені рішення до ДПА у Кіровоградській області, яка 05.01.12р. прийняла рішення № 44/10/25-014 про залишення скарги без задоволення.
Не погодившись з висновками рішення про результати первинної скарги позивачем подано скаргу на вищезазначене рішення до ДПС України, яка 31.01.2012 р. прийняла рішення № 1902/6 про залишення повторної скарги без задоволення. (а. с. 11-15)
Позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі підпунктів 54.3.2, 58.1 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Суд вважає, що в даному випадку перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Зокрема, відповідач дійшов висновку, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України 01.04.2011 р. та відсутність у ньому посилання облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 розділу XX „Перехідні положення” Податкового кодексу України застосування розділу III „Податок на прибуток підприємств” починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.94 р. №334/94-ВР (далі -Закон №334/94-ВР), який діяв у І кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону № 334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону №334/94-ВР встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судом встановлено, що у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 10.05.2011 р. позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 191590 грн. за рахунок формування від'ємного значення, яке виникло в 2010 році. (а. с. 22)
На підставі наведеного суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.
Судом також встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року від 04.08.2011 у складі витрат рядок 04 (сума 66766 грн.) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду) (рядок 06.6) у сумі 39083 грн. (а. с. 23-24).
Проте, як вбачається з акта перевірки, перевіряючим було зроблено висновок про те, що в даній декларації у рядку 06.6 повинно бути зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 8989 грн. без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 39083грн. (а. с. 7)
Суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 „Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році” розділу XX „Перехідні положення” ПК України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:
якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Крім цього, ст. 139 Податкового кодексу України містить вичерпний перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Так, зазначений перелік не містить такого поняття як „від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року”.
Враховуючи вищевикладені положення Податкового кодексу, а також фактичні обставини справи, суд не вбачає в діях позивача порушень податкового законодавства під час формування від'ємного значення за перевірений період, отже позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем, Кіровоградською ОДПІ правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлення-рішення, в судовому засіданні не доведено.
На підставі викладеного, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.10.2011р. №0005321510, №0005311510.
Присудити товариству з обмеженою відповідальністю „Олсідз-Скіфія” судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку податкового органу грошові кошти в розмірі 480,73 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06.04.2012 року.
Суддя Н.В. Чубара