30 березня 2012 року Справа № 1170/2а-2/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді -Чубари Н.В.
секретар судового засідання -Черна О.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: Вставської Т.В.
представника відповідача: Івашкіна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Радій” до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби України про визнання протиправними наказ та податкове повідомлення-рішення та їх скасування, -
ПАТ „Науково-виробниче підприємство „Радій” звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби України щодо визнання протиправними наказ від 09.12.2011р. № 4013 та податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011р. № 0002172330 та їх скасування.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що наказ Кіровоградської ОДПІ № 4013 від 09.12.2011 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства та податкове повідомлення-рішення № 0002172330 від 26.12.2011 р. винесені з порушенням вимог чинного законодавства України, тому є протиправними.
Правовою підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” Кіровоградська ОДПІ визначила, як не надання ПАТ „НВП Радій” пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
При цьому, дана обставина не відповідає дійсності тому як пояснення та їх документальне підтвердження були надані відповідачу, більш того Кіровоградською ОДПІ вже були проведені позапланові документальні невиїзні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., за результатами яких були складені Акти перевірок та прийняті рішення щодо визначення ПАТ „НВП „Радій” грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
ПАТ „НВП „Радій” були подані заперечення на Акт № 58/23-30/300112054 від 06.06.2011 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, які Кіровоградською ОДПІ були задоволені в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням заперечень до вищезазначеного Акту перевірки рішення Кіровоградською ОДПІ про визначення позивачу грошових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року не приймалось.
За результатами Акта № 89/23-30/300112054 від 26.08.2011 р. з питань дотримання нами вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, Кіровоградською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001222330 від 12 вересня 2011 року про завищення суми від'ємного значення на загальну суму 563 938 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року вищезазначене податкове повідомлення-рішення було визнане протиправним та скасоване.
Тому, відповідно до обставин справи при прийнятті Наказу № 4013 від 09 грудня 2011 р. „Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по і взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.” Кіровоградська ОДПІ фактично прийняла рішення про повторну перевірку ПАТ „НВП „Радій” (код 300112054) по взаємовідносинам з ТОВ „Інтехмаш”.
Зазначає, що повторна перевірка може бути здійснена лише органом державної податкової служби вищого рівня і у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Вважає, що проведення Кіровоградською ОДПІ повторної перевірки за відсутністю підстав (обставин) для її проведення встановлених п. 78.1.12. ст. 78 Податковим кодексом України виключає можливість проведення Кіровоградською ОДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки та не наділяє відповідача правом видавати наказ на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.
У зв'язку з вищевикладеним, вважає що наказ № 4013 від 09 грудня 2011 р. виданий без достатніх та належних правових підстав, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі акта перевірки, яким зроблено висновки про порушення п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового кредиту.
Висновок відповідача про відсутність поставок та послуг є надуманим, оскільки відсутній причинний зв'язок між обставинами, встановленими Кіровоградською ОДПІ та висновками податкового органу.
Висновок податкового органу про нікчемність правочинів є необґрунтованим, оскільки незалежно від довільних висновків контролюючого органу, укладені між ПАТ „НВП „Радій” та ТОВ „Інтехмаш” правочини не відносяться до категорії таких, що порушують публічний порядок.
Акт перевірки не доводить умислу ПАТ „НВП „Радій” щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, чому таке порушення полягає.
Зазначає, що під час перевірки контролюючим органом взагалі не перевірені зміни майнового стану товариства, що знайшло своє відображення в податковому та бухгалтерському обліку. Отриманий від контрагента товар (послуги) були використані ПАТ „НВП „Радій” виключно у межах господарської діяльності платника податку.
Вказує на те, що товариство сформувало податковий кредит за результатами взаємовідносин з ТОВ „Інтехмаш” у повній відповідності з вимогами Податкового кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги із зазначених підстав.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що перевіркою встановлено, що правові взаємовідносини ПАТ „НВП „Радій” із суб'єктом господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.
Вказує на те, що податковий орган діяв в межах та у спосіб наданих законодавством повноважень.
Заслухавши представника сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ „НВП „Радій” зареєстроване виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 29.04.2011 р. як юридична особа. (а. с. 33)
На підставі наказу начальника Кіровоградської ОДПІ від 02.06.2011 р. № 1474 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої було складено акт перевірки та прийнято рішення щодо визначення ПАТ „НВП «Радій” грошових зобов'язань з податку на додану вартість. (а .с. 80 -97)
На підставі наказу начальника Кіровоградською ОДПІ від 22.08.2011 р. № 2570 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.03.2011 р. по 30.04.2011 р., за результатами якої було складено акт перевірки та прийнято рішення щодо визначення ПАТ „НВП „Радій” грошових зобов'язань з податку на додану вартість. (а. с. 98 -116)
ПАТ „НВП „Радій” були подані заперечення на акт № 58/23-30/300112054 від 06.06.2011 р. з питань дотримання нами вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, які Кіровоградською ОДПІ були задоволені в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням заперечень на акт № 58/23-30/300112054 від 06.06.2011 р. рішення Кіровоградською ОДПІ про визначення товариству грошових зобов'язань з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року не приймалось.
За результатами акта № 89/23-30/300112054 від 26.08.2011 р. з питань дотримання ПАТ „НВП „Радій” вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року, Кіровоградською ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0001222330 від 12 вересня 2011 року про завищення суми від'ємного значення на загальну суму 563 938 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року вищезазначене податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. (а. с. 117 -119)
Судом встановлено, що керуючись п.п. 75.1.2 п. 75.1, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, п.п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України на підставі наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки від 09.12.2011р. № 4013 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р. (а. с. 9)
Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено вимогами статті 78 Податкового кодексу України.
Згідно приписів п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: п.п.78.1.12 органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 зазначеного Кодексу, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Суд зазначає, що згідно приписів пункту 1.1 „Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків”, затверджених наказом Державної податкової адміністрації № 213 від 14.04.2011р., відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II ПК про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог ПК оформлюється наказом: 1.1.2. Голови ДПА в АР Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі - для проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків із залученням працівників органів ДПС цього регіону.
При цьому до проведення документальних планових та позапланових або фактичних перевірок платників податків, що проводяться за рішенням керівника органу ДПС, на обліку в якому перебувають такі платники податків, працівники органів ДПС цього регіону можуть залучатися за письмовим дозволом (погодженням) Голови ДПА в АР Крим, областях, м. Києві та м. Севастополі.
Проаналізувавши вказані положення Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 213 від 14.04.2011р., суд дійшов висновку, що право на ініціювання проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Кодексу належить саме органу державної податкової служби вищого рівня, при цьому відповідний наказ повинен бути прийнятий саме керівником зазначеного вищестоящого органу ДПС.
Наказ від 09.12.2011р. № 4013 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р., прийнято головою комісії з проведення реорганізації Кіровоградської ОДПІ, начальник ГВПМ -першим заступником начальника Кіровоградської ОДПІ, який не є уповноваженою особою на прийняття зазначеного рішення, відповідно до приписів п.п.78.1.12 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Проте, 13.12.2011 року податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ „НВП „Радій” з питань дотримання вимог податкового законодавства, в частині правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ „Інтехмаш” за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.04.2011 р.
За результатами перевірки складено акт № 171/23-30/300112054 від 13.12.2011 р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 904469 грн., в тому числі: лютий 2011 року -805559 грн., серпень 2011 року - 98910 грн. (а. с. 10 -21)
В ході перевірки, з використанням податкової звітності товариства, акта Харківської ОДПІ від 10.06.2011 р. № 1253/2200/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.”, акта Харківської ОДПІ від 10.06.2011 р. №1253/2200/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 19.10.2010 р. по 31.01.2011 р. та з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. т поп податку на прибуток за 4 кв. 2010 р. та 1 кв. 2011 р.”, відповідей позивача по ДСД на листи податкового органу, інформаційних баз даних Кіровоградської ОДПІ „Бест-Звіт”, АІС „АУДИТ”, АІС „ТАХХ”, „Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України”, встановлено, що у зв'язку з тим, що право чини між ТОВ „Інтехмаш” та позивачем по ДСД від 30.06.1998 р., на підставі яких в квітні 2011 року проводились взаємовідносини, були визнані нікчемними та такими, що не створюють правових наслідків, крім тих що пов'язані з їх нікчемністю, були відображені ПАТ „НВП „Радій” по ДСД від 30.06.1998р. в податковій звітності з ПДВ за серпень 2011 року. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено його заниження за лютий 2011р. у сумі 805559 грн. та за серпень 2011 р. у сумі 98910,16 грн. в результаті порушень податкового та іншого законодавства - порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.
Зазначені висновки відповідача ґрунтуються на тому, що згідно акта Харківської ОДПІ від 10.06.2011 р. №1253/2200/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.” та акта Харківської ОДПІ від 10.06.2011 р. №1253/2200/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 19.10.2010 р. по 31.01.2011 р. та з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. та податку на прибуток за 4 кв. 2010 р. та 1 кв. 2011 р.” встановлено, що оскільки задекларовані відомості щодо здійснення господарської діяльності не відповідають дійсності оскільки відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності внаслідок відсутності персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, у зв'язку з чим встановлено порушення ст.203, 215,228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ „Інтехмаш” з постачальниками та покупцями. (а. с. 10 -21)
Перевірками ТОВ „Інтехмаш” встановлено, що операції з поставки товару від ТОВ „Інтехмаш” не підтверджуються, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
В акті перевірки зроблені висновки, що усі операції купівлі-продажу ТОВ „Інтехмаш” не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача”. (а. с. 10 - 21)
За висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002172330 від 26.12.2011 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 904469 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -49456 грн. (а. с. 22)
Суд не може погодитись з даними висновками податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. №996- XIV (далі за текстом -Закон №996-XIV) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частинами 1, 2 ст.9 Закону №996-XIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.
Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.
В пункті 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.
З наданих до справи копій документів вбачається, що первинні документи, а саме податкові накладні, позивачем та ТОВ „Інтехмаш” належним чином складені на виконання укладених між ними договору поставки № 5511015 від 16.02.2011 року, згідно якого ТОВ „Інтехмаш” (постачальник) зобов'язується в порядку та на умовах визначених в даному договорі, поставити ПАТ „НВП „Радій” (покупець) товар, згідно накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. (а. с. 24 -29, 160 -184, 178 -180)
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням положень пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, яка визначає презумпцію правомірності рішень платника податку, самостійно визначені платником податку валові витрати і податковий кредит вважаються сформованими правомірно, доки контролюючим органом в установленому порядку не буде доведено факту невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.
Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні”.
Правовідносини з приводу нікчемності правочинів визначені ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Згідно положень ст. ст. 215, 216, 228 ЦК України та положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” нікчемні правочини характеризуються таким ознаками як спрямованість на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина або знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.
Акт перевірки податкового органу № 152/23-1/20659741 від 15.11.2011р. не містить жодних посилань на наявність ознак, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України.
Статтею 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, недійсним згідно приписів абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України визначається правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Підставою недійсності правочину, згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до положень ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Акт перевірки № 171/23-30/300112054 від 13.12.2011 р. ґрунтується на підставі висновків акта Харківської ОДПІ від 10.06.2011 р. № 1253/2200/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.” та акта Харківської ОДПІ від 05.07.2011 р. № 1427/234/37263473 „Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ „Інтехмаш” з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 19.10.2010 р. по 31.01.2011 р. та з 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р. та податку на прибуток за 4 кв. 2010 р. та 1 кв. 2011 р.”, якими встановлено порушення ст. 203, 215, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ТОВ „Інтехмаш” з постачальниками та покупцями. (а. с. 10 -21)
При цьому, первинні документи по взаємовідносинах ПАТ „НВП „Радій” та ТОВ „Інтехмаш” проігноровані податковим органом для встановлення реальності господарських операцій, також відсутні будь-які посилання податкового органу, що первинні документи позивача та ТОВ „Інтехмаш” визнані в судовому порядку недійсними.
Якщо особа не виконує своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету або вчиняє будь-які інші протиправні дії, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку на додану вартість права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має всі документальні підтвердження його розміру. Висування будь-яких інших умов для формування податкового кредиту, ніж ті, що прямо передбачені законом, не може вважатись правомірним.
Відповідачем не надано жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.
Суд враховує, що Кіровоградською ОДПІ Кіровоградської області ДПС обставини реального здійснення позивачем господарської діяльності, не досліджувались та в ході розгляду справи не спростовано.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 09.12.2011р. № 4013 „Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки публічного акціонерного товариства „Науково-виробниче підприємство „Радій”.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 26.12.2011р. № 0002172330, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ „Науково-виробниче підприємство „Радій” за платежем: податок на додану вартість, за основним платежем -904469 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 49456грн.
Присудити публічному акціонерному товариству „Науково-виробниче підприємство „Радій” судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку податкового органу грошові кошти в розмірі 64,38грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі складена 04.04.2012 р.
Суддя Н.В. Чубара